Енергоефективність: міські ініціативи

Останні кілька років питання енергоефективності дедалі частіше піднімається на різного типу публічних заходах. Особливо ця тема актуалізувалась після початку російської агресії.

Сонячні батареї, вітряні станції, моніторинг використання енергоресурсів, посади енергетичних менеджерів при муніципалітетах, кредити на утеплення житлових будинків — це лише невеличка частина того, з чим асоціюється енергоефективність у пересічного українця.

Керівництво українських міст стає в чергу до міжнародних інвесторів, розробляє програми з покращення енергоефективності в комунальному секторі, заохочує мешканців багатоквартирних будинків проводити заходи з енергоефективності, відшкодовуючи значні частини витрат, тощо.

Розглянемо кілька прикладів.

В Рівному вже 13 років діє програма сталого розвитку, ключовими аспектами якої є утеплення будинків, заміна вікон, ремонт електромереж, встановлення лічильників та інші заходи з покращення енергоефективності. За ці роки з місцевого бюджету було витрачено 105 млн гривень. Ця програма сприяє тому, що витрати рівнян на енергоносії постійно знижуються. А з цього року в Рівному розпочала працювати програма термомодернізації багатоквартирних будинків — влада відшкодовуватиме від 20 до 40 відсотків вартості проведення відповідних заходів.

Невеличке містечко Мена, що в Чернігівській області, скоротило на 66% споживання енергії системами вуличного освітлення. А все завдяки гранту від ЄС. Такий же грант виграла влада міста Самбір, що на Львівщині. Їхня економія сягатиме 70%. Кожне місто буде економити до 1,5 млн гривень щороку лише на зниженні витрат на освітлення вулиць.

Але найпростіший і дуже ефективний спосіб зниження витрат на енергоносії — щоденний моніторинг використання енергетичних ресурсів. Першовідкривачем подібного методу в Україні стало місто Кам’янець-Подільський. За рік банального щоденного передання показників лічильників з усіх комунальних закладів економія витрат на енергоносії в містечку склала майже 10%.

Цю ідею підхопили й інші міста України. Так Львів щороку, лише завдяки моніторингу, економить до 32 мільйонів гривень, Рівне — орієнтовно 10 мільйонів. Житомир в перший рік щоденного моніторингу зекономив майже 5 мільйонів.

А що ж Кропивницький? Міський голова і його нова коаліція нічого не планують в цій галузі. Ба більше, влада всіляко заважає тим, хто прагне зниження витрат на енергоносії. Видається, що в місті існує змова влади та монополістів на енергетичному рівні.

Чим це загрожує місту? Тим, що ми ніколи не позбудемось ярлика «депресивне місто»...