Перший-ліпший брехун і ошуканець може розвалити цілу державу, тоді як упорядкування речей навіть в одному домі неможливе без ласки Божої.
Іван Мазепа, український військовий, політичний і державний діяч, Гетьман Війська Запорозького

Дірка від...бюджету

Рахункова палата звітує про хронічні проблеми невиконання головного фінансового плану країни, які, на думку експерта, загрожують додатковою емісією і відповідно зростанням цін на полицях магазинів
29 серпня, 2018 - 18:06
ФОТО НАДАНО ПРЕС-СЛУЖБОЮ КМУ

Постійна нестача грошей у держбюджеті стає хронічною хворобою чинного уряду. Після липневого скандалу з несвоєчасною виплатою пенсій він так і не зміг налагодити процес своєчасного наповнення казни, і в ній з’являються нові «дірки».

План доходів загального фонду держбюджету за перше півріччя не виконано на 15 млрд гривень. А заборгованість підприємств із виплати заробітної плати зросла до найбільшого з 2010 року обсягу — 2,7 млрд грн.

Про це заявив голова Рахункової палати Валерій ПАЦКАН під час розгляду висновку про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2018 рік у першому півріччі на засіданні Рахункової палати.

«Три місяці тому ми на засіданні розглядали невтішні результати виконання державного бюджету в першому кварталі, коли надходження загального фонду державного бюджету виявилися меншими від планових на 22,5%. Тоді ми запропонували урядові ініціювати внесення змін до закону про державний бюджет на 2018 рік для збалансування витрат і надходжень. Натомість керівники Міністерства фінансів запевняли про позитивні тенденції в економіці та обіцяли виконання плану доходів за півріччя», — цитує Пацкана Управління інформаційної політики Рахункової палати України.

Підбиваючи основні підсумки виконання державного бюджету в першому півріччі, голова Рахункової палати відзначив: «Зростання економіки прискорилося, але план доходів загального фонду не виконано на 15 млрд гривень. І це при тому, що від Національного банку надійшло 38 млрд грн із річного обсягу коштів 44,6 млрд грн, і отримано 8 млрд грн разових надходжень від продажу ліцензій на впровадження 4G».

Також, зауважив Пацкан, так і не здійснено запланованого ще на перший квартал розміщення облігацій зовнішньої державної позики на суму 56 млрд грн, не виконано і план надходжень від приватизації державного майна на 4,5 млрд гривень. Як наслідок, загальне невиконання плану надходжень загального фонду державного бюджету зросло з 66 млрд грн у першому кварталі до 74 млрд грн у першому півріччі.

Крім того, зауважив голова Рахункової палати, Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів і головні розпорядники бюджетних коштів не забезпечили належної організації бюджетного процесу в частині затвердження порядків використання коштів, розподілів коштів за напрямами (об’єктами), паспортів бюджетних програм, що не дало можливості провести видатки в сумі 3,5 млрд грн.

У результаті план видатків загального фонду не виконано на 41 млрд грн.

«Хочу також привернути увагу до проблеми, що виникла ще в попередньому році. Заборгованість за наданими пільгами та житловими субсидіями населенню на оплату житлово-комунальних послуг хоча і зменшилася з початку року, однак станом на 1 липня 2018 року становила 8,3 млрд грн, з якої прострочена — 60%. При цьому в січні — червні цього року перераховано субвенцію для надання цих пільг і житлових субсидій в обсязі 77% плану на рік. Зазначене збільшує наявні ризики незабезпечення до кінця року таких виплат населенню в повному обсязі», — наголосив Валерій Пацкан.

Він також зауважив, що у січні — червні 2018 року заборгованість за наданими з єдиного казначейського рахунку коштами для покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду на виплату пенсій і допомоги зросла на 6,5 млрд грн, до 54,5 млрд грн, з якої 48 млрд грн, — заборгованість за 2007 — 2014 роки. І все це ще до відомих затримок із виплатами пенсій у другій половині липня.

«На жаль, поганий приклад держави щодо виконання своїх зобов’язань перед громадянами наслідують і підприємства, заборгованість яких із виплати заробітної плати навіть за сприятливих економічних умов зросла до найбільшого з 2010 року обсягу — 2,7 млрд грн», — додав очільник Рахункової палати.

«І насамкінець про державні борги загалом. У першому півріччі обсяг боргових і гарантійних зобов’язань держави зменшився на 6,7% — до 1 трлн 998,0 млрд грн, що зумовлене насамперед ревальвацією гривні до іноземних валют, у яких номіновано борг. Як відомо, в липні — серпні тенденція змінилася, гривня стала швидко знецінюватися, тому слід очікувати зростання боргу, — зауважив Валерій Пацкан і додав. — Узагальнюючи підсумки, варто сказати, що ризики невиконання державного бюджету за рік зростають».

Тим часом у Мінфіні зазначили, що дефіцит бюджету утримується в межах запланованого граничного обсягу і становить 9,8 млрд грн. При цьому в Національному банку України вже припускали, що дефіцит держбюджету може перевищити запланований рівень — 2,5% ВВП (близько 17,5 млрд грн).

Зазначимо, нещодавно в.о. міністра фінансів Оксана Маркарова заявила, що для секвестру бюджету України немає причин, хоча раніше вона припускала можливість скорочення витрат держбюджету. Як пояснила глава Мінфіну, ситуація з наповненням бюджету почала вирівнюватися в травні — червні.

«Найдивніше в нинішній ситуації — це поточні звіти Держстату. Вони не просто позитивні, вони грандіозні: за перший квартал 2018 року ВВП України збільшився на 3,2%, а за другий — на 3,4%. У теорії таке зростання неминуче повинно супроводжуватися рекордами з перевиконання держбюджету, тотальним профіцитом. У нас же тут дефіцит, причому, цей дефіцит стає хронічним. І, до речі, збігається зі стихійним збільшенням імпорту в Україну — відразу на 20%, при якому митниця не просто не перевиконує плани щодо зборів, а навіть не справляється з поточними завданнями. У січні — липні Держмитслужба не виконала свій поточний план на 5 млрд, або на 2,7%. При цьому ніхто чомусь не влаштовував у відомстві кадрових зачисток і не призначав на ключові посади тих, хто почне за планом наповнювати казну (про справжню боротьбу з корупцією і тотальними зловживання вже не йдеться), — коментує економіст Олександр ОХРІМЕНКО.

За словами експерта, свій «головний козир» влада в цьому році вже використала — Нацбанк перерахував у серпні до держбюджету 6 млрд грн свого доходу, і сукупно 38 млрд грн із початку року.

Нацбанківська гривня — це емісійна гривня, зауважує Охріменко. Нею користуються дуже акуратно і перераховують у скарбницю частинами, щоб виважено нарощувати гривневу масу і надмірно не девальвувати гривню, провокуючи зростання інфляції.

«В умовах відсутності відчутних реформ і скорочення надходжень до держбюджету над економікою України навис ризик нової емісійної хвилі, — прогнозує економіст. — Якщо у влади знову не вистачить коштів на виплату пенсій, зарплат або допомоги, вона знову може призвати на службу Нацбанк і його «емісійні заробітки». Виходячи з поточних бюджетних звітів, може знадобитися «друк» ще близько 70— 80 млрд грн — десь стільки може не вистачити скарбниці, щоб розрахуватися з пенсіонерами та іншими бюджетниками».

Платити ж за всі ці розрахунки будуть усі решта — і в курсі гривні, і в цінах на полицях магазинів.

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments