Екологічну відповідальність прищеплюватимуть... гривнею
Депутати хочуть запровадити збір для виробників та імпортерів поліетиленової упаковки, який піде на переробку сміття
Депутати таки дозріли до вирішення нагальних екологічних питань. Йдучи на канікули, народні обранці закинули до парламенту два цікавих документи про сортування та переробку побутових відходів.
Мова йде про законопроект № 2611а «Про внесення змін до Податкового Кодексу (щодо введення збору з виробників та імпортерів упаковки та товарів в упаковці на перероблення твердих побутових відходів)» і №2612а «Про внесення змін до Бюджетного Кодексу України (щодо спрямування збору з виробників та імпортерів упаковки та товарів в упаковці на перероблення побутових відходів)». Першим документом (авторства нардепа Андрія Шевченка, Максима Бурбака, Володимира Полочанінова) пропонується ввести додатковий збір за імпорт та виробництво неекологічних побутових відходів (упаковок з алюмінію, фольги, скла, пластмаси, картону тощо), а другим (відповідно — Андрія Шевченка, Тетяни Слюз, Володимира Полочанінова) — нову схему збирання та використання коштів від цього збору. Законотворці переконані, що компанії, які продукують велику кількість сміття, повинні оплачувати його подальше сортування та переробку, а зібрані гроші направляти на вирішення сміттєвих питань, а не в кишені невідомих.
Спроби переписати по-новому підходи до утилізації відходів і переробки упаковки, зокрема запровадити податок на «екологічність», роблять не вперше. Так, рік тому схожий законопроект зареєструвала депутат фракції Партії регіонів Юлія Льовочкіна. Але тоді український бізнес розкритикував документ і, зрештою, його відкликали з Ради. Через рік після провалу свого дітища Льовочкіна знову реєструє ще один законопроект — № 2295 «Про внесення змін до деяких законів України у сфері поводження з побутовими відходами». Так от нинішні проекти законів №2611ата №2612а, які пропонують депутати «Батьківщини», експерти називають неофіційним продовженням законотворчості «регіоналки».
Співавтор двох новоспечених законопроектів, депутат фракції «Батьківщина» Андрій Шевченко пояснює необхідність їхнього прийняття критичним станом переробки сміття в Україні. «Ідея не нова, зараз імпортери та виробники сплачують певний збір на утилізацію тари, який скеровується до компанії «Укрекоресурс». На жаль, ми не бачимо жодних результатів для країни. Зараз гроші, які збирають, розчиняються в наших бездонних корупційних бюджетних лабіринтах. Ми вважаємо, що треба цю ситуацію міняти», — заявив Андрій Шевченко. На його думку, стара схема збору податку не працює, тож треба створити нову — дієвішу.
За словами авторів документу, зібрані кошти підуть на запровадження новітніх технологій утилізації твердих побутових відходів. Орієнтовної суми коштів, зібраних від таких нововведень, ані нардепи, ані експерти поки що прогнозувати не беруться. А от механізм розподілу «екологічних» грошей відомий. Схема виглядає наступним чином: гроші із сміттєвого збору направлятимуть в спеціальний фонд бюджету, звідти перераховуватимуть у місцеві бюджети, а потім з місцевого «казана» компенсуватимуть комунальний тариф на сортування і переробку цього сміття. Тож цього разу гроші оминають «Укрекоресурс».
Втім, навіть, за такого, здавалося б, прозорого механізму голова Української пакувально-екологічної коаліції Володимир Слабий сумнівається в його ефективності. «Як показує досвід, ми не побачимо ніякої реальної віддачі. При наших дефіцитах бюджету по Пенсійному фонду та інших, є дуже великий сумнів, що ці гроші будуть направлені саме на роботи із сортування та переробки сміття», — зазначає Слабий. Окрім того, за його словами, депутати намагаються за рахунок виробників та імпортерів упаковок залатати великі фінансові діри у сфері сміттєпереробки. «За їхніми даними, в твердих побутових відходах міститься 30-35% наших відходів від упаковки. Чому саме ми повинні відповідати за перероблення всіх побутових відходів? Логічно, щоб ми займалися переробленням наших відходів, а не чужих. Там 51% — харчові відходи», — дивується підходам політиків Володимир Слабий. Загалом же запропонований депутатами-опозиціонерами законопроект №2612а щодо внесення змін до Бюджетного Кодексу Слабий вважає навіть небезпечним: «Коли чиновник, сидячи в кабінеті, встановлює тарифи на різні види упаковок, свідомо чи несвідомо він впливає на розвиток цілої галузі. В ринкових умовах вирішує ринок чи підходить для пакування та чи інша упаковка, а в цій ситуації вирішуватиме чиновник». Під виглядом реформ, запевняє експерт, на українські та закордонні пакувальні компанії намагаються начепити ще одне зобов’язання, натомість, збірники цих коштів не покладають жодної відповідальності на себе.
Аби вирішити всі ці питання, представники бізнесу пропонують кардинально інший підхід. За словами голови Української пакувально-екологічної коаліції, він з’явитися до 1 вересня 2013 року у вигляді нового законопроекту і вирішуватиме проблему «на європейський лад». Щоправда, як саме — поки експерт ні пари з вуст.
Тим часом в екологічній дискусії приймає участь ще одна чернетка з запровадження екологічного збору. Вона з’явилася на виконання доручення Президента в результаті діяльності робочої групи при Міністерстві екології та природних ресурсів України. Назва цього документу — законопроект «Про упаковку та відходи упаковки». Його підтримали представники ряду бізнес-асоціацій в своєму листі до Президента України, яке надіслали на початку липня. У ньому вони виступили за прийняття ще одного документа, а саме Проекту Закону № 2672 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення екологічного податку за розміщення твердих побутових відходів», який ще в квітні цього року вніс на розгляд Верховної Ради депутат-регіонал Андрій Пінчук. На думку Слабого, ці два закони пропонують ще один підхід до вирішення сміттєвої дилеми. Зокрема, створення уповноважених компаній, яким виробники та імпортери товарів в упаковці передаватимуть свої зобов’язання щодо виконання норм з переробки та утилізації відходів упаковки. Тобто, в цьому випадку виникає приватна основа відносин у цій сфері.
За який із цих екологічних документів проголосують депутати восени — поки що не зрозуміло. Але в будь-якому випадку, найгіршим для України буде не підтримати жодного із документів. Адже сміттєва проблема наростає в країні. За даними Держстату, минулого року українці насмітили аж 450,726 тисяч тонн відходів. Лише 31,8% цих відходів утилізували, 0,26% — спалити, а на сортування та переробку решти сміття грошей не вистачило. Тому вирішувати є що. А доки у нас визначаються із законодавчим порядком прививання екологічної свідомості виробникам, світ пішов далі: вчені намагаються створити пластик і поліетилен, який триматиметься купи до того часу, доки на упаковці визначена дата, до якої його слід вжити. ?
