«11 блоків» для ривка

Глава Мінекономрозвитку і торгівлі Ігор Прасолов виступив з ідеєю економічного ривка, необхідного нашій країні. На конференції «Нова економічна модель: інвестиції та інновації для реального сектора» він сказав: «Україна досі не відновилася до рівня докризового 2007 року, погіршуються умови зовнішньої торгівлі, що призводить до втрати ринків збуту і зниження конкурентоспроможності української продукції. Через скорочення промислового виробництва відбувається відтік капіталів та кваліфікованої робочої сили... Серед головних проблем, — продовжив міністр, — низька конкурентоспроможність, енергозатратність і висока матеріаломісткість, знос основних засобів, експортна орієнтація і залежність від світової кон’юнктури на зовнішніх ринках».

Міністр упевнений, що подолати ці недоліки звичайним еволюційним шляхом неможливо. Тим більше, що у відповідності з завданням, поставленим Президентом України про входження до ТОП-20 світових економік (сьогодні ми на 38-му місці), необхідно зростати темпами понад 7—8% в рік, а для цього необхідно подвоїти обсяг інвестицій в економіку. Це, за словами Прасолова, забезпечить зростання річних темпів реального ВВП орієнтовно в чотири рази, а експорту — на 11%». Але де взяти інвестиції і куди їх направляти, якщо в нинішніх умовах механізми розвитку не спрацьовують, запитує міністр. Він повідомив, що стратегія буде складатися з 11 блоків, однак зазначив, що більш детально розповісти про неї він зможе лише через декілька місяців.

Прасолов виступає проти пільг, що надаються в Україні окремим галузям і підприємствам, і характеризує їх як «не зовсім системні» і такі, що не працюють на результат, ефект від них, на його думку, мінімальний. В обмін на пільги інвестор буде виконувати конкретні зобов’язання за кількістю, якістю і конкурентоспроможністю продукції.

Для нарощування інвестицій у реальний сектор міністр пропонує державі брати участь в проектах ще на ранніх стадіях, реалізовуючи закон про державно-приватне партнерство. Він також поділився з журналістами своєю думкою про роль стратегічного планування, без якого, на думку І. Прасолова, «ми нікуди не прийдемо». «У зв’язку з цим ми зараз відпрацьовуємо з Адміністрацією Президента остаточний варіант закону про стратегічне планування, — розповів міністр, — що теж відіграє дуже важливу роль у розвитку нашої економіки і у визначенні наших цілей». «Остання криза показала, — продовжив міністр, — що сліпа рука ринку може завести на манівці, і населення країни буде від цього тільки страждати».

Досить скупо розкриваючи тематику стратегії економічного ривка і зміст блоків, з яких буде складатися відповідний документ, І. Прасолов зупинився на державних гарантіях для інвесторів і кредиторів реального сектора. Він також відзначив важливість такого фінансового інструменту, що готується до запуску, як кредитування бізнесу через Український банк реконструкції та розвитку. Для економіки це буде джерело «довгих» грошей, передбачає міністр.

При цьому І. Прасолов все ж не дав переконливої відповіді на поставлене ним же головне питання: а де взяти гроші, яких у держави сьогодні немає, для стрибків і ривків? Відповідати довелося учасникам конференції, і дай Бог, щоб їхні пропозиції були враховані і з часом стали частиною стратегії.

Голова ради Української асоціації інвестиційного бізнесу Дмитро Леонов впевнений, що чималі гроші для розвитку української економіки можуть бути отримані після створення довгоочікуваного другого накопичувального рівня пенсійної системи. За його словами, вже на другому етапі створення цієї системи економіка отримає 15-20 мільярдів гривень. Леонова підтримав і керуючий директор компанії «Драгон Капітал» Дмитро Тарабакін. Ратуючи за поліпшення роботи українського фондового ринку, він також наполягав на перезапуску роботи українських бірж, хоча і зазначав, що за 3-5 років змінити ситуацію в цій області складно. А ось другий рівень пенсійної системи він вважає реальним інструментом підйому економіки.

Член Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку Анатолій Амелін та заступник голови правління, фінансовий директор ПРАТ «Миронівський хлібопродукт» Вікторія Капелюшна також покладають надії на розвиток українського фондового ринку і навіть наполягають на тому, щоб лістинг емітентів цінних паперів і учасників IPO проходив не за кордоном, а в Україні.

Чи потраплять у нову економічну модель також і положення резолюції, прийняті учасниками конференції? Кабміну в ній, зокрема, пропонується скасувати спеціальний податок на операції з продажу цінних паперів («акциз») і надалі не допускати посилення податкового навантаження на інвестиційний капітал, а також забезпечити вже до 2015 року надходження в економіку довгострокових пенсійних ресурсів. Нацбанк попросили ініціювати зміни до валютного законодавства щодо повноцінного обігу в Україні акцій іноземних емітентів. НКЦПФР рекомендовано сприяти змінам до закону «Про акціонерні товариства».

Стратегія ривка, таким чином, вималювалася трохи повніше. Однак Ірина Заря, одна із засновників українського фондового ринку, президент асоціації «Фондове партнерство», відповідаючи на запитання «Дня» про те, чи зрозуміла вона з виступу міністра, за рахунок яких ресурсів держава иає намір здійснити ривок в економіці, сказала: «Цього поки ніхто не знає. І міністерство, і бізнес — у пошуку. Відповідь має народитися в результаті креативного підходу. А я вважаю: побудуємо конкурентну економіку — тоді і буде прорив у бізнесі».