У літописців є найстрашніша зброя – замовчування
Павло Загребельний, український письменник, громадський та політичний діяч, Герой України

Ефект «законно виведеного капіталу»

За п’ять років може бути створено додаткове ВВП на $60 мільярдів — аналітика
20 липня, 2017 - 11:33

Податкова реформа — справа наполегливих активістів, які не зупиняються на півдорозі, — вступила сьогодні в нову фазу. Бізнес із калькуляторами в руках обговорює ідею відмови від податку на прибуток і переходу до податку на виведений капітал. Він сподівається, що незабаром, завдяки цьому буде розв’язано так звану проблему дискреції, коли чиновник податкової трактує закон вибірково і на власний розсуд, недораховуючи податок одним, збільшуючи іншим і збираючи в свою кишеню корупційну ренту. І не буде потреби, уникаючи податкових перевірок, переводити працівників підприємств у фізичні особи-підприємці.

Сертифікований аудитор, віце-президент УСПП Юлія Дроговоз зазначає, що цей закон «має стати першим кроком на шляху вдосконалення всієї системи оподаткування, поступово змінюючи і оподаткування фонду оплати праці,  доходів фізичних осіб через вирівнювання ставок прямих податків». Ресторатор, власник кількох ресторанних мереж Геннадій Медведєв переконаний, що «для більшості підприємців запровадження цього закону буде гарантією для їхнього бізнесу  і гарантією можливості розвитку, особливо коли це стосується потреби у виведенні коштів та їх інвестуванні у справу».  Генеральний директор медичної компанії Олексій Шершньов вважає: «Якби податок на виведений капітал запровадили, то високотехнологічним компаніям відкрилися б реальні можливості щодо залучення серйозних іноземних інвестицій».

Звідки така впевненість?

Каже один з авторів відповідного законопроекту, сертифікований аудитор, голова податкових комітетів громадських рад Мінфіну і Державної фіскальної служби Тетяна Шевцова: «Сьогодні бізнес потерпає від багатьох проблем оподаткування прибутку, і вони перебувають у площині непорозумінь з податковими органами щодо розрахунку фінансового результату. Ситуація так склалася історично: за десятиліття життя у парадигмі законів про валові витрати не вдалося виховати податківця, який би розумів правила бухгалтерського обліку і формування фінансового результату. І це створює багато проблем під час перевірок бізнесу».

Водночас, за словами Шевцової, 85% податку на прибуток припадає на частку лише 1080 підприємств з 264 тисяч, зареєстрованих платників цього податку, тобто 0,4%. Окрім того, зареєстровано трильйон і 80 мільярдів гривень накопичених збитків за результатами декларування 2015 року і трильйон 140 мільярдів — за 2016 рік. «Саме платники, що декларують такі збитки, 75% своїх доходів перераховують у вигляді роялті тощо на користь нерезидентів і за ставкою 2,6%. Це означає, що держава, з одного боку, отримує лише від тисячі платників податку на прибуток 85% всього цього податку у країні, а з другого боку, вісім тисяч підприємств, що декларують збитки, мають привілеї — вони сплачують податок за найнижчими ставками, виводячи гроші у ті ж таки офшори». «Отже, домагаючись ліквідації податку на прибуток, ми йдемо правильним шляхом», — переконана Шевцова.

Ще один співавтор законопроекту, юрист міжнародної компанії, експерт у галузі оподаткування Олексій Шемяткін зазначає, що головне у пропонованій системі оподаткування — це звільнення від неї інвестованих у виробництво коштів. На його думку, надалі це позитивно позначиться на конкурентоспроможності України у плані залучення інвестиційних проектів.

«Сьогодні податок на прибуток не є бюджетоутворюючим, — констатує директор економічних програм аналітичного центру «Український інститут майбутнього» Анатолій Амелін, — незадекларований прибуток компаній — це приблизно 12% ВВП. При цьому податок на додану вартість дає близько 40% бюджетних надходжень і є бюджетоутворюючим».   У сьогоднішній моделі оподаткування є різні ставки, продовжує експерт. Можна змінювати базу оподаткування і використовувати це для оптимізації податків. А пропонований податок уніфікує ставки. І ми, таким чином, усуваємо можливість оптимізації шляхом зміни бази оподаткування.

Один з головних ефектів заміни податку на прибуток податком на виведений капітал — це ефект детінізації, зазначає Амелін, оскільки схеми виведення податків у тінь стають непотрібними. «Навіщо оптимізувати податок на прибуток, якщо його тепер не буде? — запитує аналітик. — Не будуть потрібні і «конверти», з якими безуспішно бореться податкова, хоча вона чудово знає кожен з них поіменно».

«Ми провели неформальне опитування бізнесу, — розповідає Амелін, — і запитали, як ви розподілятимете виведений прибуток? Є крайні позиції: 100% — на дивіденди, а друга: 100% на особисте споживання. Але в житті, як засвідчило опитування, ситуація буде іншою: 30% буде виплачено на дивіденди, адже власники бізнесів хочуть мати фінансову гарантію для своїх коштів і ресурси для приватного споживання. 40% піде на інвестиції. До того ж це досить консервативна оцінка. 15% внесуть до банків на депозити. Це, по суті, страхова сума, яка стане гарантією безпеки бізнесу. Ще 15% піде на приховане особисте споживання бізнесу. Наприклад, власник може купувати автомобіль чи нерухоме майно не на себе, а на компанію, а свої туристичні поїздки оплачувати як відрядження. Так робиться в багатьох країнах, і з цим немає жодних проблем».

Ще однією головною перевагою податку на виведений капітал, на думку Амеліна,  є поповнення обігових коштів компанії і, головне, інвестиції, які будуть робитися за рахунок коштів, що залишаються в компанії, і плюс 15%, які було покладено на депозит, — з них 80% піде в економіку через кредитування. Це теж додатковий інвестиційний ресурс.

«У найближчі п’ять років економіка отримає близько $35 мільярдів лише внутрішнього інвестресурсу, а це приблизно 5,5% ВВП щороку і до $8 мільярдів на рік до 2022 року, якщо економіка розвиватиметься. А вона розвиватиметься, — переконаний Амелін. — За оцінками нашого інституту,  аби прискорено модернізуватися, економіці потрібно щороку щонайменше $20 мільярдів. Відповідно, податок на виведений капітал — це гарний ресурс для внутрішніх інвестицій, які приблизно 30% від наших потреб дають вже зараз. До того ж цей ефект бізнес зможе відчути вже з першого року роботи згідно із законом про податок на виведений капітал. І в цьому передусім зацікавлений і уряд, тому що всі хочуть швидких перемог, аби підвищити політичний рейтинг».

«За п’ять років, за нашими оцінками,  — зазначає аналітик, — може бути створено додаткове ВВП на $60 мільярдів, сьогодні ВВП — $93 мільярди. Отже, перехід до податку на додану вартість — це одна з тих реформ, які створюють відчутний внесок в економіку без прив’язування до зовнішніх інвестиційних ресурсів», — зазначає Амелін. За його словами, ефект від інвестицій забезпечить зростання економіки до 6% на рік у перспективі 5 років. Додатковий приріст реального ВВП з урахуванням інфляції становитиме 1—1,7% на рік.

Кінцевими бенефіціарами цієї реформи будуть громадяни України, робить несподіваний висновок Амелін, але підкріплює його серйозним аргументом: внаслідок модернізації можна спрогнозувати істотне зростання попиту на працю, а інвестиції стимулюватимуть зростання заробітної плати. Середня номінальна зарплата після цієї реформи буде в середньому на 9% вищою, ніж  вона була б без неї.

«Податки мають бути простими й мінімальними, — висловлює свою думку голова об’єднання працедавців «Укрлегпром» Олександр Соколовський, — лише в такому разі їх сплачуватимуть. До того ж сплачуватимуть добровільно. Коли ухилення від податків стає конкурентною перевагою і додатковим бізнесом — це проблема. Бізнес витрачає приблизно 355 годин на рік на податки. На податки на прибуток з них йде 16%. А під час податкових перевірок 70% часу витрачається  на податок на прибуток. Отже, будь-які спрощення призведуть до зменшення витрат бізнесу, тому що надто вже велика кількість людей у нас сидить у бухгалтеріях, юридичних відділах і службах безпеки, які «відбиваються» від цих перевірок».

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: