«Екологічно чисті» програми

Активісти закликають кандидатів у президенти України поліпшити і конкретизувати «екологічну складову» своїх передвиборчих програм, зазначаючи, що питання довкілля виписані у них дуже скромно. Так, за словами учасниці ініціативної групи Save Dnipro Ірини ЧЕРНИШ, у ТОП-10 кандидатів питання екології прописані поверхово. Разом з тим їхня актуальність щороку зростає. Зокрема, експерти наголошують, що сьогодні дев’ять із десяти людей у світі дихають забрудненим повітрям. При цьому Україна входить до ТОП-10 країн з найбільш забрудненим повітрям і є лідером на континенті за кількістю смертей, пов’язаних із, власне, станом повітря.

БРУДНЕ ПОВІТРЯ

«Убивця №1 у світі — забруднене повітря. Воно в середньому забирає у нас близько двох-трьох років життя і «нагороджує» страшними хворобами. ВООЗ назвала Україну лідером із передчасної смерті від забруднення повітря. Цю інформацію нещодавно підтвердив заступник міністра екології Микола Кузьо, — акцентує Ірина Черниш. — Але, судячи з програм першої десятки лідерів, вони мало обізнані з проблемою: жодного разу в них не згадується про цю жахливу статистику. Не згадується і стаття 16 Конституції України — про гарантування екологічної безпеки».

Представники українських громадських організацій спільно з закордонними колегами провели дослідження деяких складових довкілля і прийшли до невтішних висновків.

«У нас відсутня інформація про масштаби забруднення довкілля промисловими відходами. Це спонукало громадськість провести чесько-українське дослідження: ми відібрали проби ґрунту в промислових містах. Результати виявилися жахливими: у Маріуполі, Кривому Розі, Запоріжжі, Дніпрі й Харкові в піску на дитячих майданчиках було виявлено важкі метали. Основні винуватці — металургійна та коксохімічна промисловість, також — теплова енергетика, — говорить Тамара ХАРЧИЛАВА, координаторка ГО «Екодія» по роботі з місцевими громадами. — Маючи на руках ці докази промислового забруднення, виникає необхідність зобов’язати промисловість провести екологічну модернізацію, організувати контроль і запровадити штрафні санкції за шкідливі викиди. Бо мізерні штрафи та корупція, які є нині, стимулюють бажання продовжувати експлуатацію застарілих радянських потужностей до повного зношення ще кілька десятків років».

ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ

Активісти привертають увагу до питання поводження з відходами. За їхніми даними, майже 75% відходів в Україні — це відходи промисловості, передусім видобувної галузі. Не менш гостро стоїть проблема побутових відходів.

«Ми закликаємо кандидатів у президенти внести в програмні зобов’язання питання щодо поводження з відходами, — наголошує Іванна ДАВИДЕНКО, менеджерка з комунікацій громадської ініціативи «Україна — без сміття». — На сайті Мінекології зазначено, що в Україні діють 5400 офіційних полігонів, але, за відкритими даними, їх у нас понад 35 тисяч. Більшість — незаконні. На переробку іде менше ніж 5% усього сміття, хоча в Україні працюють понад 50 заводів, здатних переробляти різні типи вторинної сировини. Разом з тим ми бачимо й зрушення в суспільстві: так, ще кілька років тому побутувала думка, що українці не схочуть сортувати сміття. Але за останні роки в Києві відкрилися чотири станції глибокого сортування, які щомісяця відправляють на переробку близько 40 тонн вторсировини. Також ми бачимо значне зацікавлення в громадах питаннями переробки сміття. Це варто підтримати».

ЕКОЛОГІЧНИЙ ПОРЯДОК ДЕННИЙ

Громадські активісти запропонували екологічний порядок денний для кандидатів у президенти. Йдеться про проблеми, стратегію розв’язання яких слід передбачити у виборчих програмах.

«Це — зриви строків імплементації в Україні європейського екологічного законодавства, перетворення природних ресурсів на головне джерело збагачення, контроль та лобіювання інтересів великого бізнесу в екологічній сфері, негативна дозвільна система, перетворення України на полігон відходів, — перелічує Ірина Черниш. — Також це — проблематика неконтрольованого промислового забруднення, перетворення екологічної інспекції на інструмент тиску на бізнес, використання екологічного податку на забезпечення потреб загального державного бюджету, проблема біорізноманіття в Україні тощо. Всі вони формують основну екологічну проблематику».

«Ми пропонуємо кандидатам у президенти переглянути соціальний запит, який є в Україні. Наприклад, звернути увагу на ту частину Угоди про асоціацію України з ЄС, в якій визначено екологічні завдання, над виконанням яких ми маємо працювати, і передбачити їх у програмах діяльності», — радить Ірина Черниш.

ЕНЕРГЕТИКА ТА КЛІМАТ

Окрема увага — питанням енергетичної та кліматичної політики, які представлені сьогодні у стратегіях розвитку найпотужніших економічних гравців світу, але яких немає в Україні.

«Часи радикально змінилися, екологічна проблематика у світі стала визначальною: питання зміни клімату, енергетичної трансформації, підвищення енергоефективності та повної відмови від викопного палива у перспективі 20 — 30 років присутні у стратегіях і плануванні найпотужніших економічних гравців світу — Євросоюзу і Китаю. У США ці теми порушує Демократична партія, і очікується велика політична боротьба навколо питання змін клімату і майбутнього нафтогазової індустрії, — зауважує Олег САВІЦЬКИЙ, співзасновник ГО «Єдина планета», експерт з енергетичних питань. — В Україні маємо велику проблему не тільки екологічну, а й економічну — у ступені залежності від викопного палива. 80% лише одного вугілля ми імпортуємо із Білорусі та Росії. Ми повинні будувати нову довгострокову енергетичну стратегію та кліматичну політику. Україні потрібен новий системний шлях перебудови енергетики, підвищення енергоефективності — завдяки цим заходам ми зможемо стати енергетично незалежними і скоротити викиди парникових газів».

Активісти зазначають, що подібний моніторинг передвиборчих програм проведуть і серед партій, які заявляють, що йдуть на парламентські вибори.