Борги ростуть. Рейтинг падає

Борги, зношеність тепломереж та відсутність контракту на транзит російського газу сьогодні є серйозними загрозами нинішнього опалювального сезону.

Станом на 3 грудня проблеми з опалювальним сезоном досі відчувають чотири області. Про це йдеться в повідомленні Міністерства розвитку громад і територій у Facebook. Повідомляється, що на сьогодні на 100% підключено до опалення лише 20 областей.

У Запорізькій області — два навчальних заклади на реконструкції — вихованці відвідують інші заклади, терміни підключення 10 і 15 грудня. У Кіровоградській області, а конкретно у Світловодську, неопалюваних вісім житлових будинків та один навчальний заклад. Орієнтовний термін підключення — 3—4 грудня ц. р. У Полтавській області в Решетилівському районі не опалюються 13 навчальних закладів. Орієнтовний термін підключення — 10 грудня ц. р. У Чернігівській області — в Ніжинському районі не опалюються шість навчальних закладів. Орієнтовний термін підключення — 3 грудня ц. р. У Києві — неопалюваних чотири житлових будинки. Орієнтовний термін підключення — шосте грудня.

За умови відсутності транзиту російського газу через територію України після 1 січня можуть виникнути проблеми і з належним функціонуванням української газотранспортної системи. Про це заявив міністр енергетики і захисту навколишнього середовища Олексій ОРЖЕЛЬ.

«Єдиним технічним ризиком є холодний лютий-березень, коли у нас знизиться тиск у системі з підземних сховищ. У найхолодніші дні, в дні пікового навантаження, справді можуть бути певні проблеми з тим, щоб прокачати систему», — сказав він під час прес-конференції 2 грудня.

Тим часом Президент України Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ заявив, що ціни на опалення для населення мають бути знижені уже в грудні. «Люди повинні отримати платіжку за грудень, і там має вже бути знижка», — сказав Зеленський на нараді щодо газу.

Прем’єр-міністр Олексій ГОНЧАРУК анонсував законопроект щодо цін на комуналку, який можуть подати як невідкладний. Мовляв, за законом уряд не має права знижувати ціну на опалення до травня 2020 року, тобто в опалювальний сезон. Знизити тариф можна в разі змін у законодавстві.

«Буде ухвалений закон чи ні, процесів на місцевому рівні це фізично не змінить. Якщо мережі зношені, діряві, то нічого з цим не вдієш. Потрібно міняти мережі, котельні системи, утеплювати будинки. Щорічні розмови про зниження тарифів — просто спосіб відкласти на потім системні рішення», — коментує такі перспективи виконавчий директор Асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав ПАВЛЮК.

З минулого року право встановлювати тарифи на місцевому рівні передано НКРЕ КП. Із 254 теплокомуненерго НКРЕ КП встановлює тариф тільки для найбільших облгазів, яких близько 23—25. 2019 року Кабмін Гройсмана ухвалив постанову, яка обмежувала розмір тарифу. Це спровокувало ситуацію, коли міста мають об’єктивно вищий тариф, ніж у них зафіксований.

«Згідно з постановою верхня межа тарифу на теплопостачання становить 1400 гривень. Однак у багатьох містах тариф є вищим через стан мереж, котельні системи й низку інших чинників. Якщо ми встановлюємо тариф у розмірі 1400 грн або будь-який інший, як хоче Президент, — це означає, що міста із власного бюджету дотуватимуть різницю. Розрахунки йдуть на мільярди», — зауважив Павлюк.

Гончарук скасував постанову, але вже за деякий час запропонував свій варіант «пільгової» ціни на енергоресурси для українців. «Уряд захищає людей під час опалювального сезону. Ми забезпечили стабільність на ринку природного газу в умовах потенційної відсутності транспортування газу українською газотранспортною системою. Щоб це не вплинуло негативно на ціну газу для споживачів, ми запроваджуємо можливість зафіксувати майбутню ціну через інструмент «контракт на майбутнє». Подібна практика поширена у світі, але тільки споживач обирає, скористатися пропозицією чи ні», — заявив Гончарук.

У межах розробленої програми «Гарантована ціна на газ» кубометр палива до кінця квітня коштуватиме 6 грн 96 коп. з ПДВ, але без тарифів на розподіл. Фінальна ж ціна для споживачів сягне 8 грн за куб. Це найнижча цифра для опалювального сезону за останні два роки, зокрема на 7% менша, аніж попереднього року, наголошують в уряді. Скористатися фіксованою ціною зможуть як побутові споживачі, так і підприємства теплокомуненерго. Вони автоматично стають учасниками програми «Гарантована ціна на газ». Утім, за бажанням до 20 грудня від неї можна відмовитися. У такому разі споживач платитиме ринкову ціну, яка залежатиме від імпорту і змінюватиметься щомісяця.

В Україні останніми місяцями спостерігалася тенденція зниження вартості газу, але в листопаді ціну встановлено на рівні 4,9 тисяч гривень за тисячу кубометрів. Це вище, ніж у жовтні, проте, як зазначили в «Нафтогазі», це найнижча ціна з 2016 року. У регіонах підсумкова вартість буде іншою, все залежить від тарифу на розподіл газу і націнки.

Втім, з початком опалювального сезону борги українців за комуналку почали зростати. У жовтні борг населення за спожиті житлово-комунальні послуги збільшився на 1,5%, або на 717,8 млн грн, до 47 244,8 млн грн порівняно з вереснем. Про це повідомила Державна служба статистики. Борг за квартирну плату станом на 1 листопада 2019 року збільшився на 43,7 млн грн до 4 954,4 млн грн. Борг за опалення і гаряче водопостачання збільшився на 35,9 млн грн до 14 414,7 млн. грн. Борг за газопостачання збільшився на 576 млн грн до 22 873,9 млн грн.

У жовтні серед регіонів найбільша заборгованість за опалення і гаряче водопостачання зафіксована в Києві (3 619,093 млн грн), Харківській (2 598,615 млн грн) та Дніпропетровській (2 222,867 млн грн) областях; за газопостачання — в Харківській (2 375,736 млн грн), Дніпропетровській (2 288,358 млн грн) та Одеській (2 533,122 млн грн) областях. Найбільша заборгованість по квартирній платі в жовтні зафіксована в Києві (939,252 млн гривень), Дніпропетровській (1 010,123 млн грн) і Донецькій (400,339 млн грн) областях.

І паралельною лінією з боргами за комуналку росте рівень незадоволення політикою «Зе»-уряду. Як свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології з 22 до 25 листопада, наприкінці останнього місяця осені до Гончарука позитивно ставляться лише 11% опитаних, тоді як негативно — 25%.

Частка тих, хто ставиться до чинного прем’єра негативно, зростає: 9% у вересні, 14% — у жовтні, 18% — на початку листопада, 25% — наприкінці листопада.

«Порівняно з початком листопада наприкінці місяця картина виглядає таким чином: на сім відсоткових пунктів стало менше тих, хто схвалює його роботу (44% і 37%), і на 11 — більше тих, хто не схвалює роботу Кабміну (із 37% до 48%). Оцінка роботи уряду погіршується із жовтня. При цьому протягом осені зменшувалась частка тих, хто не знає Гончарука: 49% — у вересні, 48% — у жовтні, 40% — на початку листопада і 36% — наприкінці листопада», — пишуть соціологи.