Прапор має силу тоді, коли його несуть.
Євген Сверстюк, український літературний критик, есеїст, поет, мислитель, філософ, політв'язень радянського режиму

Цифрове майбутнє світу

яким його бачить Китай?
6 березня, 2018 - 19:37
ФОТО REUTERS

Там, де на смартфонах в Україні світиться значок 3G, китайці незабаром побачать 5G — нову генерацію мобільного зв’язку. Ним можна користуватися навіть у надшвидкісних потягах. Разом із досягненнями цифрової економіки майбутнє приходить у Китай швидше, ніж будь-де.

Нещодавно Україна підписала з Китаєм рамкову угоду про побудову цифрової економіки. Її ще називають інтернет-економікою — вона базується на цифрових комп’ютерних технологіях. Її важливими складовими є електронна комерція, телекоми, соціальні медіа тощо.

ЖИТТЯ В «РОЗУМНИХ МІСТАХ»

Приїзд у Китай нагадує стрибок у майбутнє. Аеропорт розташовуватиметься в одному з п’ятиста китайських міст, де впроваджуються технології Smart City. Ця сучасна технологія, покликана підвищити якість життя в місті, базована на інтеграції інформаційних та комунікаційних систем у відповідні структури.

Опинившись у Шеньчжені, керованому технологією Huawei, чи Ханчжоу, де функціонує City Brain, бачиш в дії відоме дітище компанії Alibaba. Минулого жовтня 128 світлофорів на 100 перехрестях Ханчжоу було під’єднано до системи. Розробники переконують, що незабаром можна буде переконатись у їхньому успіху на власні очі — кількість заторів та аварій на дорогах та навіть рівень забрудненості повітря зменшаться.

Як це працює? Система Smart City побудована на технологіях штучного інтелекту (ШІ) та інтернету речей. Інтернет речей — це мережа пристроїв пов’язаних між собою та інтернетом. ШІ стежить за дорожнім рухом у режимі реального часу, і може за секунду виявити ДТП. Інформація про це миттєво надсилається до поліції — 5 хвилин, і вона на місці.

Щосекунди система обробляє величезні обсяги данних, найбільшими постачальниками яких є т.зв. ВАТ — три інтернет-гіганти країни — Baidu, Alibaba та Tencent. Тут ніхто не запитує людей чи дають вони згоду на обробку персональних даних, проте, китайці цим і не переймаються.

ФОТО REUTERS

ЕКОНОМІКА ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

На ІV Міжнародній інтернет-конференції (WIC), що відбувалася в китайському місті Учжен у грудні 2017 року було представлено дані останнього Звіту про світовий розвиток інтернету про те, що в Китаї на цифрову економіку вже припадає 30% ВВП, або 3,4 трлн доларів. Із цим показником Китай посідає друге місце у світі після США. Він генерує 13% цифрової інформації всієї планети, а до 2020 року цей показник зросте до 25%. Серед 3,9 млрд користувачів інтернету в світі, 751 млн — у Китаї. А завдяки масштабам і динамічності своїх стартапів, Китай стане лідером зі збору данних, інформативних для ухвалення рішень. Тому він володіє достатніми ресурсами, щоб створити економічну модель засновану на ШІ.

Місцеві IT-компанії в цьому допомагатимуть, вони відкривають дослідні центри та вкладають великі кошти в технології. Alibaba, найбільша китайська технологічна компанія, яка напряму пов’язує свій успіх із великими даними та штучним інтелектом, планує інвестувати в їх розробку понад 15 млрд доларів. Також вони створили власні онлайн-екосистеми, які все більше стають частиною повсякденного життя населення країни. Це Taobao — найбільший електронний торговий майданчик, пошуковик Baidu, Youku і Tudou — багато в чому копіюють Youtube тощо. Деякі з них ефективніші від своїх американських аналогів, таких як eBay чи Whatsapp тому що мають більше корисних функцій. Наприклад із електронним гаманцем месенджера Wechat компанії Tencent майже 500 млн китайців відмовилися від користування готівкою.

БЕСІДИ З АВТОМОБІЛЯМИ

Важливою частиною цифрової економіки стає галузь автомобілебудування. Багато експертів упевнені, що Китай посяде лідируючі позиції в цьому сегменті. По-перше, вже сьогодні багато провідних інтернет-компаній працюють над розробкою сполученого та «розумного» транспорту. По-друге, китайські споживачі легко сприймають нові технології. Ставка на «розумні» та сполучені автомобілі. Сполучені авто з’єднані з інтернетом та локальними мережами. А деякі «розумні» моделі авто-гіганта Geely навіть можуть говорити з водіями та пасажирами діалектами китайської мови.

Практичність і ефективність цих розробок на дорогах у Шанхаї в листопаді 2017 року продемонстрував спеціальний додаток, який впроваджує сполученість автомобілів між ними та інфраструктурою. Додаток надає водіям інформацію про рекомендовану швидкість, з якою можна проїхати наступне перехрестя на зелене світло. Цим самим він допомагає покращити транспортний потік і знизити затори.

5G У СМАРТФОНІ

Китай стає піонером на глобальній арені телекомів. Масштабним проектом є впровадження 5G зв’язку. За прогнозами це створить 22 млн робочих місць до 2035 року за звітом техкомпанії Qualcomm.

Найбільший у світі тестовий майданчик 5G розташований у Пекіні, де збудовано близько 30 базових телекомних станцій. China Mobile, ZTE, Huawei разом із низкою іноземних технологічних компаній уже завершили другу стадію випробувань. Тепер Китай поспішає закінчити третю стадію і, можливо, вже дуже скоро там з’явиться перший, поки що не комерційний, 5G продукт. Тим не менш, місцеві компанії, лідер серед яких Huawei, вже рвуться конкурувати за ласий шматочок із його комерціалізації.

Заступник директора дослідницького інституту China Mobile Хуан ЮЙХУН, пояснюючи фундаментальну різницю між 5G і 4G, каже, що новий зв’язок уже не буде простою технологією чи системою. Навпаки, це платформа, в якій індустрії телекомів мають бути тісно пов’язані з іншими секторами.

ЦИФРОВЕ СУЗІР’Я

«Один пояс — один шлях» — найгучніший китайський проект останніх років, який має на меті покращити регіональну співпрацю між країнами, які розташовані на стародавньому Шовковому Шляху, що з’єднував Китай із Європою. 2018 року до інфраструктурних проектів цієї ініціативи додасться цифровий. BeiDou (кит. Велика Ведмедиця) — це китайська система супутникової навігації, яка 2018 року розширить свою зону дії на 60 країн. А до 2020 року за допомогою 35 супутників Китай планує охопити весь світ. Точність визначення місцеперебування в BeiDou становить до 10 метрів, і поки що гірша, ніж у свого американського конкурента GPS. Але Китай хоче зробити її навіть кращою навігаційною системою. Для цього потрібно швидший та ефективніший зв’язок та вдосконалення навігаційних послуг.

Для цього з бюджету буде виділено 25 млрд доларів, а Договір про користування системою вже підписали 30 країн. Мільйони китайських смартфонів оснащені BeiDou, власники велосипедів і мопедів визначають за нею свою геолокацію, і більш ніж 40 тис. рибальських суден використовують її для зв’язку.

ТАЇЛАНДСЬКИЙ ДУРІАН ІЗ ДОСТАВКОЮ ДОДОМУ

Іншим проривним досягненням буде нове вікно е-комерції, яке теж впроваджується як частина проекту «Один пояс — один шлях». Споживачам у Китаї більше не доведеться їхати за кордон, щоб придбати бельгійський шоколад чи дуріан із Таїланду. Це все вони зможуть купити, сидячи вдома на канапі. Завдяки цьому вікну дилерам та споживачам стане вигідно торгувати високоякісними товарами та послугами за доступними цінами.

Заснована на онлайн-платформах, ця ініціатива охоплює всі складові успішної міжкордонної торгівлі — зберігання, логістику, фінансування, податки тощо, таким чином створюючи глобальну цифрову мережу. Багато електронних платформ, включно з Alibaba та JD.com уже готуються активно долучитися до цієї ініціативи, яка відкриває їм величезні можливості.

Звісно, електронна торгівля — це саме те, на чому поставала цифрова економіка в Китаї. І вона залишилась її наріжним каменем. За звітом міжнародної консалтингової компанії McKinsey, Китай має найбільший у світі ринок електронної торгівлі — це 40% усього світового ринку. Ще 10 років тому цей показник був 1%.

Яскравою ілюстрацією може стати День одинаків, який люди, які не мають пари, традиційно відзначають у Китаї кожного 11 листопада (11.11). Одночасно це свято і для всієї інтернет-торгівлі, тому що в цей день роблять найбільше покупок за весь рік. Під час Світового економічного форуму в Давосі, Джек Ма розповів, що Alibaba в цей день тестувала нову технологічну систему, яка змогла витримати кількасот мільйонів відвідувачів. На сайті в цей день проходило 270 тисяч транзакцій на секунду!

ПЕРЕМОГИ І ПОРАЗКИ

Китай пишається своїми визначними науковими та технологічними досягненнями в широкому спектрі галузей, включаючи 3-D друк, нанотехнології та роботизацію. Може похвалитися містом Шеньчжень, який ще називають другою Кремнієвою Долиною. Кількість зареєстрованих у його вільній економічній зоні технологічних стартапів росте в геометричній прогресії.

Але не все так добре, як може видатись на перший погляд. 2014 року витрати Китаю на R&D (Research & Development) перевищили 2% ВВП, але ці цифри далеко позаду найбільших інноваторів — США та Японії. За звітом Організації економічного співробітництва та розвитку, в структурі цих витрат лише 5% припадає на основні дослідження (порівняно з 18% у США, та 12% в Японії).

Іншою проблемою є те, що більшість китайських патентів належить до категорій дизайну та сервісних програм, натомість лише невелика кількість є справжніми винаходами. Крім того, тільки частина китайських патентів зареєстровані в США, ЄС чи Японії, тому місцеві дослідники слабо пов’язані з глобальними мережами. Не покращується ситуація з постійним порушенням прав інтелектуальної власності, що загалом стримує реєстрацію патентів. 2/3 місцевих компаній упевнені, що патентне право не захистить від копіювання їх винаходів іншими конкурентами.

Не слід забувати, що Великий китайський фаєрвол (система фільтрації інтернет-контенту) нікуди не зник, а сьогодні ще й нависла загроза повного припинення роботи всіх VPN, які віднедавна стали знайомі деяким українцям. VPN потрібен для доступу до глобальних (часто заборонених у Китаї) сайтів та мереж. У Китаї життя для іноземців без нього надзвичайно ускладниться. Ще однією частиною суверенізації китайського інтернет-простору є директива, що обсяги великих даних можуть зберігатися лише на хмарних сховищах у Китаї. Одне слово, від часу появи інтернету, любов до нього і страх перед ним досі дивним чином поєднуються в Піднебесній.

В Україні ми маємо усвідомити життєву необхідність переходу на цифрову економіку. Вона може стати причиною економічного стрибка і призвести до зростання ВВП навіть до 20%, але за умови її комплексного впровадження. Наразі цифрова інфраструктура в Україні майже нерозвинена. Синдром «застарілих технологій» та кібератаки — наша сумна реальність. Тим не менш, цифрова трансформація старих галузей економіки, доступ кожного українця до швидкісного інтернету та обізнаність населення з діджитал технологіями можуть стати і нашим цифровим майбутнім.

Світлана ПРИЗИНЧУК, спеціально для «Дня», сходознавець, працювала секретарем Канцелярії Радника з економічних питань при Посольстві КНР в Україні
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments