Гідність держави зрештою залежить від гідності особистостей, які її створюють.
Джон Стюарт Мілль, британський філософ, політичний економіст XIX століття

У пошуках антидоту атаці «русского мира» на Європу

У «Дні» пройшла безпрецедентна міжнародна дискусія із залученням новітніх технологій
19 червня, 2015 - 19:33
У пошуках антидоту атаці «русского мира» на Європу

Уперше «День» провів експериментальний міжнародний круглий стіл за допомогою одразу кількох новітніх технологій: скайп-включення, відеозвернення, а також вже традиційної живої дискусії. Тема обговорення – «Атака «русского мира» на Європу. Як їй протистояти?». 

Розпочинаючи зустріч, головний редактор «Дня» Лариса ІВШИНА підкреслила, що «російські технології націлені на те, щоб Україна не стала Європою». «Атака «русского мира» на Європу – головна загроза. Атака йде з різних боків: безпосередньо через країни Євросоюзу, де є заздалегідь підготовлені до нового наступу бастіони. Атака йде і через Україну: через багаторічні спроби не допустити розвитку конкурентних еліт, які змогли би вирвати Україну з пострадянського минулого. Застосовується дуже багато різних технологій, щоб зробити з України гібридну державу, яка не зможе приєднатися ні до якого перспективного проекту, не кажучи вже про НАТО», – наголосила Лариса Олексіївна.

У свою чергу, перший заступник директора Інституту світової політики Сергій СОЛОДКИЙ назвав тему круглого столу у «Дні» дуже своєчасною. «Дуже важливо, що настільки важливе питання стратегічної ваги порушується журналістами. В українській владі ми постійно чуємо нарікання на те, як експансивні дії Росії, як вона проникає в серця і уми європейців. Проте далі «плачу Ярославни» ці розмови не йдуть. Тому важливо, що «День» не лише порушує тему, але й намагається  боротися з пропагандистськими всякими трюками Кремля. Дуже важливо, що є англомовний дайджест газети «День». Також важливо, що ви залучаєте європейських авторів. Це ті маленькі важливі кроки, які пробивають кригу російського сприйняття світу та України в тому числі», – наголосив він. 

Голова демократичного руху «Ми» (Москва) Роман ДОБРОХОТОВ, який підключився до дискусії по скайпу, відзначив, що конструкція «русский мир» приховує більш примітивні тези, які просуває російська пропаганда. За його словами, російські ЗМІ пропонують аудиторії «спокусливу брехню». «Людині пояснюється: ти не маєш нічого робити, за тебе все зробить держава, ти маєш просто підтримати цю державу. Вона вирішить всі твої проблеми, визволить тебе від фашистів та небезпеки з боку всіляких меншин… З одного боку, тут накладається дуже потужна пропагандистська машина, а з іншого – низький рівень освіти та культури», – розповів Роман Доброхотов.

До розмови з Москви підключився автор «Дня», російський публіцист Дмитро ШУШАРІН. На його думку, дуже важливим є те, як Україна просуватиме свій імідж за кордоном. «Вкрай програшним є просування образу-країни жертви. Між тим, потрібно апелювати не до політичної еліти, а до електорату, широкої громадськості – з поясненням того, що Україна прийняла на себе удар нової російської експансії. Цей факт потрібно дуже чітко пояснити європейцям», – поділився міркуваннями пан Дмитро.

Між тим, німецький журналіст Герхард ГНАУК підкреслив, що на Заході у багатьох людей ще досі не сформований імідж України. «Якщо хтось хоче зрозуміти історію України чи Росії, то для цього необхідно знати історичне тло. Один з таких прикладів – Биківня. Це – найбільше поховання жертв комуністичної системи. Це – Освенцім комунізму. Я буду серед групи німців, які приїдуть до України і ми почнемо свій візит саме звідти. Якщо хтось бачить країну своїми очима, то це дуже багато чого змінює», – відзначив у своєму відеозверненні німецький журналіст.

Старший віце-президент Центру аналізу європейської політики Едвард ЛУКАС у відеозверненні зізнався, «що нам треба вчитися у вас, українців, литовців, латвійців, естонців, грузинів та інших, що стосується розуміння того, як Кремль використовує інформацію як зброю».

Він також зазначив, що люди бачать, що війна в Україні – це симптом більшої проблеми, і це проблема всієї Європи і всього Євроатлантичного співтовариства. 

Разом з тим, Лукас вважає, що українці можуть ще краще висвітлювати те, що в Україні робиться правильно. «Я впевнений, якщо ми не будемо падати духом і залишатимемося непохитними, ми зможемо виграти цю війну», - наголосив він. 

Професор Дипломатичної академії при МЗС Олександр ЦВЄТКОВ звернув увагу на те, які виклики стоять перед українською дипломатією у ХХІ-му столітті. За його словами, до «традиційних дипломатичних функцій додається завдання просування іміджу своєї країни іноземну авдиторію і навпаки, дивитися, що закордоном підходить до духу нашої нації, що можна запозичити». 

Посол з надзвичайних доручень МЗС України Дмитро КУЛЕБА у відеозверненні з Брюсселю заявив, що Україні потрібно серйозно ставитися до іміджу у світі і якщо є інформаційна війна, то на цю інформаційну війну держава має витрачати кошти, щоб можна було ефективно воювати і перемагати. Він також сказав, що Росія стратегічно вже програла інформаційну війну. 

Професор історії НаУКМА, доктор історичних наук, Михайло КІРСЕНКО звернув увагу на те, що ми недооцінюємо наших можливостей. Він також додав:  «хто не робить висновків з історії, той приречений повторити її трагедії, помилки, і злочини». «Треба мати сміливість вчитися. Успішна протидія російській пропаганді – на кожному кроці, починаючи з Литви», – відзначив пан Михайло.

Богдан ЯРЕМЕНКО з Фонду Майдан закордонних справ, який приєднався до круглого столу по скайпу вважає, що Росія прагне «підірвати європейську та трансатлантичну єдність, розмити ті цінності, на яких базуються відповідні суспільства». Відтак, на його думку, Україна повинна акцентувати увагу на тому, що вона поділяє певні цінності. «І ці цінності пов’язують нас з європейським світом та трансатлантичною єдністю».

Підсумовуючи дискусію Сергій Солодкий звернув увагу на те, що для формування іміджу «потрібно використовувати народну дипломатію». «І щоб вона була успішною, для цього потрібно читати «День», – резюмував він. 

Повну версію круглого столу читайте і дивіться в найближчих номерах «Дня» та на сайті. 

Ігор САМОКИШ, «День», Микола СІРУК, «День». Фото Руслана КАНЮКИ, «День»

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ