Бідна людина не та, у якого немає ні гроша в кишені, а та, у якої немає мрії
Сократ, давньогрецький філософ, один із засновників Західної філософії

300 днів «Доступного житла»

Підсумки та ризики житлової соціальної ініціативи Президента — п’ять показників
10 квітня, 2013 - 11:45

25 квітня виповниться рік від дня народження нової соціальної ініціативи Президента «Доступне житло». Саме за рахунок цієї програми Мінрегіон, за словами Геннадія Темника, збирається збільшувати показники будівництва житла в Україні. Як відомо, суть програми — здешевлення вартості іпотечних кредитів для громадян шляхом відшкодування державою частини відсотків за банківськими кредитами, отриманими на будівництво. Кожен, хто став учасником програми, зможе отримати іпотечний кредит у банківській установі, 3% річних він оплачуватиме сам, а решту компенсує держава. За минулий рік у такий спосіб квартири отримали 4 тисячі 39 сімей. У черзі — ще 1,5 мільйона осіб, які перебувають на квартирному обліку у зв’язку з необхідністю поліпшення житлових умов. Як запевнив віце-президент Конфедерації будівельників України Ігор Лисов, можливості будівельної галузі України дозволяють цьогоріч забезпечити житлом у рамках державних програм близько 30 тисяч сімей.

«День» у співпраці з Громадянською мережею «ОПОРА» спробував проаналізувати ефективність програми та виокремити ризики, з якими вже зіткнулися або ще можуть зіткнутися українці, які вирішать скористатися нею.

По-перше, значні ризики для громадян у цій програмі зумовлені обмеженою відповідальністю держави. Так, держава взяла на себе зобов’язання відшкодовувати відсоткову ставку вкладникам лише за наявності відповідних коштів у бюджеті на поточний рік. Проте за відсутності таких коштів договір між вкладником та банком діє, і зобов’язання вкладника перед банком також продовжують діяти.

Перш за все громадянам варто звернути увагу на ризики у механізмі компенсації відсоткової ставки. У цій програмі існує значний ризик для вкладника залишитися сам на сам із банком. Так, у випадку недостатнього фінансування цієї програми з державного бюджету вкладник зобов’язаний оплачувати банку всі 16% по кредиту, а держава, в свою чергу, зобов’язана компенсувати відсоткову ставку лише за умови достатнього фінансування.

Для отримання позичальником часткової компенсації відсотків між розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачем бюджетних коштів), банком і позичальником укладають договір про надання часткової компенсації відсотків (п. 8 порядку здешевлення вартості іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2012 р. № 343). Надання часткової компенсації відсотків припиняють у разі прострочення позичальником платежів за кредитним договором більш ніж на 180 календарних днів.

Згідно з порядком, часткову компенсацію відсотків здійснюють у межах коштів, передбачених на це в державному бюджеті на відповідний рік. А на 2013 рік державою передбачено на програму здешевлення вартості іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом громадян 300 мільйонів гривень, тоді як минулого року було виділено мільярд гривень.

І друга проблема — це формування переліку будівельних об’єктів на придбання житла, в яких громадяни можуть отримати іпотечні кредити.

Перелік об’єктів, у яких можна придбати житло (крім індивідуальних житлових будинків, замовниками будівництва яких є позичальники), визначається Міжвідомчою комісією за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій. При цьому остаточне рішення про надання позичальнику кредиту на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла в об’єкті приймає банк згідно зі своїми внутрішніми правилами.

Тому маємо абсурдну ситуацію: позичальник має довести державі, що він бідний, а банку — що заможний.

Форми документів, які подають замовники (управителі) на розгляд Міжвідомчої комісії, затверджує Мінрегіон.

Для розгляду пропозицій щодо формування переліку об’єктів житлового будівництва, на добудову (будівництво) яких або придбання житла в яких можуть спрямовувати кошти за програмою здешевлення вартості іпотечних кредитів, створюють Міжвідомчу комісію, склад якої затверджує Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (п. 7 Порядку забезпечення громадян доступним житлом, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України за № 140 від 11 лютого 2009 року).

До участі у відборі житлових об’єктів допускаються забудовники (замовники, управителі, продавці), які подали в установленому порядку гарантійний лист і погоджений керівником територіального органу Держархбудінспекції в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі графік виконання будівельно-монтажних робіт, форми яких затверджуються Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (до пп. 2 п. 7 Порядку забезпечення громадян доступним житлом, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України за № 140 від 11 лютого 2009 року).

Хоча жодного нормативного документа, який закріплює вимоги до змісту і форми гарантійного листа, знайти не вдалося.

Аби дізнатися інформацію щодо порядку формування переліку об’єктів для участі у програмі, ми звернулися до іпотечного центру. Проте там такою інформацією не володіють. Начальник відділу, що відповідає за проведення консультацій, пояснив, що «не знає, за яким принципом формуються об’єкти для участі в програмі, та не володіє інформацією про нормативно-правову базу щодо цього питання». Юрист іпотечного центру відповів те ж саме.

Тож як відбирають учасників-забудовників — не зрозуміло і... підозріло.

Алла ДУБРОВИК, «День»; Руслана ВЕЛИЧКО, регіональний координатор житлово-комунальних програм Громадянської мережі «ОПОРА»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments