Війна - не продовження політики, а поразка політики.
Ганс фон Зект, німецький державний і політичний діяч

Два погляди на одне опитування

Чому Нацбанк оптимістично видає бажане за дійсне?
17 січня, 2018 - 18:46
МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА

Наприкінці четвертого кварталу 2017 року бізнес погіршив очікування щодо зростання споживчих цін  2018 року до 10,4% — з 10% на кінець третього кварталу, а також середньорічного курсу нацвалюти — до 29,3 грн/$1 з 28,46 грн/ $1. Про це, як повідомляє Інтерфакс України, свідчать результати опитування керівників підприємств Нацбанком України за четвертий квартал 2017 року.

Та дивно, що сам Нацбанк робить кардинально інші висновки з того самого опитування. «Бізнес продовжує зберігати оптимістичні очікування відносно макроекономічної ситуації в Україні 2018 року», — читаємо на офіційному сайті регулятора. Зокрема, вказується в прес-релізі НБУ за  результатами чергового опитування керівників підприємств, проведеного в четвертому кварталі 2017 року, зростання споживчих цін у цей період очікується на рівні 10,4% (минулого кварталу — 10%). Одночасно керівники підприємств очікують на прискорення зростання обсягів виробництва товарів і послуг в Україні.

Як і в третьому  кварталі, чотири з десяти респондентів прогнозують, що зростання споживчих цін у наступні 12 місяців не перевищить 9%, або взагалі знизиться. Такі очікування бізнесу були обумовлені насамперед ситуацією на валютному ринку — 78% опитаних вважають це ключовим фактором. Цей чинник для бізнесу зберіг свою важливість на тлі погіршення девальваційних очікувань. Внаслідок посилення коливань обмінного курсу гривні в період проведення опитування (листопад — грудень 2017 року) частка респондентів, які очікують на послаблення національної валюти в наступні 12 місяців, зросла до 88,5% (із 79,4% у третьому кварталі). Водночас, порівняно з попередніми опитуваннями у визначенні інфляційних очікувань, посилився вплив рівня доходів населення й соціальних видатків бюджету.

Сьомий квартал поспіль бізнес прогнозує активне зростання обсягів виробництва в цілому в Україні. Найбільш оптимістично налаштовані представники компаній переробної промисловості, торгівлі, компаній сегменту електроенергії та водопостачання, а також сільського господарства й переробної промисловості. Як наслідок, бізнес України й надалі очікує на високий рівень ділової активності — індекс ділових очікувань (ІДО) становить 115,2% (у третьому кварталі — 117,4%). Високі темпи зростання економічної активності зберігаються, в основному, завдяки підвищенню прогнозів щодо зростання загальних обсягів реалізації продукції власного виробництва та збереженню високих показників щодо інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар.

Позитивні зрушення опитані відзначають і на рівні власних підприємств, вказують у НБУ. Як і в п’яти попередніх опитуваннях, бізнес позитивно оцінює фінансово-економічний стан своїх підприємств. «Задовільним» або «добрим» свій фінансово-економічний стан вважають 88% опитаних. При цьому в наступні 12 місяців 76% респондентів очікують на поліпшення фінансово-економічного стану.

Однак вперше з початку проведення опитувань підприємства визнали свою неспроможність задовольнити неочікуване збільшення попиту за рахунок власних виробничих потужностей. Зокрема, найбільш відчутний дефіцит вільних потужностей у підприємств сільського господарства й торгівлі.

Потреба підприємств у запозичених коштах залишається значною, найбільша — в підприємств добувної промисловості. Респонденти, які планують брати банківські кредити, надають перевагу національній валюті. Стримуючим фактором для залучення нових кредитів залишаються високі ставки. Одночасно другий квартал поспіль зростає частка респондентів, які планують залучати кошти за кордоном (8,3% порівняно з 7,4% у попередньому опитуванні).

ХТО ПРАВИЙ? КОМУ ДОВІРЯТИ?

Звернімося до ще одного дослідження. За даними моніторингу компанії UPECO, на багатьох заправках А-95 продають вже по 32 гривні, а дизельне паливо — по 30 гривні за літр. Усього ж за останній місяць, за даними керівника спеціальних проектів НТЦ «Психея» Геннадія Рябцева, бензин і дизель подорожчали в середньому на 8%, а це понад дві гривні за літр. Ціни на автогаз ростуть не так швидко. З початку року оптова вартість автомобільного газу зросла з 19 тисяч гривень до 20,2 тисячі за тонну, а це плюс 50 копійок за літр у роздріб. Кінця ціновій гонці не видно, констатують експерти. На їхню думку, вже незабаром А-95 продаватимуть по 35 гривень, а дизель — по 32 грн за літр. За прогнозом керівника НТЦ «Психея» Сергія Сапегіна, найближчого тижня бензин подорожчає ще на 10 копійок, а дизель — на 12 копійок за літр.

Постає риторичне запитання, чи багато потрібно часу, щоб зростаюча вартість логістики перекинулася на товари із споживчого кошика та всі інші, а також і на послуги?  До того ж, за висновками аналітиків ГК FOREX CLUB, тиск на національну валюту здійснює високий критичний імпорт і «спекуляції» навколо боргового навантаження. «Зараз період низької активності експортерів та імпортерів, тому навіть невеликі перепади попиту й пропозиції на міжбанку впливають на ринок. Триває виведення прибутку нерезидентами, зберігаються девальваційні очікування, підвищена гривнєва ліквідність і боргове навантаження. Всі ці фактори тиснуть на гривню і призводять до того, що курс закріпився на позначці вище 28 грн за долар», — повідомив «Дню» старший аналітик  FOREX CLUB Андрій Шевчишин. На думку експерта, золотовалютні резерви НБУ, які сягнули 18,8 мільярда доларів, покриють боргове навантаження, але цього буде недостатньо для утримання ситуації. Тому Україні потрібні альтернативні надходження, зокрема з боку західних партнерів і МВФ передусім, а також розміщення єврооблігацій і внутрішніх валютних позик.

Тож, схоже, точку зору інформаційного агентства й на дані опитування, проведеного Нацбанком, і загалом на фінансово-економічну ситуацію в Україні можна вважати об’єктивнішою та більш обґрунтованою, ніж у чиновників Нацбанку. І дедалі актуальнішим стає запитання до Президента України: чи не час вже дати їм (банківським чиновникам) адекватного повноправного керівника?  Адже подальше зволікання з цим тягне за собою статтю Кримінального кодексу про бездіяльність службової особи.

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments