До далеких берегів

Держконцерн «Укроборонпром» сподівається добре заробити на контрактах із Бразилією, зокрема — на будівництві бойових кораблів для її військово-морських сил. Оптимізм вселяє те, що делегація бразильських ВМС, яка нещодавно побувала в Україні, заявила про можливість для створення і будівництва корвета укласти відповідну міжурядову угоду.

Військовики ознайомилися з науково-виробничим потенціалом держпідприємств «Дослідно-проектний центр кораблебудування», «Суднобудівний завод ім. 61 комунара», зацікавилися співпрацею з «НВКГ «Зоря»- «Машпроект» в галузі газотурбобудування і «високо оцінили рівень українського військового суднобудування».

Звісно, Україна далеко не єдина країна, яку Бразилія розглядає як потенційного партнера. Так, її військовики відстежували хід програми будівництва багатоцільових фрегатів FREMM для ВМС Італії та розробки британської BAE Systems проекту бойового корабля проекту «Тип-26». При цьомуу BAE Systems Бразилія вже купила кілька кораблів: у червні її ВМС отримали останній з трьох замовлених сторожових кораблів типу «Амазонас» (загальна сума контракту — 400 млн дол.).

Це не означає, що Україна шансів не має. Цілком імовірно, що вона зможе запропонувати нижчу ціну, ніж у конкурентів. Директор «Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння» Валентин Бадрак вважає, що наш проект цілком може зацікавити Бразилію. «Цей корабель — щось середнє між корветом і фрегатом, але при цьому вартість у нього менша, ніж у фрегата. Окрім того, в ньому задіяні західні технології, що теж великий плюс», — каже експерт.

Щоправда, наші корабели давно не займалися будівництвом військових кораблів. І навіть корвет для власних ВМС, який замовили «Чорноморському суднобудівному заводові», ще не побудований. Тим часом цілком імовірно, що під час роботи над замовленням можуть виникнути певні складнощі, які впливають і на терміни виконання, і на вартість. Та ж сама BAE Systems переживала численні затримки через проблеми з будівництвом і доводкою корветів для ВМС Оману. Три корвети програми Khareef замовник мав отримати ще в 2010-2011 роках, проте перший корабель отримав лише цього літа. А вартість програми зросла на 160 млн фунтів стерлінгів (спочатку 2007 року її оцінювали у 400 млн фунтів).

Але навіть якщо Україна в майбутньому і будуватиме для Бразилії корвет, розраховувати на серійне виробництво особливо не доводиться. Річ у тім, що ця південноамериканська країна активно розвиває власне кораблебудування. Отже, передусім її цікавлять технології, які використовуються при будівництві й експлуатації кораблів та їх систем озброєнь. Тому хоче залучити «Дослідно-проектний центр кораблебудування» до створення бразильського корвета.

Загалом, про домовленості щодо розвитку співпраці в суднобудівній галузі українська влада заявляла ще два роки тому. «На початковому етапі передбачається виготовлення окремих секцій (частин корпусу судна) і їх подальше складання на території Бразилії, — розповідав в одному з інтерв’ю тодішній міністр промислової політики Дмитро Колесников, — Наші суднобудівні заводи братимуть участь у тендері на виготовлення для Міноборони Бразилії п’ятьох фрегатів і п’ятьох патрульних кораблів. Проекти їх розробки «Дослідно-проектного центру кораблебудування» вже передали на розгляд до Міноборони Бразилії».

Проте потім було створено нову структуру, «Укроборонпром», з якою зажадали угоди переукласти. Як зазначали експерти, потенційні покупці не прийняли ці умови через те, що у світовій практиці в таких випадках існує правонаступність.

А нині, зазначає головний редактор профільного ресурсу «Флот-2017» Дмитро Тимчук, є оцінки і пропозиції лише представників бразильських ВМС, а не урядових структур. «Поза сумнівом, уряд Бразилії прислухається до думки координатора програми з модернізації ВМС контр-адмірала Петроніо, але остаточне рішення щодо конкретних двосторонніх угод ухвалюватиме все ж не він. А тому поки що можна говорити про можливості, але не реальні плани партнерства», — наголошує він. Отже, багато роботи чекає на український уряд і дипломатів, аби досягти конкретних договорів у сфері військово-технічної співпраці.

Нещодавно у ЗМІ з’явилася інформація про те, що ВМС Бразилії «почали оцінювання можливості придбання кораблів на вторинному ринку». Поки що йдеться про проекті заміни застарілих фрегатів: у рамках проекту PROSUPER передбачалося прийняти на озброєння п’ять фрегатів, п’ять патрульних кораблів і одне допоміжне судно. Командування ВМС побоюється, що уряд закупівлю не профінансує через скорочення оборонних витрат.

Але серйозного занепокоєння ця інформація не викликає. По-перше, 2011 року бразильська влада також мала намір серйозно скоротити військові витрати через необхідність ліквідації наслідків стихійних лих. Проте 2012 року вони зросли на 18% і становили 34,9 млрд дол. А згідно з рейтингом Міжнародного інституту досліджень проблем миру (Стокгольм), Бразилія посідає 11 місце у списку країн світу з найбільшим оборонним бюджетом.

А по-друге, Україна розраховує на плідну співпрацю у більш віддаленому майбутньому. «На опрацювання контракту може піти й кілька років, а потребу в освоєнні нових технологій у кораблебудуванні Бразилія все одно матиме», — каже Валентин Бадрак. На його думку, розпочати будівництво корвета для Бразилії Україна зможе не раніше, ніж спустить на воду перший корвет для своїх ВМС (є надія, що це станеться років через три).