Енергонезалежність. Новий горизонт

Тепер температура в наших будинках залежатиме від погоди. Із 17 мільярдів кубометрів потрібних, відповідно до рішення уряду, для країни газу в сховищах є лише 14,8 мільярда.  Якщо морози триватимуть довше, ніж у останні досить теплі зими, то мимохіть доведеться вдаватися до небажаних заходів — купувати газ у агресора. Як застрахувати країну від таких ситуацій?

У компанії «Укргазвидобуванні», яка є найбільшим вітчизняним постачальником цього палива, впевнені, що незабаром цю проблему буде розв’язано за допомогою давно відомої в Україні технології — гідророзриву пласта (ГРП). Першу операцію за такою технологією на реанімованому обладнанні нещодавно успішно проведено. Так звана суха свердловина, яка після буріння не дала газу,  в результаті стимуляції гідророзривом дала дебіт 48 тисяч кубометрів на добу. Найближчим часом її можуть вивести на оптимальний режим з дебітом 74—90 тисяч кубометрів.

«Успішне проведення перших ГРП відкриває новий горизонт для збільшення видобутку газу, — переконаний заступник виконавчого директора компанії з видобутку Юрій Нагорняк. — Ми використовуємо найсучасніші технології, залучаємо обладнання та компетенції світових технологічних лідерів таких, як Halliburton, Weatherford. Ця програма буде успішно розширена із залученням сторонніх сервісних компаній «Белоруснефть» та Такром, які виграли тендер, запропонувавши найкращу ціну проведення відповідних операцій.

«Питання національної енергетичної безпеки України, — наголошує фахівець, — стоїть дуже гостро, і ми робимо все для того, щоб країна стала енергонезалежною». Додамо, далеко не кожна компанія, у якої державна виконавча служба арештувала рахунки та заборонила будь-які витратні фінансові операції, включно з виплатою зарплати і виплатами до бюджету,  продовжуватиме у такій ситуації запроваджувати інновації такого масштабу. Минулого тижня прес-служба «Укргазвидобування» повідомила: «Компанія не може ефективно вести виробничу діяльність із видобування природного газу, який спрямовується для потреб населення, надавати банківські гарантії, необхідні для участі у тендерах Міністерства оборони з відбору учасників на закупівлю палива та газу».

«Мета нашої компанії — наростити вітчизняний видобуток, щоб забезпечити власні потреби країни, — наголошує голова правління ПАТ «Укргазвидобування» Олег Прохоренко. — Україна має повернутись до статусу країни, яка експортує, а не імпортує блакитне паливо  для власних потреб. Головна стратегія «Укргазвидобування» — до 2020 року збільшити власний видобуток до 20 мільярдів кубометрів. І саме гідророзрив дозволить нам цього досягти».

Прохоренко наголошує, що, попри всілякі розмови, ГРП — це сучасна та безпечна технологія, що ефективно використовується у світі, а особливо на таких виснажених родовищах, як в Україні. Він нагадує, що за радянських часів в Україні застосовували набагато «авантюрніші» операції інтенсифікації, аж до закладання в пласти ядерної вибухівки (Харківська обл.).

Керівник «Укргазвидобування» нагадує, що у країнах, які є лідерами нафтогазової галузі, протягом останніх років використання технології ГРП тільки зростає. Навіть Росія, яка намагається завадити запровадженню гідророзривів в Україні, на своїй території вже давно та успішно нарощує видобуток саме за рахунок цих технологічних прийомів.

ЧОМУ РОСІЯ БЛОКУЄ?

«Старих, виснажених родовищ, на балансі ПАТ «Укргазвидобування» більшість, — розповідає Нагорняк. — Застосування ГРП — це реальне наближення до енергонезалежності. І тому зрозуміло, чому Росія всіляко блокує розвиток ГРП в Україні та інших країнах».

«Технологічно видобуток газу за допомогою методу ГРП передбачає роботи на глибині 3,5—4,5 тисячі метрів, тоді як ґрунтові води знаходяться на рівні до кілометра, — спростовує фахівець домисли тих, хто боїться забруднення підземних водоносних горизонтів. — При гідророзриві до газоносного пласта закачується вода з піском у співвідношенні 70 на 30%. Лише 0,5% у цьому розчині займають цілком безпечні реагенти, серед яких гуарова камедь та кам’яна сіль... І якщо все робити правильно, то ніякої шкоди для екології не буде».

Підтверджені запаси газу в Україні перевищують трильйон кубометрів, а ще чотири трильйони  — перспективні ресурси, наголошує Нагорняк.  Наявність таких запасів, на його думку, дозволяє збільшити видобуток природного газу в рази. Застосовуючи передові технології видобутку, наша країна може суттєво знизити залежність від імпорту вуглеводнів, а в перспективі — й цілком забезпечити власні потреби, переконаний фахівець.

БЕЗ БУРІННЯ НЕ ОБІЙТИСЯ

Та чи не занадто захоплюються в «Укргазвидобуванні» технологіями гідророзриву? Виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України Роман Опімах підкреслює: «За останні десять років Україна витратила на придбання імпортного газу 80 мільярдів доларів, тобто майже річний ВВП нашої країни. Тож у планах уряду амбітне завдання заміщення імпорту. Відтак до 2020 року нам треба досягнути 27 мільярдів кубометрів власного газовидобутку. Але це можливо тільки за умови виконання планів із буріння нових свердловин на діючих і на нових родовищах та інтенсифікації видобутку з застосуванням технології гідророзриву пластів (ГРП)». Експерт нагадує, що Україна входить до першої трійки країн Європи за розмірами розвіданих запасів газу, але темпи зростання видобутку газу в нашій країні принаймні утричі повільніші, ніж у європейських країнах».

«Якщо буде виконуватися вітчизняне природоохоронне законодавство, то я не бачу у ГРП жодних екологічних загроз і якихось технічних проблем» — говорить головний геолог ПрАТ «Нафтогазвидобування» Іван Гафич. Але, повертаючись до проблеми досягнення енергонезалежності, він відзначає, що ГРП і деякі інші прийоми — «то лише тактичні методи інтенсифікації, які можуть підвищити видобуток тільки короткотерміново». Він також відзначає, що після проведення ГРП можуть виникати проблеми з використанням залишкового ресурсного потенціалу й  наголошує, що Україні треба думати про розгортання геологорозвідувальних робіт, освоєння нових територій і нових глибин. Фахівець вказує, що майже половина з 2,5 трильйона кубометрів ресурсного потенціалу України (40%) перебуває на глибинах, більших за 5—6,5 кілометра. За його словами, саме це — буріння надглибоких свердловин — надія України повністю позбутися енергетичної залежності.

Водночас Гафич у своїх прогнозах досить стриманий. У коментарі одному з українських ЗМІ він наголосив: «Якщо держава хоче стати енергетично незалежною, вона, безумовно, має йти на великі глибини. Однак глибоке буріння — непроста справа, це надзвичайно складні, дорогі й ризиковані з геологічного погляду проекти. Природно, що ресурсний потенціал на великих глибинах розвідано найменшою мірою. Тобто говорити, що ми прямо завтра почнемо забезпечувати цим газом усю країну, я б не став».

Прохоренко ж більший оптиміст.  Хоча вже мав чималий клопіт із судами, які забороняли йому проводити тендер на гідророзриви, він не втрачає віри. «День» поцікавився у нього, чи вдалося розблокувати рахунки? «На жаль, поки що жодних зрушень немає. Ми звернулися до суду, бо вважаємо таке рішення державної виконавчої служби протиправним, і чекаємо рішення на нашу користь», — відповів Прохоренко.