Або думай сам - або той, кому доводиться думати за тебе, відніме твою силу, переробить всі твої смаки і звички, по-своєму вимуштрує і вихолостить тебе.
Френсіс Фіцджеральд, американський письменник, найбільший представник так званого «втраченого покоління» в літературі

Дорогі друзі, читачі «Дня»!

31 грудня, 2012 - 15:57

«Дерево можливостей», яке ми вирощували разом з вами, у 2012 році плодоносило. І газета у форматі «5D» – це тільки образ. Може й «7D» – якщо перерахувати ті площини, в яких ми спрямовані до сучасного читача. Це й глянцевий додаток до газети «Маршрут №1», який, за словами одного з читачів, «прикрашає наше життя», й оновлення сайту газети та нові візуальні рішення для друкованого видання, серія «Бронебійна публіцистика», яка поповнила Бібліотеку «Дня» одразу 15-ма книжками, і «Фотовиставка» у новому, музейному, просторі… Це також ювілейна Літня школа журналістики, своєрідним результатом якої, в свою чергу, стала доповідь нашої випускниці Юліани Лавриш про «День» як конвергентне медіа на міжнародній журналістській конференції... Головне – це все-таки проектування простору, а відтак – створення й наповення. Ми пропонуємо освітні програми, й водночас намагаємось бути не нудними і не стояти на місці, тож, аби самим нам було цікаво, вчимося у своїх читачів.

«День» шукає відповіді на запити сучасності. Бо світ – багатовимірний. І ми розуміємо нові можливості інтернету, технологій, що стрімко розвиваються, але завжди залишаємось при тій думці, що треба мати, що просувати. У хорошому сенсі, ми – консервативні. Умовно кажучи, не варто забувати про контент, а тому ми поєднуємо два ключових для нас слова – ідентичність та модернізація. Залишаючись собою, ми шукаємо ті інструменти, які цікаві сьогоднішньому поколінню.

Рік, що минає, також відзначився для нас подвійними іменинами. Зовсім недавно ми відствяткували 10-ліття книжки «Україна Incognita» – першої ластівки, яка започаткувала низку інших видавничих проектів, що наповнили Бібліотеку «Дня», а інформаційний простір країни – важливими матеріалами з української історії.

Свій перший день народження відзначив також однойменний сайт. За багатьма параметрами – це новаторський та безпрецедентний проект, який знайшов свого читача та авторів. Зокрема, можна відзначити рубрику «Музеї онлайн», що пропонує віртуальні екскурси в історію, інтерактивну «Інтелектуальну карту України», яка дає можливість користувачам сайту самостійно вносити до неї маловідому інформацію про різні куточки нашої країни та пов’язані з ними події минулого, «Сімейний альбом України», що дозволяє збирати по крупинках історичні факти і свідчення та заповнювати білі плями.

Ми долучалися до ініціатив групи Першого грудня та проектів бізнес-школи «МІМ-Київ» і, зі свого боку, вдячні за партнерство. Окремо варто подякувати компанії «Адамант» – за підтримку і віру в наші сили, нашим читачам, які здивували цьогоріч приємною подією, створивши Фонд підтримки ініціатив «Дня».

Під час презентації нашої «Бронебійної публіцистики» на львівському Форумі видавців Ірина Михайлівна Ключковська, директор МІОКу Львівської політехніки, сказала, звертаючись до залу, такі слова: «Вже 15 років газета “День” робить багато для суспільства, а чи не час суспільству зробити щось для газети “День”?» Для мене це було, як бальзам на душу. Та ще більше приємно від того, що це було сказано в тому місці й у той час, як виявилось, коли словами все не закінчилось. Нині створено ініціативну групу, наглядову раду із заснування Фонду. Туди увійшли відомі в Україні люди, з авторитетом, зв’язками, з розумінням необхідності наших проектів, за що я їм щиро вдячна – за те, що розуміють потребу насичення українського простору розумом, а окрім того, ще й солідарною дією.

Підбиваючи підсумки року, що минає, ЗМІ навипередки складають рейтинги: подій, вчинків, особистостей... Хтось визначає найбагатших, хтось – найвпливовіших, хтось – найвідоміших... Потрапляють до цих списків із різних причин… «День» номінує людей, які проектують і будують країну майбутнього. І в цьому є наше розуміння, на чому, власне, потрібно ставити акцент. Тож людиною 2012 року за версією «Дня» став Єгор Анчишкін – співзасновник ІТ-компанії (єдиної на пострадянському просторі), чий продукт купив Google. 2012 року ця бізнес-угода стала найбільш обговорюваною в IТ-товаристві.

В Україні ще в 1999 році під час президентських виборів Євген Марчук написав дві дуже важливі книжки. Перша називалася «П’ять років української трагедії» – бо вже тоді в зародку були видні ті негативні процеси, які почали розкручуватися, які означали в майбутньому стрімку деградацію соціального життя, величезне соціальне розшарування на супер-багатих і надзвичайно бідних. Друга книжка називалася «Нова парадигма розвитку України» – вона була спрямована на створення інформаційного суспільства й основна ідея полягала в тому, що ми настільки відстали, що можемо випередити: не треба повторювати постіндустріальний розвиток – цифрове місто, соціополіси, зрештою союз українських хуторів з високошвидкісним інтернетом, – цілком реальна перспектива.

І водночас, 2013-й газета назвала роком Мономаха! Закликаємо познайомитися з найбільшим державотворцем Київської Русі: видатний правитель, непереможний полководець, блискучий письменник, глибокий мислитель, він залишив нащадкам непроминальну політичну й духовну спадщину, провів 900 років тому докорінні й, головне, успішні реформи в суспільстві.

Ці два виміри треба тримати в пам’яті для того, щоб бути успішним народом: памятати своє минуле і створювати своє майбутнє, сміливо мислячи. І, як на мене, тут є можливість у всіх громадян долучитися.

Залишайтеся з нами. Залишайтеся собою. У 2013-му – любові, радості, нової якості!

Лариса Івшина, головний редактор газети «День»

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments