«Гарячі точки» вітчизняної теплогенерації

Погода побачила ціни на природний газ і дала українцям свою субсидію, жартують у соцмережах. Справді, теплі жовтень та листопад відтермінували сезон комунальних катаклізмів з опаленням. А вони будуть. Як показала ситуація з Новоявірівською та Новороздільською ТЕЦ (запуск яких уже охрестили найдорожчим стартом опалювального сезону в українських містах через чартер, яким прем’єр мусив летіли в Львівську область для розв’язання проблеми) політична влада в Україні змінюється, а от борги залишаються незмінні.

Сумарна прострочена заборгованість перед НАК «Нафтогаз України» підприємств ТКЕ та ТЕЦ за природний газ, використаний для виробництва теплової енергії, становить близько 34          млрд грн, з них за 2019 р. — 11,4 млрд грн. За минулий тиждень заборгованість зменшилася на 148 млн грн (0,4%).

Найбільша сумарна прострочена заборгованість за використаний газ у цій категорії накопичена в підприємств ТКЕ і ТЕЦ Донецької (7,5             млрд грн), Дніпропетровської (6,3 млрд грн), Харківської (3,8              млрд грн), Луганської (1,8 млрд грн), Одеської (1,3 млрд грн), Львівської (1,1 млрд грн), Запорізької (1 млрд грн) областей, м.           Києва (2,8 млрд грн) та Автономної Республіки Крим (1,4 млрд грн).

Найбільша прострочена заборгованість за використаний природний газ за 2019 р. у цій категорії накопичена в підприємств ТКЕ             і ТЕЦ Харківської (2161 млн грн), Дніпропетровської (1994 млн грн), Запорізької (724 млн грн), Донецької (705 млн грн), Львівської (604 млн грн), Одеської (553            млн грн), областей та м.             Києва (1019     млн грн).

Попри «типову» ситуацію з боргами, кожен регіон України перебуває в різній стадії готовності (детальніше — в матеріалах кормережі «Дня»). Утім, зношеність інфраструктури і наявність величезної кількості боргів у системі виробництва та постачання тепла дають можливість говорити про наявність великої кількості критичних точок, де може проривати в найнеочікуваніший момент.

Спеціалісти передбачають, що одного сезону, а таким може стати і нинішній, вал технологічних та фінансових проблем може призвести до ланцюгової реакції, коли міста «падатимуть» одне за одним.

Так, директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко зауважує, «що уряду не варто розслаблятися. По-перше, запаси вугілля не такі вже й високі, і є ризик дефіциту. По-друге, ще один ризик стосується контракту з РФ щодо транспортування газу територією України. По-третє, є ризик підвищення тарифів на природний газ та теплову енергію. Можливе збільшення заборгованості та криза неплатежів, що може призвести до перебоїв і відключень».

Крім того, фахівець наголосив, що ринок електроенергії в Україні не стабілізувався, нова модель ще не працює так, як потрібно.

«Потрібно завершити реформу ГТС до кінця року. Анбандлінг — це ключовий елемент створення незалежного оператора ГТС згідно з європейськими нормами», — зазначив експерт.

СХIД

Дніпро – флагман енергоефективності, але проблеми є 

Опалювальний сезон цього року розпочався з акцій протесту      

Мешканці лівого берега почали перекривати дороги через подорожчання тепла. Як виявилося, ще влітку міська влада вирішила відключити їх від традиційного виробника дешевого тепла — Придніпровської ГРЕС і перевести на обслуговування газових колін КП «Теплоенерго». Аргументували вони це капітальним ремонтом труби. Мешканці лівобережних районів дізналися про новацію лише в кінці жовтня, коли в місті почали запускати опалювання. В результаті тарифи за тепло для багатьох жителів лівобережжя збільшилися майже вдвічі. Зміни торкнулися близько 130 будівель, серед яких і школи. Вранці 31 жовтня мешканці цих будинків вийшли на протест, перекривши рух по вулиці Березинській. Вони ходили по «зебрі» туди і назад, перешкоджаючи руху транспорту. Через це на дорозі утворилася величезна пробка. Потім учасники змінили місце проведення акції, перекривши Донецьке шосе. Все це призвело до конфліктів із водіями, а один з них спробував прорвався крізь «живий ланцюг» і провіз на капоті пенсіонера.

Протестувальників, схоже, це не зупинило. «Вибачите за незручності, але це крайній захід, інакше нас ніхто не чує», — саме так організатори пояснювали свою акцію. В руках у людей були плакати із зверненням до мера, а самі протестувальники скандували: «Філатов, приїжджай!» Поліція зробила попередження про те, що перекриття автомобільних доріг є незаконним. Через тиждень мешканці лівого берега вийшли на протест вже до стін Дніпровської міськради. На акцію зібралося більше сотні людей, які були налаштовані вельми рішуче. «Ми дуже віримо в те, що тариф зменшать, здоровий глузд повинен перемогти. Ми були на Донецькому шосе, але нас ніхто не почув, тепер чекаємо, щоб мер спустився з небес на землю», — сказала одна з мешканок лівобережжя Дніпра. Люди заявляли, що постачання дешевого тепла з Придніпровської ГРЕС, де гаряча вода є побічним продуктом виробництва електроенергії, їх сповна влаштовувало.  Якщо влада не почує ображених людей, вони мають намір судитися.

Представники міськради повідомили протестувальникам, що питання про підвищення тарифів розглядатиметься на наступній сесії. Позицію місцевої влади озвучив міський голова Борис Філатов. У своєму відеоблозі він заявив, що «місто не може більше покривати різницю тарифів для населення правого і лівого берегів». За його словами, раніше з міського бюджету на це витрачалося близько 60            мільйонів гривень за опалювальний сезон. Міський голова наголосив, що тариф на опалювання має бути і буде однаковим для всіх. Вартість тепла, нагадав Борис Філатов, затверджує НКРЕКП, і для Дніпра тариф на опалювання — в межах 1,5 тисячі гривень за одну гігакалорію.

Але мер вважає Дніпро флагманом країни щодо енергоефективності. Міські власті працюють у цьому напрямку з міжнародними інститутами з фінансування подібних проектів. Так, Європейський банк реконструкції і розвитку спільно з Фондом Східноєвропейського партнерства виділили 12,5              млн євро на оновлення 84                шкіл і дитячих садків міста. Там утеплюють покрівлі, зовнішні стіни, міняють вікна та двері. В кожному закладі, який охоплює  цей проект, установлюють тепловий пункт. Школи та дитсадки зможуть скоротити споживання енергоресурсів сумарно на 30—35%. Економія повинна забезпечити повернення кредиту ЄБРР. Установлюють і лічильники, за допомогою яких у режимі онлайн стежать за використанням енергоносіїв. Усе це важливо тим паче, що напередодні опалювального сезону НАК «Нафтогаз» попередила населення області про можливі ексцеси з постачанням газу для котельних через бездіяльність місцевих властей. Як оголосила прес-служба «Нафтогазу», чимало теплових підприємств на території області накопичили значні борги. «Нафтогаз» неодноразово спостерігав ситуацію, коли виробники тепла нагромаджували заборгованість, а через рік ці «боргові ями» зникали, бо котельні передали іншому новоствореному підприємству. «При цьому більшість таких підприємств діють під контролем представників місцевої влади», — повідомляє прес-служба «Нафтогазу». До речі, в «зоні» ризику напередодні опалювального сезону опинилися деякі теплові підприємства Кривого Рогу — рідного міста Президента України.

Вадим РИЖКОВ, «День», Дніпро

ЦЕНТР

Опалювальний сезон — не Армагеддон

Чому вінницький досвід із впровадження енергоефективності та кліматичної політики варто переймати українським містам та містечкам

У той час як початок опалювального сезону для багатьох міст України сприймається як виклик, а подекуди й надзвичайна ситуація, у Вінниці тепло подається вчасно і майже без проблем. А все тому, що тепловики починають готуватися до опалювального сезону одразу після завершення попереднього. Отже, в міжсезоння встигають зробити все, що дозволяють фінансові можливості. А можливості таки є, бо починаючи з 2011 року в місті реалізовують швейцарський проєкт із енергоефективності, який включає три компоненти: модернізацію системи теплопостачання трьох мікрорайонів, підвищення інституційної спроможності КП «Вінницяміськтеплоенерго» та «Європейську енергетичну відзнаку» як систему управління якістю та сертифікації. Загальний обсяг фінансової підтримки безповоротного гранту з боку Швейцарії становив 20,6 млн швейцарських франків, внесок Вінниці — 207,2 млн грн.

«МИ ЗАБУЛИ, ЩО ТАКЕ ПОРИВИ І ТЕПЛОВТРАТИ»

Співпраця між Вінницею та Швейцарією розпочалася ще 2006 року з проєкту «Цюрихські трамваї». Продовжилася 2011 року співпрацею в сфері енергоефективності. Вінницький міський голова Сергій Моргунов каже, що це дало можливість отримати територіальний потужний імпульс у плані енергоефективності та міської мобільності (проєкт також передбачає розвиток велоінфраструктури міста). Як результат успішної діяльності, днями Вінниця вдруге отримала «Європейську енергетичну відзнаку» за впровадження ефективних заходів енергетичної та кліматичної політики.

«Завдяки підтримці швейцарських партнерів, ми змогли в трьох мікрорайонах нашого міста модернізувати газові котельні, побудувати дві твердопаливні котельні та замінити майже 19 км тепломереж. Також впроваджено систему SCADA, що дало можливість надати якісну послугу з теплопостачання й забезпечення гарячою водою цієї території. Ми забули, що таке пориви і тепловтрати в цих мікрорайонах. Разом з тим змогли зекономити орієнтовно 9 млн куб. м газу на рік і зменшити з екологічного погляду викиди СО2 у розмірі 19,4 тис. тонн. Громада міста Вінниці отримала потужний імпульс у плані енергоефективності, і ми рухатимемося в цьому напрямі й надалі», — відзначив Сергій Моргунов.

«НЕ МОЖНА ЧАСТКОВО «ЛАТАТИ», ТРЕБА ВИРІШУВАТИ ПИТАННЯ В КОМПЛЕКСІ»

Подачу тепла теплопостачальне комунальне підприємство «Вінницяміськтеплоенерго» цього року розпочало 7 жовтня. Спершу підключили заклади соціальної сфери. З 15 жовтня розпочали подачу послуги з централізованого опалення для населення і до 30      жовтня всі вінницькі багатоповерхівки вже були з теплом. Хоча без поодиноких випадків поривів не обійшлося, визнає перший заступник генерального директора КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» Людмила ШАТКОВСЬКА, але це нормальна ситуація, адже під час пуску теплоносія завжди йде велике навантаження на мережі.

«Такі ситуації — в межах норми. На всі місця, де були виявлені аварійні ситуації, оперативно виїжджали і працювали бригади, навіть у вихідні та в нічний час, — каже Людмила ШАТКОВСЬКА.          — Сьогодні таких випадків не багато, а от ще років з 10 тому, їх було в рази більше. На почату 2000-х система теплопостачання міста була достатньо розбалансована. Котельні 1960—1970-х років із низьким ККД і великими втратами газу, зношені мережі, які проривалися мало не щодня. А це збільшує втрати тепла і води. Все це в комплексі впливало на якість надання послуги з теплопостачання, а втрати — ще й на його вартість. Після аудиту зрозуміли, що не можна частково «латати», треба вирішувати питання в комплексі. Для міського бюджету це були непідйомні суми, почали шукати донорів. Спочатку в нас була співпраця з Північною екологічною фінансовою корпорацією (НЕФКО). Ми тоді з їхньою допомогою модернізували першу котельню і системи тепломереж у районі вулиці Київської. А потім підключилися швейцарці».

«СКАРГИ ВІД МЕШКАНЦІВ ПРАКТИЧНО САМОЛІКВІДУВАЛИСЯ»

Підписавши меморандум у 2011 році, КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» стало частиною Проєкту з енергоефективності, в межах якого підприємству вдалося реконструювати систему теплозабезпечення трьох мікрорайонів міста Вінниця, а це, зі свого боку, -покращення якості надання послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання для мешканців міста, оновлення обладнання, зменшення втрат теплоносія в старих мережах, зменшення аварійності та підвищення стабільності роботи підприємства, розповідає начальниця відділу роботи зі ЗМІ і громадськістю КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» Сніжана ШПІКІНА.

«Увесь обсяг роботи відбувався в межах трьох проєктів, відповідно до трьох мікрорайонів. Під час першого була замінена тепломережа на вулицях Баженова — Максима Шимка загальною протяжністю 9,3 км, встановлено 100 індивідуальних теплових пунктів, будівництво твердопаливної котельні загальною потужністю 5,2       МВт, реконструкція газової котельні загальною потужністю 18        МВт. Завдяки цим заходам вдалося скоротити витрати природного газу (5,1 млн. м3), викиди СО2 (10,5 тис. тонн), втрати теплової енергії та витоків (з 15% до 5%),       — деталізує Сніжана Шпікіна. — Другий проєкт дав змогу замінити 9 км тепломереж у мікрорайоні Зулінського — Київська, встановити 68 ІТП, реконструювати газову котельню потужністю 13,5 МВт та збудувати нову — твердопаливну котельню потужністю 3,3 МВт. Економія також була відчутною: витрати природного газу в рік скоротилися на 3,6             млн       м3, викиди СО2 на 6,8 тис. тонн у рік, втрати теплової енергії та витоки з 19% до 7%.

Третій проєкт розпочався цього року в мікрорайоні Вишенька-Слов’янка. У його межах було встановлено 141 ІТП, із яких 106 — за кошти Швейцарської Конфедерації, 35 — за власні кошти підприємства. Очікуємо, що в результаті споживання природного газу скоротиться на 1,1   млн м3, а шкідливих викидів СО2 на 2,1           тис. тонн у рік. Загалом завдяки реалізації проєкту (в трьох мікрорайонах) якісну послугу отримали 307 житлових будинків включаючи гуртожитки, 9 ДНЗ, 6       шкіл, 2  лікарні, 1 ПТУ. 325 об’єктів комунальної та бюджетної сфери охоплені новими та відремонтованими котельнями. А головним досягненням стало те, що скарги від мешканців цих мікрорайонів практично самоліквідувалися».

«ЦЕ ВАЖЛИВО НЕ ЛИШЕ ДЛЯ ОДНОГО МІСТА, А ДЛЯ УКРАЇНИ В ЦІЛОМУ»

Усі заходи задля підвищення енергоефективності, які відбуваються у Вінниці, систематизовані в офіційному документі міськради    — План дій зі сталого енергетичного розвитку. Їхнє виконання розплановане на певні етапи й охоплює не лише теплопостачальні організації чи житловий фонд, а й поширюється на заклади освіти. В місті протягом останніх років комплексно утеплюють приміщення садків та шкіл, на шкільних подвір’ях з’явилися велопарковки, впроваджується роздільний збір відходів, а вчителі дедалі більше говорять зі школярами про причини і наслідки глобального потепління та інші екологічні проблеми. Адже, як переконує міський голова Вінниці Сергій Моргунов, формування екологічної свідомості змалку закладає сталі звички, які враховують елементи енергоефективного способу життя.

«Наш проєкт з енергоефективності — наймасштабніший в Україні. І найголовніше — всі заходи, які здійснено, надають можливість зменшити споживання природного газу, зменшити викиди парникових газів та зменшити витоки та втрати теплової енергії. А це важливо не лише для одного міста, а для України в цілому. Тому наш комплексний підхід та досвід у питаннях енергоефективності є корисним і для інших міст України, і ми готові ділиться секретами з іншими муніципалітетами, зокрема й щодо розробки та впровадження муніципальної енергетичної політики чи отримання Європейської енергетичної відзнаки. Адже така діяльність є важливою і для впровадження національної енергетичної стратегії України», — резюмував міський голова Вінниці.

...Та без ложки дьогтю не обходиться навіть вінницьким. Не так давно на баланс тепловикам передали мережі від ДП «Теплокомуненерго Маяк» (це частина спального мікрорайону «Вишенька»), 80% з них у аварійному стані. Власним коштом у міжопалювальний період підприємство реконструювало мережі від трьох центральних теплових пунктів, але це крапля в морі. Не менш болюче питання — зміна правил нарахування субсидій, підвищені ціни на газ, які не враховані в тарифі на тепло, та жорсткіші вимоги до розрахунків за спожиті енергоносії. Вони ведуть теплопостачальні підприємства в збитки. Допікають тепловикам і борги населення за спожиті послуги. Рівень розрахунку вінничан за спожиті послуги досить низький. Станом на 18 листопада заборгованість населення перед «Вінницяміськтеплоенерго» становить понад 111 мільйонів. Більша частина з зазначеної суми             — це борг за минулі періоди. За послуги, спожиті в жовтні, населення сплатило лише 30% від усіх нарахувань.

Олеся ШУТКЕВИЧ, «День», Вінниця

ПIВДЕНЬ

Майже з теплом

У Херсоні опалювальний сезон розпочався вчасно і без кризових ситуацій, хоча досі є будинки, які не отримали теплоносій

Про це свідчать останні дані від усіх місцевих теплопостачальників та міської влади.

Згідно з останньою інформацією, наданою херсонською міською радою, загалом по місту опаленням забезпечено 1220 з 1350 об’єктів житлового фонду і соціальної сфери.

Один із найбільших теплопостачальників — «Херсонтеплоенерго» — забезпечує обігрів усіх своїх об’єктів, тобто 610 будинків. Підприємство «Херсонтеплогенерація» опалює 23 із 24 будинків, а «Теплотехсервіс» опалює 4 з 5 будинків. Автономне опалення подано до 100% об’єктів. Усього таких 95.

Протягом останніх років найбільші проблеми з опаленням у місті пов’язані з діяльністю акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль». Минулого року ми писали, що в ТЕЦ були проблеми з запуском через заборгованість у розмірі 61 мільйон гривень перед НАК «Нафтогаз України».

Цьогоріч борги повністю не погасили, однак мешканці Херсона, в більшості, не стали заручниками цієї ситуації. За даними міської ради, станом на 17 листопада Херсонська ТЕЦ подала опалення до 83% об’єктів, а це 511 будинків із 616. Однак усе ще є випадки пошкоджених тепломереж та низка поривів, які обіцяють усунути найближчими днями.

Варто додати, що температура повітря в Херсоні залишається доволі комфортною, як для другої половини листопада. 

Іван АНТИПЕНКО, «День», Херсон

ЗАХIД

Автономні котельні — вихід Закарпаття

Головним чинником, який диктує висоту ртутного стовпчика термометра в кожному приміщенні, є платоспроможність і тарифи на газ та ціни на дрова

Ще в середині 90-х тепло і гаряча вода холодної пори року в квартирах більшості жителів міст Закарпаття були найбільшим дефіцитом. Підприємства системи комуненерго занепадали через масові неплатежі зубожілого населення, а те, зі свого боку, апелювало до комунальників, що платити не лише немає чим, а й за що...

Зрозумівши, що не буде з пса солонини, найбільш ініціативні закарпатці почали розривати угоди з комунальними підприємствами на постачання тепла та «відрізати» в своїх помешканнях батареї центрального опалення, а натомість встановлювати газові та електричні котли для автономної системи. За рік-два цей процес став масовим. До честі органів місцевого самоврядування, вони не стали стримувати народну ініціативу, а взялися за кошти місцевих бюджетів встановлювати автономні котельні, які працюють на газу, електриці та дровах, у закладах соціальної сфери — дитячих садочках, школах, медичних та інших закладах.

Масові роботи зі здобуття особистої енергетичної незалежності на Закарпатті тривали упродовж кількох років і завершилися повною перемогою над бездонною прірвою центрального теплопостачання років з 15 тому. Сьогодні приватні будинки, квартири, офіси фірм, соціальні заклади міст і селищ Закарпаття самостійно приймають рішення про початок опалювального сезону залежно від погодних умов та власного фінансового стану. Їм не приходять платіжки з космічними цінами за послуги, якість яких є сумнівною. Головним чинником, який нині диктує висоту ртутного стовпчика термометра в кожному приватному чи службовому приміщенні, є платоспроможність конкретної родини і тарифи на газ та ціни на дрова. Енергоносії теж «з’їдають» чималу частку коштів. Проте ці витрати аж ніяк не є зіставними з тими, про які з початком кожного опалювального сезону в своїх репортажах розповідають у вечірній програмі жахів на «1+1» із інших регіонів України. Чому цим однозначно ефективним шляхом не йдуть інші українські міста? — для нас залишається загадкою.

Василь ІЛЬНИЦЬКИЙ, Ужгород