Три страшні вороги українського відродження – Москва, український провінціалізм і комплекс Кочубеївщини
Юрій Шевельов, український науковець, славіст-мовознавець, історик літератури, письменник, критик, професор Гарвардського і Колумбійського університ

Рибалки vs обласна влада

На Херсонщині хочуть заборонити промисловий вилов
17 березня, 2017 - 12:06
ФОТО A7D.COM.UA

Про це 16 березня, в ході прес-конференції, присвяченої охороні водних живих біоресурсів Дніпра, заявив перший заступник голови Херсонської обласної ради Василь Зеленчук: «Готується проект рішення обласної ради про звернення до Міністерства екології з проханням не видавати дозволів на промисловий вилов риби на території парку «Нижньодніпровський».

Зеленчук заявив, що, за його даними, орієнтовно 600 мільйонів гривень, які приносять водні ресурси Дніпра, йдуть мимо бюджету і розходяться по кишенях рибної мафії. За словами заступника голови облради, сьогодні органи рибоохорони на Херсонщини, які мали б контролювати вилов риби, перетворилися на орган грабунку і використання величезних ресурсів для особистого збагачення. Зеленчук вважає, що тимчасова (на 3—5 років) заборона на промисловий вилов дозволить розібратися, хто є браконьєром, хто це контролює, як навести порядок та відновити біоресурси у Дніпрі.

Разом з тим, директор Херсонської гідробіологічної станція НАН України Сергій Овечко заявив, що з наукової точки зору така заборона не матиме значного ефекту в плані відновлення біоресурсів. «Ситуація наразі критична. Водойми сильно замулені. Наш Дніпро потихеньку перетворюється на болото, — говорить Сергій Овечко. — Роль риби в цій ситуації дуже важлива, адже вона є кінцевим споживачем органічних речовин, які виробляються у водних екосистемах. Тобто речовини виробляються, а їх споживачів — немає. Це відбувається через велике навантаження. Я знаю чимало промисловиків, які допомагають відновлювати запаси. Але закриттям промислу відновити запаси майже неможливо. Система самостійно не відновиться. Потрібна програма державної меліорації. В НАН розробили таку програму з виведення чужих рослиноядних видів риб і повернення аборигенних видів: товстолобик, білий амур, короп».

За словами Овечка, фінансування такої програми обійдеться у 300—400 тисяч гривень на рік. Натомість прибуток від цих заходів може сягнути 200—300 мільйонів гривень на рік, якщо заводи з розведення риб працюватимуть ефективно.

Прес-конференція стосовно охорони водних живих біоресурсів стала наслідком пікету кількох сотень рибалок, який відбувся 15 березня під стінами ОДА. Рибалки не можуть отримати дозвіл на промисловий вилов через колізії в законі. За логікою, дозвіл на промисловий вилов на території НПП «Нижньодніпровський» має видати Департамент екології ОДА при погодженні Мінекології. Однак Мінекології не наділив правом видачі таких дозволів департамент ОДА. До створення НПП «Нижньодніпровський» для промислового вилову було достатньо дозволів «Херсонрибохорони».

Іван АНТИПЕНКО, «День», Херсон
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments