«Домашнє завдання (від МВФ) залишається величезним»

У понеділок Національний банк послабив офіційний курс гривні до долара  на 11 вересня на 7 копійок і встановив його на рівні 26,07 гривні за долар. Та й увесь минулий тиждень курс гривні мав безсумнівну тенденцію до зниження. Нарешті в п’ятницю Національний банк знизив офіційний курс на 8 вересня на 2 копійки і встановив його на рівні  26 гривень за долар. Звичайно, роздрібний курс продажу національної валюти  був ще нижчий.

УКРАЇНА ЗНОВУ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

На понижувальну тенденцію  поки не вплинула позитивна в принципі звістка, озвучена заступником міністра фінансів Юрієм Буцою.  На своїй сторінці в Facebook він поставив повідомлення одного з менеджерів BNP Paribas у системі Bloomberg про те, що Україна виходить на європейський ринок цінних паперів і розмістить там свої єврооблігації строком від 10 до 15 років.

Раніше Україна не розміщувала 15-річні єврооблігації. Чи буде тепер на них достатній попит? Майже одночасно наш Мінфін на веб-сайті Ірландської фондової біржі оголосив про готовність викупити єврооблігації з терміном обігу до 2019 і 2020 років за рахунок випуску нових цінних паперів. Чи не вважатиме інвестор цей крок технічним дефолтом?

Відповідаючи на це запитання «Дня», виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера в Україні Олег УСТЕНКО заспокоїв: на його думку, таким чином Україна просто переносить платежі з важких 2018—2019 років на подальші періоди. Він нагадує, що до кінця цього року країну чекають виплати за зовнішнім боргом у розмірі $1 мільярда, а в 2018—2019 роках — $10 мільярдів.

Отже, дуже важливо понизити навантаження на ці два роки. І Мінфін це робить, передбачаючи істотні премії для тих, хто замість старих облігацій купить нові. Досить сказати, що ціна викупу єврооблігацій із погашенням  2019 року встановлена на рівні 106% номіналу, з погашенням  2020 року — 106,75% номіналу. Разом з основною сумою інвесторам будуть виплачені нараховані відсотки. Як зауважує Мінфін, ця операція є частиною його політики з управління держборгом і направлена на продовження середнього терміну погашення зовнішніх зобов’язань України.

ЧОМУ СЛАБШАЄ ГРИВНЯ?

Але чому все ж знижується курс національної валюти? Мабуть, найактивніше на неї тисне негативний платіжний баланс. Останні дані ще не обнародувані, але в липні він  був зведений хоча і з порівняно невеликим, але дефіцитом — $285 мільйонів. Просідання експорту цілком виправдане. Звідки йому взятися, якщо промислове виробництво в країні у липні знизилося на 2,6% в порівнянні з липнем минулого року, а за сім місяців упало на 0,7% до аналогічного періоду 2016 року?

Щоправда, за підсумками семи місяців був зафіксований профіцит зведеного платіжного балансу, що склав  $764 мільйони. Отже, платіжний баланс — це, схоже, далеко не все, що впливає на курс. Устенко пояснює поведінку української валюти ще вкрай мізерним надходженням прямих іноземних інвестицій.

Минулого року вони склали $3 мільярди, з яких лише менше одного потрапило в реальну економіку. Цього року, за словами експерта, прогнозується не більше $2 мільярдів ПІІ. «В цілому за сім місяців року чистий приплив прямих іноземних інвестицій до України оцінений в $1,3 мільярда, що на $1,1 мільярда менше, ніж у відповідному періоді минулого року», — повідомила прес-служба Нацбанку.

До кінця поточного року курс гривні може знизитися до 28,5 гривні за долар, вважає Устенко. «Якщо система координат зберігатиметься такою ж, як є, то мені здається цілком логічним, що ми побачимо до кінця року найнижчу з прогнозованих фондом Блейзера на цей рік планку курсу — 28,5 гривні. Наш прогноз був 30 гривень плюс-мінус 5% залежно від розвитку ситуації.

ПРОРАХУНОК НАЦБАНКУ

Але зараз чинників невідомості більш ніж досить, включаючи і співпрацю з МВФ, і, відповідно, проведення структурних реформ у країні, і закачування прямих іноземних інвестицій. «Домашнє завдання все ще залишається величезним», — наголошує Устенко.

При цьому він упевнений, що істотне літнє зміцнення курсу гривні було прорахунком НБУ, якому слід було б активніше викупляти валюту з ринку для поповнення золотовалютних резервів. «Була б правильною тактика НБУ, наскільки це можливо, активно викупляти валюту та створювати собі власну подушку безпеки, збільшуючи золотовалютні резерви країни, а не купити близько $300 мільйонів упродовж літнього періоду», — вважає він.

На думку Устенка, ситуація на валютному ринку може змінитися після призначення нового голови НБУ. «Стануться якісь переміщення в плані того, як НБУ потрібно діяти на аукціонах, і взагалі щось робити з курсом», — прогнозує він.

Економічний експерт Всеволод СТЕПАНЮК зауважує, що всю минулу осінь курс національної валюти був у межах 27 гривень за долар. Пояснюючи це падіння курсу, він наголошує, що Україна впевнено рухається у напрямку аграрної країни. І близько 40% нашого експорту складає аграрна продукція. Якщо аграрії сьогодні продають зерно на міжнародних ринках за курсом 25,5 гривні, то вони зазнаватимуть збитків приблизно в півтори гривні на кожному доларі. «Цього ніхто не хоче, що може стати досить серйозною стимул-реакцією для вирівнювання курсу хоча б до рівня минулої осені», — вважає Степанюк.

ПРОГРАМА З МВФ: ВОСТАННЄ

Минулого тижня свій, досить несподіваний, внесок у валютну політику зробив міністр фінансів Олександр ДАНИЛЮК. На своїй сторінці в Facebook він написав: «Україна не раз починала програми МВФ. З 1994-го до 2013-го їх було п’ять. І жодна не була доведена до кінця». «Кожного разу отримували декілька траншів на початку, і на цьому все закінчувалося, оскільки влада не хотіла або не була здатна виконати взяті на себе зобов’язання», — схоже, натякає Данилюк на нинішню ситуацію.

«Коли ми починали шосту програму МВФ  2015 року, наша країна була в дуже складній ситуації: війна, економічна нестабільність, високий рівень інфляції, стрімке падіння ВВП, девальвація гривні», — згадує міністр. Тоді, за його словами, співпраця з МВФ була необхідна, як повітря.

«Макроекономічна ситуація стабілізувалася. 2016 року відновилося економічне зростання», — повторює офіційні нинішні оцінки Данилюк. «Я хочу, щоб наша шоста програма з МВФ була повністю реалізована і стала останньою, — резюмує міністр, — Україна з її потенціалом може і повинна стати економічно та фінансово самодостатньою». Хотіти, як кажуть, не шкідливо.

Нагадаємо, Україна отримала останній транш МВФ у квітні, що відразу ж і досить сприятливо позначилося на курсі національної валюти. Як відіб’ється процитована заява голови українського Мінфіну на висновках нових місій МВФ, які вирішуватимуть, чи гідна Україна подальших траншів фінансової підтримки, поки не зрозуміло. Зайва самовпевненість може і зашкодити. Якщо стосунки з МВФ  поставлять на паузу, то на транш найближчим часом розраховувати не варто. І тоді межу, до якої опуститься курс, мало хто зможе вгадати.

P.S. Минулої неділі делегація України на чолі з міністром фінансів Олександром Данилюком відбула на зустрічі з інвесторами (роад-шоу) щодо випуску нових єврооблігацій, за рахунок продажу яких планується  викупити  єврооблігації зі строком погашення протягом —2020 років.