Чесні питання до «чесного бюджету»

У Верховній Раді міністр фінансів Олександр Данилюк представив бюджет на 2017 рік.

З позитивного: країна має 2,5 місяці на обговорення цього важливого для її життя документу. Це вперше за останні декілька років, коли Кабінет Міністрів вклався у визначені чинним законодавством України терміни бюджетного процесу. І це, в принципі, позначилось на атмосфері в сесійному залі: міністр фінансів презентує, депутати нудьгують і бродять хто де. Звичайно, питання, дебати, суперечки і правки ще будуть. В принципі, вже зараз проявляються лінії протистояння, щодо яких будуть розгортатись основні «баталії». Але поки що вчора в залі панувала спокійна... байдужість.

Взагалі, напередодні — у вівторок ввечері на позачерговому засіданні бюджетного комітету бюджет розглядався з більшим ентузіазмом. Але питання, які ставили депутати, здебільшого стосувались ситуативних речей: конкретної лікарні, будівництва конкретних доріг в конкретному місті, конкретних бюджетних програм, як-то закупівля мамографів, тощо. Без сумніву, все це дуже важливі речі. І вони мають бути враховані, а народні обранці повинні відстоювати інтереси громад, які їх обрали до парламенту, але... Головне, щоб ми у цій побутовій метушні не загубили стратегічної мети: куди ми йдемо? Адже, в принципі, зі слів міністра фінансів, цього року уряд абсолютно змінив підхід до формування бюджету країни.

КИЇВ. ВЕРХОВНА РАДА. 21 ВЕРЕСНЯ 2016 р.

ФАКТ

Отож, як запевняє влада, бюджет на 2017 рік є абсолютно «чесним і реалістичним». Міністрів фінансів Олександр Данилюк на позачерговому засіданні бюджетного комітету заявив, що уряд писав бюджет керуючись чотирма принципами: Реалістичність, Перспективність, Пріоретизація та Прозорість (РППП).

«Усі розрахунки були проведені на чинній законодавчій базі плюс законодавчі зміни, які уряд вніс на розгляд Верховної Ради в день реєстрації проекту бюджету. Йдеться про закон про спецконфіскацію», — пояснив принцип Реалістичності Данилюк. Для довідки, влада сподівається отримати через конфіскацію коштів на арештованих рахунках трохи більше 1,5 мільярда гривень.

Перспективність бюджету 2017 року полягає в тому, що він керуючись, як підкреслив чинною законодавчою базою, закладає підвалини середньострокового бюджетного планування. Усі міністерства та відомства подавали свої пропозиції відповідно до програми дії на три наступні роки.

Прозорість бюджету в тому, що він є, і поданий до дискусії за два з половиною місяця до крайньої дати затвердження, як того вимагає чинний бюджетний процес.

Пріоритизація — у проекті бюджету на 2017 рік є десять «улюбленців». Це — сфери та галузі, які зі слів першого віце-прем’єра Степана Кубіва, визнані державою пріоритетними, тому заслуговують на посилені ін’єкції бюджетних грошей. Отож, на думку уряду підтримки заслуговують:

•  оборонна галузь — 5% ВВП: 129 мільярдів гривень, з яких 120 мільярдів гривень «живі гроші», 3 — надходження від конфіскату, і 6 — державні гарантії за кредитами;

•  дипломатія — +30% у порівнянні з 2016 роком. Загальний бюджет — 4 мільярди гривень;

•  соціальний захист населення: +23% у порівнянні з 2016 роком: 107 мільярдів гривень. Мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум зростуть на 10%.

•  освіта: +27%. Загальну суму видатків з бюджету у 2017 році уряд пропонує встановити на рівні 71 мільярда гривен. Частина цих грошей піде на підняття заробітних плат освітян — в середньому на 33%. Вчителям, яким рахували платню по 12 тарифному розряду, за словами міністра фінансів, у 2017-му платитимуть по 14 розряду: тобто ті, хто отримував ставку 4036 гривень в місяць, отримають 6400. Створюється фонд стипендій, який складатиметься з двох частин: академічних (2,8 млрд. гривень) і соціальних стипендій (2,9 млрд. гривень). При чому до 1 вересня 2017 року адмініструватиме обидві «стипендії» МОН, а от після «першого дзвоника» соціальна група відійде під управління Міністерства соціальної політики. «Щоб допомогу отримували ті, хто справді її потребують. А держава могла стимулювати успішність студентів іншим шляхом», — пояснив міністр фінансів;

•  охорона здоров’я: вперше уряд заклав у бюджет фінансування 100% потреби на закупівлю ліків для тяжкохворих. Це — 9 мільярдів гривень. 5,9 мільярда дає сама держава. Ще 2 мільярди уряд очікує від міжнародних партнерів, зокрема від Глобального фонду. І 2 від донорів за спеціалізованими програмами;

•  сільське господарство: 5,5 мільярдів гривень державних «дотацій» мають шанс отримати малі та середні фермери;

•  дороги: держава надає 14,2 мільярда гривень на будівництво та реконструкцію доріг і розраховує ще 1 мільярд доларів (близько 25,4 мільярдів гривень за нинішнім курсом) отримати від Світового банку;

•  енергоефективність: 4 мільярди гривень — уряд закладає 800 мільйонів гривень бюджетних коштів на Фонд енергоефективності і ще 100 мільйонів євро очікує залучити від міжнародних організацій.

•  культура: +50% порівняно з попереднім роком — з 2 до 3 мільярдів гривень. З них 500 мільйонів уряд пропонує витратити на підтримку розвитку вітчизняного кінематографу. 572,8 млн грн — на підготовку кадрів для сфери культури і мистецтва вищими навчальними закладами ІІІ і ІV рівнів акредитації; 18,5 млн грн — вишами І і ІІ рівнів акредитації; 647 млн ??грн на фінансову підтримку національних театрів; 387,8 млн грн на підтримку національних художніх колективів, концертних організацій і їх дирекцій, національних і державних циркових організацій; а, крім того, 373,8 млн грн на забезпечення діяльності національних музеїв, національних і державних бібліотек. 455,7 млн грн — на підготовку та проведення міжнародного пісенного конкурсу Євробачення-2017. При чому, за словами міністра фінансів частина з них, а саме 200 мільйонів гривень, повернуться в бюджет. «Київ взяв зобов’язання взяти на себе витрати на ц суму», — пояснив Данилюк.

•  децентралізація: 390 мільярдів гривень складуть доходи місцевих бюджетів у 2017 році, порахували в міністерстві фінансів України. А тому уряд вирішив передати утримання освітніх закладів місцевій владі. Щоправда, зобов’язується додати на це 15 мільярдів гривень дотацій.

АНАЛІЗ

З огляду на почуте від представників уряду і побачене в тексті проекту бюджету на 2017 рік, «День» разом з експертами сформував декілька чесних питань до чесного бюджету, які на нашу думку, вже вчора мали прозвучати в сесійному залі від парламентарів?

Отож, питання №1: «На основі якого аналізу були обрані саме ці 10 пріоритетів?»

Питання №2: «За рахунок яких джерел уряд розраховує отримати на 17,5% більше надходжень до бюджету, якщо максимально прогнозований ріст ВВП — 2,5% за рік?»

Питання №3: «Як відображені у бюджеті на 2017 рік, зобов’язання, які Україна взяла на себе в рамках останнього підписаного меморандуму з МВФ?»

Питання №4: «Чому уряд не вважає пріоритетом для держави розвиток науки та інновацій, від стану яких безпосередньо залежить майбутнє країни?». Навпаки, як зауважував на засіданні бюджетного комітету Верховної Ради народний депутат Віктор Кривенко, державна космічна програма отримує «бюджет стагнації», а розвиток індустріальних парків, який прем’єр неодноразово називав пріоритетним, взагалі загубився.

Питання №5: «Чому з 5% ВВП на оборону армія не отримує свою законну частку в 3%, як то передбачено чинним законодавством, а добровільно-примусово «ділиться» бюджетними коштами з МВС, прокуратурою, СБУ?»

Звичайно, питання ще будуть. І не один десяток. Наприклад, ми вже отримали зауваження від енергетиків щодо того, що в бюджеті закладено закупівлю імпортного природного газу за ціною 245 доларів за тисячу кубометрів, тоді як на світовому ринку газ, за всіма прогнозами, матиме ціну 140-170 доларів за тисячу кубометрів. Або от від аграріїв, які, нагадаємо, в «пріоритеті»: відповідно до чинного податкового законодавств, для експортерів аграрної продукції з 1 січня 2017 року вже не діятиме спеціальний режим «нульового» ПДВ, а відтак аграрії повинні будуть віддати бюджету, за «грубими підрахунками» 30 мільярдів гривень. Тому с/г виробники питають: а можна замість «дотацій на 5,5 мільярдів гривень», просто продовжити дію цього спец режиму, якщо АПК, справді, в пріоритеті держави?

«День» відстежуватиме перебіг бюджетного процесу і інформуватиме читачів, щодо того які умови життя їм підготували в КМУ.

КОМЕНТАР

Олександр ПАНЧЕНКО, директор Iнституту ім. Олександра Поля:

— Кожний український уряд є «заручником позитиву». Тобто свідомо закладаються завідомо нереалістичні показники до бюджету, які супроводжуються мантрами про ріст ВВП та покращення інвестиційної привабливості. Насправді, нашому бізнесу та інвесторам цей псевдопозитив давно нецікавий. Вони набагато більше би сприйняли конкретні інституції та інструменти розвитку, на кшталт експортно-кредитного агентства чи вільних економічних зон. Якщо говорити про показники Бюджету-2017, то рівень ВВП в 3% на тлі низької бази не виглядає нереалістичним. А от щодо дохідної частини бюджету, яка має зрости на 17,5%, то це реально за умови збільшення податків. Гадаю, йтиме мова про зростання акцизів, податку на нерухомість. Анонсована лібералізація ЄСВ на тлі обіцяного скорочення дефіциту Пенсійного фонду, скоріше всього, буде переглянута. Через завищення деяких показників, висока ймовірність, що бюджет протягом 2017 року буде неодноразово переглядатись.