Свобода не може бути частковою.
Нельсон Мандела, південноафриканський державний і політичний діяч

Битва за ліс. Другий фронт

Чому в Офісі Президента не бачать у скасуванні мораторію на експорт деревини загрози українській економіці та інвестиційному клімату?
10 липня, 2019 - 18:43
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Мораторій на експорт лісу виявився неефективним, тому його необхідно переглянути. Про це повідомив заступник голови Офісу Президента Україні Володимира Зеленського Олексій ГОНЧАРУК: «Ідеологія запровадження мораторію на експорт деревини полягає в тому, щоб припинити незаконну вирубку. Очевидно, що цього не відбулося. Це означає, що цей захід не досяг тієї мети, заради якої запроваджувався», — повідомив чиновник під час брифінгу.

Він додав, що «мораторій на експорт лісу не розв’язує проблеми». Тому адміністрація Зеленського планує переглянути рішення про заборону на експорт деревини.

Нагадаємо, 9 квітня 2015 року Україна вперше заборонила експорт лісу-кругляку шляхом ухвалення Закону № 325-VIII.

У першій редакції цей закон просто запровадив заборону всього експорту лісоматеріалів в необробленому вигляді з України на десять років. Після нищівної критики з боку різних торговельних партнерів, насамперед ЄС, Україна минулого року ухвалила закон № 2531-VIII, яким додатково до чинної заборони експорту було передбачено обмеження внутрішнього споживання необробленого лісу і посилено відповідальність за незаконну вирубку та експорт лісу.

У січні цього року ЄС подав запит на проведення консультацій з Україною. Такі консультації є першою стадією врегулювання спорів відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Підставою для ініціювання спору стала заборона експорту необробленої деревини із України. Зазначений спір є неординарною для України подією з декількох точок зору: це перший в історії України прецедент, який ініціюється на підставі Угоди про вільну торгівлю; це перший спір з ЄС як у межах Угоди про асоціацію, так і інших міжнародних торговельних організацій, наприклад СОТ.

Україна запровадила заборону (мораторій) на експорт необробленої деревини до ЄС 2015 року, спрямовану на боротьбу з незаконною вирубкою карпатських лісів. Однак відтоді Україну назвали найбільшим експортером нелегальної деревини до Євросоюзу, про що стверджують дослідження британських екологів, а самі внутрішні виробники скаржаться на... подорожчання сировини.

Медіа повідомляли, що Євросоюз може розпочати арбітражний та судовий процес проти України задля скасування мораторію на експорт лісу-кругляку. Відповідне застереження надіслала єврокомісарка з питань торгівлі Сесілія Мальмстрьом.

6 лютого цього року уряд затвердив усіх українських представників в арбітражному суді, який має розглядати питання про скасування мораторію на експорт лісу.

«Жодні кредити і компліменти іноземних дипломатів не виправдають здачі національних інтересів і не компенсують втрати екології, робочих місць та промисловості», — відреагував на своїй фейсбук-сторінці голова комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва автор законопроекту про заборону експорту лісу-кругляку Віктор ГАЛАСЮК.

І на противагу заяві чиновника з Офісу Президента, він навів офіційні показники за 2017 — 2018 роки, що підтверджують ефективність запровадженого мораторію.

Так, за даними Держстату, випуск продукції деревообробної промисловості (у доларовому еквіваленті) зріс на 44%, меблевої промисловості — на 45%, паперової — на 29%.

Експорт продукції в деревообробці (у доларовому еквіваленті) збільшився на 42%, у меблевій промисловості — на 48%, у паперовій     — на 43%.

Таким чином, індекс промислової продукції в деревообробці став у шість разів вищий, а в меблевій промисловості — у десять разів вищий, аніж загалом у промисловості.

Несировинний експорт оброблених лісоматеріалів зріс на $260 млн, облицювальних листів — на $100       млн, фанери — на $25 млн, столярних виробів — на $70 млн, тари, піддонів із деревини — на $40           млн! Загалом лише за цими п’яти позиціями +$490 млн експортного прибутку або практично +13 млрд грн несировинного експорту.

У свою чергу, капітальні інвестиції в деревообробну та паперову галузі зросли на 50%. Залучено 2,5             млрд грн додаткових інвестицій. Прямі ж іноземні інвестиції в деревообробну та паперову галузь зросли на треть. Додатково залучено $130 млн іноземних інвестицій.

«Українське суспільство не дозволить жодному президентові, міністрам чи депутатам здати національні інтереси України і пожертвувати життєвим середовищем наших нащадків та економічними перспективами країни!» — наголосив нардеп.

Деревообробники про мораторій також говорять переважно в позитивному ключі. «Ряд компаній — українських та іноземних, інвестували в деревообробку в Украйні. Звичайно, насамперед це торкнулося того сегмента, який споживав пиловник хвойних порід. Відомо, що до запровадження мораторію на експорт лісу-кругляку, левова частка того, що Україна постачала на зовнішні ринки, — це був саме пиловник хвойних порід. На другому місці — технологічна деревина. Вона продовжила експортуватися під назвою «паливні дрова». І за цим сегментом змін не відбулося. Позитивно вплинув мораторій на переробників твердих порід деревини, як, наприклад, дуба. Поліпшилася ситуація у виробників фанери. Щоправда, і раніше, через те, що фанерна сировина берези та вільхи є дефіцитною в Україні, цей тип сировини практично не експортувався. Була своєрідна негласна домовленість: не варто нищити вітчизняних виробників фанери, експортуючи сировину, а доцільно пропонувати її внутрішньому клієнту. Власне, основні інвестиції після запровадження мораторію були здійснені в переробку пиловника хвойних порід. З’явилося два великих виробництва і дуже багато порівняно невеликих — які споживають даний сегмент продукції», — пояснював в інтерв’ю «Дню» голова комітету деревообробної та меблевої галузі Європейської Бізнес Асоціації Богдан ЦУПРИК.

За його словами, інвестори прийшли. Однак, каже він, не сталося того, на що сподівався бізнес — сировина не впала в ціні. «Вони розраховували, що ліс буде дешевшати або хоча б продаватися за тією ціною, яка була на момент запровадження мораторію. По факту, деревина суттєво подорожчала (і в гривні, і у валютному еквіваленті), і підприємці або працюють у збиток, або з нульовим прибутком у кращому разі», — пояснює Цуприк.

Які переваги може отримати економіка України, якщо мораторій все ж буде скасовано? Фактично жодних, якщо не брати до уваги сумнівну вигоду від отримання чергового траншу фінансування з боку ЄС. Але водночас може бути «зворотний бік»...

Скасування мораторію призведе до збільшення експорту лісу, оскільки ціни на деревину в Євросоюзі значно вищі, аніж усередині країни. Лісозаготівельним організаціям буде вигідніше продавати ліс на експорт, аніж на аукціонах внутрішнім переробникам.

Тож інвестори, які вклали ресурси в переробку лісу в Україні, можуть втратити свої інвестиції. А     це          — податки, робочі місця тощо.

На експорт відправляють найбільш якісну деревину першого сорту, для внутрішньої переробки залишиться другий і третій сорт, що призведе до дефіциту сировини на внутрішньому ринку. Її вартість для українських виробників зросте.

Зростання безконтрольного вирубування лісу для задоволення зовнішнього попиту призведе до ще більшої втрати лісових ресурсів. Як наслідок, можемо отримати такі масштаби і темпи знищення лісового фонду, які призведуть до зникнення лісів там, де вони зараз ще є, та екологічної катастрофи в Поліссі й Карпатах.

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments