Чому лихоманить одне з найбільших підприємств України?

Вже декілька місяців лихоманить одне з найбільших підприємств гірничо-металургійної галузі нашої країни – ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Працівники підприємства вимагають від його власника підвищення заробітної плати, яка не тільки значно відстає від європейського рівня, але й за українськими мірками, якщо, зокрема, взяти основні робітничі професії, є доволі низькою.

Протестні настрої у колективі поширюються також через постійне скорочення робочих місць та переведення працівників у дочірні підприємства, через важкі умови праці з підвищеною небезпекою для здоров`я людей унаслідок аварійного стану багатьох виробничих будівель та споруд і використання застарілого обладнання, яке вже відпрацювало свій ресурс.

Особливої гостроти питання охорони праці набули після того, як 3-го березня 2018 року сталася трагічна подія у конвертерному цеху, де у виробничому корпусі обвалилося перекриття покрівлі на площі декілька десятків квадратних метрів, що призвело до загибелі однієї людини – працівника підрядної ремонтної організації.

Профспілки, як повноважні представники інтересів трудового колективу підприємства, неодноразово звертались до адміністрації ПАТ з пропозицією розпочати переговори для вирішення проблемних питань соціального характеру. Найчисельніша профспілкова організація на підприємстві – «первинка» профспілки металургів та гірників України - ініціювала збір підписів працівників під відповідним Зверненням до генерального директора ПАТ «АМКР» П.Калона. У колективі підприємства масово підтримали цю ініціативу, про що свідчать цифри: за короткий час під Зверненням підписалося майже 12 000 людей, що склало більше половини від загальної чисельності працівників ПАТ. 

За таких обставин адміністрація ПАТ «АМКР» замість того, щоб піти на діалог з трудовим колективом та профспілками, вдалася до політики, спрямованої на зменшення ролі та впливу профспілкових організацій у житті підприємства. Обравши такий шлях, адміністрація навіть спеціально розробила відповідний план заходів, який і почала реалізовувати, наприклад, вставляючи палки в колеса для профспілок у їхній діяльності з оздоровлення трудящих та у спортивній роботі серед працівників, значно зменшивши виділення коштів за вказаними статтями витрат у Соціальному фонді підприємства у порівнянні з попередніми роками.

Такі дії адміністрації, що об`єктивно провокували підвищення градусу соціальної напруги у колективі, призвели до об`єднання  профспілкового руху на підприємстві, у лавах якого раніше недоставало єдності. Так, після мітингу протесту біля підприємства 14 березня представники дев`яти з десяти профспілок, що зараз діють на ПАТ «АМКР», підписали спільні вимоги до роботодавця, які були схвалені присутніми на мітингу працівниками.

27 березня конференція трудового колективу підприємства, яка відбулась, незважаючи на спроби адміністрації зірвати її проведення (зокрема, організувавши в той же час, але в іншому місці, альтернативне зібрання працівників), офіційно затвердила перелік вимог найманих працівників до роботодавця. 2 квітня обраний на конференції повноважний представницький орган найманих працівників, який очолила голова профкому профспілки металургів та гірників Наталя Маринюк, прийняв рішення про вступ у колективний трудовий спір з роботодавцем.

4 квітня ситуацію, що склалась на криворізькому «Арселорі», було розглянуто на засіданні парламентського Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення. При цьому на засідання були запрошені представники профспілкових організацій підприємства. За підсумками засідання було прийнято рішення про створення міжвідомчої робочої групи з представників різних державних органів для врегулювання колективного спору на ПАТ «АМКР».

6 квітня спір було зареєстровано розпорядженням Національної служби посередництва та примирення.

Адміністрація підприємства, намагаючись загасити протестні настрої серед працівників, заявила про готовність підвищити їм зарплату з 1-го травня, але закликала усіх бути реалістами і не сподіватись на підвищення середньої зарплатні до рівня, еквівалентного 1000 євро, відповідно до однієї з  вимог у рамках колективного трудового спору.

Свою позицію сторона адміністрації пояснювала тим, що треба враховувати соціально-економічне становище, яке склалось в Україні за останні роки, що неможливо забезпечити європейський рівень зарплат на одному окремому підприємстві, тим більш, що за продуктивністю праці воно не на перших місцях у галузі, а тільки на четвертому, поступаючись «Запоріжсталі», «Азовсталі» та Дніпровському металургійному комбінату у Кам`янському.

Чим аргументувала свої вимоги сторона найманих працівників? Не коректно оцінювати продуктивність праці за таким показником, як тоннаж виробленої сталі у розрахунку на одного працівника, як то робить адміністрація ПАТ «АМКР», бо різні підприємства мають різну виробничу структуру. Зокрема, ПАТ «АМКР» – це унікальний єдиний у своєму роді в Україні гірничо-металургійний комбінат, на якому не тільки виплавляють метал, але і добувають залізорудну сировину, виробляють кокс. На «Запоріжсталі» і Дніпровському меткомбінаті немає ні гірничодобувного виробництва, ні КХП, на «Азовсталі», де в складі підприємства є КХП, немає ні видобутку залізорудної сировини, ні агломерації.

Ще один аргумент: зарплата на рівні 1000 євро є цілком реальною на підприємствах ГМК України, принаймні для основних робітничих професій. Так, у грудні 2017 року зарплата сталевара 8-го розряду на «Запоріжсталі» становила 30388 грн., що вдвічі перевищувало заробіток сталевара найвищого розряду на ПАТ «АМКР» (14911 грн.). Далеко не серед лідерів галузі опинилося ПАТ «АМКР» і за рівнем зарплати горнових та вальцювальників.

Що стосується посилань на економічну кризу у країні, то на ПАТ «АМКР» обсяги виробництва за останні роки зовсім не знизилися. Так, що в 2017-му, що в 2013-му рр. річне виробництво сталі, згідно звітності підприємства, склало 6,4 млн. тонн. При цьому в 2016 році був навіть зафіксований рекорд у 7 млн. тонн річного виробництва з виплавки сталі. Більше того, такого результату вдалося досягти при зменшенні чисельності персоналу: з 30324 працівників у 2013 році до 23256 в 2017 році.

Таким чином, персонал підприємства став працювати продуктивніше майже на третину, і в якості «винагороди» за це отримав зарплату, купівельна спроможність якої впала майже на чверть. Бо середня зарплата за 2017 рік у розмірі 10278 грн. у реальному вимірі з урахуванням інфляції склала тільки  77,5% від рівня 2013 року.

Так, в країні реальна зарплата теж знизилась, але після різкого падіння в 2014-2015 роках, вона потім пішла вгору і в минулому році практично вийшла на рівень докризового 2013 року, не дотягнувши до нього тільки 5,3%.

А головне – підприємство є прибутковим! Зокрема, за 2017 рік його чистий прибуток становив 5,06 млрд. грн., що на 87,4% більше, ніж у 2016 році. При цьому фонд оплати праці у 2017 році зріс у порівнянні з попереднім роком тільки на 15%., а його питома вага у собівартості продукції опинилась на рівні 5% проти 11,3% в 2011 році.

Не зважаючи на неодноразові публічні заяви адміністрації ПАТ «АМКР» про готовність до конструктивного діалогу з представниками найманих працівників, на практиці примирні процедури у рамках колективного трудового спору від самого початку пішли у зовсім іншому руслі, перетворившись на дуже виснажливий для їх учасників процес. Так, майже 26 годин з 3-го по 4-е травня тривало засідання сторін спору, на якому було підписано Угоду про створення примирної комісії. Не менш напружено відбувалося погодження Регламенту роботи примирної комісії.

8 травня на підприємстві було видано наказ про підвищення окладів та годинних ставок працівників, згідно з яким підвищення становило від 5% до 20% для різних категорій працівників. Таке підвищення не могло задовольнити трудовий колектив.

Соціальна напруга досягла апогею у період 16-20 травня, коли залізничники підприємства  – машиністи та помічники машиністів тепловозів, складачі поїздів відмовлялися приступати до роботи, посилаючись на норми Закону України «Про охорону праці».

Дійсно, стаття 6 зазначеного Закону надає працівникам право відмовитися від дорученої роботи у разі порушення вимог охорони праці і створення ситуації, небезпечної для життя і здоров'я людей. Саме така ситуація, як заявили залізничники, склалася на залізничному транспорті підприємства, зокрема, через незадовільний технічний стан всього рухомого складу.

Адміністрація підприємства оголосила дії залізничників незаконними, в тому числі повідомивши про це в поширеному прес-релізі. Цікаво, що напружена ситуація, яка склалася на містоутворюючому підприємстві Кривого Рогу, залишилась поза увагою народних депутатів-криворіжців, обраних до парламенту країни громадою міста. Жоден з них не знайшов часу, щоб побувати на підприємстві та долучитись до врегулювання ситуації з загрозою соціального вибуху.

Слід також зазначити, що ситуація на ПАТ «АМКР» наочно продемонструвала недосконалість вітчизняного законодавства стосовно  подібних випадків. Так, наймані працівники майже не мають можливості у законний спосіб домагатися від роботодавця виконання своїх вимог за допомогою страйку, для цього стороні роботодавця достатньо імітувати участь у примирних процедурах, відкрито не відмовляючись від них.

Деякі зрушення у примирних процедурах відбулись після того, як до них безпосередньо долучився генеральний директор підприємства П.Калон, який раніше не знаходив часу для переговорів з представниками трудового колективу. Судячи з усього, перший керівник підприємства був змушений взятись власноруч «розрулювати» ситуацію після того, як виникла загроза повної зупинки підприємства унаслідок протестних дій залізничників.

23 травня на засіданні примирної комісії генеральний директор підприємства, провівши попередньо кілька зустрічей з представниками профспілок, повідомив про своє рішення збільшити фонд оплати праці на підприємстві на 1,1 млрд. грн. Члени примирної комісії також погодились створити у рамках примирних процедур двосторонні робочі групи з метою прискорення вироблення взаємоприйнятних рішень з усіх вимог найманих працівників.

25 травня на підприємстві в урочистій обстановці відкрили комплекс реконструйованих з запровадженням сучасних технологій коксових батарей №№ 5-6. На відкритті у присутності преси представники вищого керівництва підприємства підкреслювали, що його власник має намір і надалі інвестувати значні кошти у модернізацію виробництва. Це давало підстави поставити під великий сумнів чутки про можливий продаж ПАТ «АМКР» Лакшмі Мітталом, а також про його готовність скоріше зупинити підприємство, аніж піти на діалог з колективом, які почали поширюватись останнім часом.

30 травня мало відбутися чергове засідання примирної комісії з розгляду і вирішення колективного трудового спору між сторонами найманих працівників і роботодавця ПАТ «АМКР». Але адміністрація підприємства повідомила про те,  що згідно з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2018 року примирні процедури призупиняються. Як виявилось, суд прийняв таке рішення після звернення з відповідним клопотанням адміністрації ПАТ «АМКР». Зокрема, Окружний адміністративний суд міста Києва виніс ухвалу, якою заборонив Національній службі посередництва і примирення, її відділенню в Дніпропетровській області, іншим органам та особам вести переговори, здійснювати інші дії і приймати рішення в колективному трудовому спорі, зареєстрованому розпорядженням НСПП №118-р від 06.04.2018 року.

Профспілкова сторона після такого повороту подій зазначила, що стороною адміністрації підприємства були зірвані конструктивний переговорний процес і раніше досягнуті домовленості в рамках примирних процедур. Бо станом на 30 травня вже була проведена значна робота, спрямована на врегулювання колективного трудового спору. Зокрема, в робочих групах, створених сторонами спору згідно з рішенням примирної комісії від 23 травня, були вироблені проекти оптимальних рішень з багатьох вимог найманих працівників, які могли б задовольнити трудовий колектив підприємства.

30 травня адміністрація підприємства надала профспілкам проект змін до раніше виданого наказу про підвищення зарплати з 1-го травня, якими передбачалося підвищення окладів (годинних ставок) для робітників основного виробництва в межах 13-25%. Даний наказ не був погоджений профспілками, вони наполягали на більшому підвищенні.

5 червня Окружний адміністративний суд міста Києва розглянув справу за позовом адміністрації ПАТ «АМКР» до Національної служби посередництва і примирення (НСПП) з оскарженням її розпорядження від 6 квітня цього року про реєстрацію колективного трудового спору між найманими працівниками ПАТ і роботодавцем. Третіми сторонами в справі за позовом були залучені профспілкові організації підприємства - ПО ПМГУ (голова профкому Наталія Маринюк), ППО НПГУ (голова ПО Юрій Самойлов) і ППО ВПРНПФ (голова профкому Сергій Гапон).

При цьому представники профспілкової організації ПМГУ у кількості до півсотні людей пікетували будинок суду, протестуючи проти заборони примирних процедур. Враховуючи відсутність представника ППО ВПРНПФ, суд прийняв рішення про перенесення засідання з розгляду даної справи на 19 червня, надавши можливість всім її учасникам повністю ознайомитись з усіма наявними матеріалами та підготувати свої пояснення.

Таким чином, ситуація на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» продовжує залишатись доволі складною.