Дефолт близько?
Відставка уряду Гройсмана може стати причиною втрати Україною траншу МВФ 2019 року
21 травня в Україну прибула місія МВФ. Експерти Фонду пробудуть тут два тижні. Впродовж цього періоду представники фонду планують провести низку зустрічей із українськими урядовцями.
За підсумками роботи місії мають ухвалити рішення про готовність України до отримання нового траншу в розмірі 1,3 мільярда доларів.
Із експертами Фонду вже зустрілися прем’єр-міністр України Володимир Гройсман та міністр фінансів Оксана Маркарова. Про це глава уряду написав у «Фейсбук».
«В Україні розпочала роботу місія Міжнародного валютного фонду. Разом із міністром фінансів провели важливі перемовини щодо програми співпраці», — лаконічно поінформував прем’єр.
Про тему зустрічі, ні про те як відреагували в Фонді на те, що Україна, яка отримала нового Президента, того самого дня «втратила» Верховну Раду й уряд, та готується до позачергових виборів, Гройсман не зазначив нічого
Як відомо напередодні приїзду місії МВФ, прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що подає у відставку. Однак вчора з місією МВФ він ще зустрічався в статусі прем’єра. Адже, як зазначив Гройсман, у відставку він піде лише в середу — 22 травня — після чергового засідання уряду.
21 ТРАВНЯ 2019 Р. КИЇВ / ФОТО НАДАНО ПРЕС-СЛУЖБОЮ КАБІНЕТА МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Крім того, поки що прем’єр нагадав новообраному Президенту Володимиру Зеленському, що після цього той сам несе відповідальність за країну, й те, що з нею відбуватиметься. Пролунало апокаліптично. І низка фейсбук-експертів навипередки почали прощатися з доларом по 26, прогнозуючи падіння гривні до 50 за один долар США, і тотальне «зубожіння». Мовляв, все — уряду немає, МВФ траншу не дасть.
Хоча в представництві МВФ в Україні поки ніяк не відреагували на заяву Гройсмана про відставку. І, відповідно, жодних заяв, що траншу не буде, теж не було.
У команді Зеленського заспокоюють. Мовляв, навіть якщо в червні траншу не буде — нічого страшного не відбудеться. В України є запас фінансової міцності. Хоч і не заперечують, без стратегічного партнерства з Фондом Україні не обійтися. Таку думку в інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна висловив радник Президента Володимира Зеленського з макроекономічної політики та виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег УСТЕНКО.
«Щоб покрити виплати за борговими облігаціями, в нас є резерви Єдиного казначейського рахунку та «подушка безпеки» у вигляді більш ніж $20 млрд золотовалютних резервів. Україна не може вийти на зовнішні ринки запозичення капіталу. Вони дорогі для нас — доведеться платити приблизно 10% річних», — наголосив Устенко.
За його словами, якщо Україна не співпрацюватиме з МВФ, вона не зможе залучити кошти від Європейського Союзу й Світового банку. «Але щойно країна увійде до стадії переговорного процесу про відкриття нової програми, це вже буде позитивним сигналом і на зовнішніх ринках може знову з’явитися вікно можливостей», — наголосив економіст.
Тим часом експерт UKRAINE ECONOMIC OUTLOOK макроекономіст Михайло КУХАР менш оптимістично налаштований щодо подальших перспектив України.
«Оголошення про розпуск парламенту, яке пролунало під час інавгураційної промови Президента України Володимира Зеленського і наступне за ним оголошення про відставку уряду Володимира Гройсмана протягом одного дня, 20 травня, змушує нас до перегляду нашого колишнього прогнозу стану макроекономічної стабільності економіки України, який раніше нами оцінювався як «стабільний» із можливим уповільненням темпів зростання до «негативного» і «кризового» для макростабільності у короткостроковій перспективі (до кінця 2019 року)», — каже Кухар.
По-перше, зауважує Кухар, працюватимуть чинники ризику в обслуговуванні (і рефінансуванні) зовнішніх виплат і зменшення золотовалютних резервів.
«Україна увійшла в 2019 рік із рекордним у своїй історії графіком зобов’язань із зовнішніх виплат у розмірі 6,3 млрд дол. (і 9 млрд валютного боргу, якщо врахувати виплати уряду за валютними ОВДП). Згідно з попереднім прогнозом баланс зовнішніх виплат і залучень у поточному році мав скласти мінус 2,7 млрд доларів, що при зростанні валютної виручки, інвестицій і трансфертів трудових мігрантів мав звести баланс країни до показників 0 -/+1,5 млрд доларів. Відповідно, за чистого припливу валюти ризики для курсової стабільності зберігалися незначними», — пояснює Кухар.
Однак відставка уряду унеможливлює отримання траншу в 1,3 млрд дол. У травні — червні, і в 1,3 млрд дол. восени поточного року.
Із отриманням грошей від МВФ тісно пов’язані (є «пов’язаним умовою» за кредитними договорами) отримання 500 млн євро макрофінансової допомоги від Євросоюзу та 1 млрд дол. У вигляді двох траншів від Світового банку. І, зрозуміло, стає абсолютно неможливим (навіть під прибутковість на рівні переддефолтних країн) залучення 2 млрд доларів Мінфіном України на ринку єврооблігацій.
Водночас чинник зриву програми рефінансування зовнішніх виплат, баланс яких у поточному році мав дорівнювати нулю — створює ризик виникнення дефіциту валюти на рівні 5—7 млрд дол., єдиним джерелом компенсації яких можуть виступати золотовалютні резерви Національного банку України.
Крім того, зазначає Кухар, працює чинник паніки власників облігацій внутрішньодержавних позик (ОВДП).
«Доларовий еквівалент заборгованості уряду за гривневими ОВДП становить близько 25,3 млрд доларів. Із них — 1,7 млрд доларів становлять вкладення нерезидентів («портфельних інвесторів» в українські урядові цінні папери). «Сигнал» про нестабільність (не кажучи вже «відставку») уряду здатний відіграти роль «снігової кулі» та змусити їх почати «достроково закривати позиції». Що може чинити додатковий вплив на баланс попиту / пропозиції на валютному ринку у вигляді додаткових 1,7 млрд. Доларів навантаження на платіжний календар травня-липня, що, зрозуміло, не входило до цього часу в плани регулятора», — каже макроекономіст.
