Газовий молох*

Ще на початку лютого прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк на засіданні Національної ради реформ закликав народних депутатів прийняти схвалений Кабінетом Міністрів законопроект «Про ринок природного газу». Шкода, що ці слова прем’єра ніби зависли в повітрі — народні депутати так поки і не побачили цього документа, який нібито надійшов до парламенту. Та й збіднілі в нинішніх умовах українські рекламники вже ніби й забули, що їхній продукт має і може слугувати двигуном поступу. Але газівники свій газ так чи інакше качають, а тому мають можливість використовувати чудодійні властивості реклами, яка є ще й одним з дієвих елементів лобіювання. Чи варто саме в цьому світлі сприймати заяву глави правління НАК «Нафтогаз України» Андрія КОБОЛЄВА про те, що ухвалення Верховною Радою законопроекту «Про ринок природного газу» створить умови для його купівлі європейськими компаніями на кордоні України і Росії?

Розповідаючи про цей законопроект, Коболєв стверджував в інтерв’ю одному із ЗМІ, що документ дозволить привести відносини «Нафтогазу» з «Газпромом» у відповідність з європейськими стандартами, створить умови для того, щоб європейські компанії купували газ у «Газпрому» на кордоні України і РФ, а потім вже самі замовляли в «Нафтогазу» транспортні потужності та користувалися українськими підземними сховищами.

Коболєв також вважає, що в результаті ухвалення цього закону набагато легше  створити спільне підприємство для управління української ГТС, оскільки майбутньому операторові з Європейського Союзу набагато комфортніше працюватиметься в звичному, європейському законодавчому полі. Глава «Нафтогазу» констатує, що законопроект розроблено в тісній співпраці з секретаріатом європейського Енергетичного співтовариства і на підтвердження розповідає, що презентував цей документ на засіданні українського уряду  сам заступник директора Енергоспівтовариства Дірк Бушле.

Більше того, за словами Коболєва, «ухвалення цього законопроекту є міжнародним зобов’язанням України в рамках договору про приєднання до Енергетичного співтовариства». При цьому він цілком справедливо зазначив, що за останній рік Україна на власному досвіді переконалася в перевагах європейського енергетичного законодавства. Незважаючи на сильний тиск «Газпрому» на європейських постачальників газу і операторів мереж,  ми все одно змогли, говорить Коболєв, купити достатньо газу, причому дешевше, ніж у «Газпрому».

Коболєв також сподівається, що відповідність українського «газового» законодавства  європейським стандартам, що повинен забезпечити новий закон про ринок газу, відкриває перед Україною перспективу участі в європейському Енергетичному співтоваристві. «Ухвалення цього закону значно полегшить завдання подальшої інтеграції в європейський газовий ринок. Якщо казати прямо, то наші плани з використання української ГТС і сховищ європейськими компаніями, залучення масштабних інвестицій в галузь без ухвалення цього документа залишаться на папері», — упевнений глава «Нафтогазу».

Чи знайде він підтримку в експертному середовищі? Коментуючи «Дню» зміст і перспективи нового закону про ринок газу, президент Київського інституту енергетичних досліджень Олександр НАРБУТ назвав «нонсенсом, особливо за нинішніх наших специфічних умов, винятковий монополізм «Нафтогазу» на газовому ринку». Цього монополізму ми не лише не можемо позбутися, говорить експерт, але й є свідками особливих рішень уряду, які навіть стають предметом розгляду суду. «Я маю на увазі той набір постанов, — говорить далі Нарбут, — який призвів до монополізації поставок природного газу найбільш платоспроможним промисловим споживачам». Окрім того, як зазначив експерт, шляхом технічного контролю вхідних потужностей проведено також монополізацію імпорту природного газу з Європи.

Нарбут також вважає нонсенсом і те, що «Нафтогаз»  є суб’єктом, який активно займається редагуванням і форматуванням закону про ринок газу, який дійсно потрібно модернізувати відповідно до міжнародних зобов’язань України. Але головне, що таким чином потрібно забезпечити створення відкритого, конкурентного, демонополізованого ринку. «Демонополізованого в усіх контурах, — додає експерт, — і такого, що охоплює приватних споживачів з дистрибуцією на регіональному рівні,  і на рівні оптових поставок великим споживачам, монополізованому сьогодні «Нафтогазом», і з погляду імпорту газу, де також має відбутися демонополізація, щоб забезпечити вільний доступ на ринок будь-яких постачальників. Останнє повинно стати суттєвим чинником тиску на користь зниження ціни. Ми зобов’язані створити ринок, де пропозиція переважатиме попит, оскільки зараз ринок газу у нас дефіцитний і не покриває всі потреби у внутрішньому видобутку».

«З другого боку, закон має забезпечувати максимально комфортні умови для нарощування цього власного видобутку, — пропонує експерт, — щоб будь-яка добувна компанія мала гарантії вільного продажу свого газу. Жоден суб’єкт, якими б спеціальними функціями він не наділявся, не повинен мати переваг і, зокрема, права змушувати добувні компанії замість продажу газу закачувати його до сховищ. А ми знаємо, що саме такі ініціативи виходили з НАКу».

Дискусія про якість цього закону, на думку Нарбута, повинна вестися в першу чергу учасниками ринку — трейдерами і газодобувачами, експертами, а також фахівцями, що добре знають правила, які діють на зарубіжних ринках. І в останню чергу в них має брати участь «Нафтогаз», хоча його голос, голос керівника холдингу мав би бути присутнім. Але якщо він домінуватиме, то ми ніколи не позбавимося  НАКу як монополіста.

«На жаль,  під час переговорів з МВФ виявилася лінія керівника нашого уряду на те, щоб зберегти «Нафтогаз» у тій якості, в якій він перебуває сьогодні, — зазначає експерт. — Поставлено завдання вивести його  2017 року на беззбиткову роботу. На мій погляд, це зробити не вдасться, тому що сама модель його роботи побудована за принципом молоха, що пожирає все здорове, що опиняється на його шляху. Ані в уряду, ані в Мінфіну, ані в наших зарубіжних партнерів не вистачить жодних дотацій, щоб зробити НАК беззбитковою. На ринку має працювати інша компанія. У нинішній своїй якості «Нафтогаз» повинен припинити існування. А далі має бути дискусія про ефективнішу конфігурацію ринку, про те, чи доцільно зберегти на ньому якісь державні активи, і якою має бути система управління ними».

«День» також запитав у експерта про те, як позначаться на ринку газу пропозиції уряду під час перегляду бюджету збільшити рентні платежі для державних добувних компаній з 20 до 70%. «У мене є стійке відчуття, якого я всупереч всім зусиллям не можу позбутися, відстежуючи ініціативи уряду, — відповів Нарбут, — що в ньому є люди (можливо, це сам керівник, можливо, міністр фінансів), які мають ще і деяке підзавдання, — знизити конкурентоспроможність вітчизняного видобутку вуглеводнів і створити умови для скуповування задешево відповідних активів фінансово міцнішими іноземними компаніями...».

«День» також намагався отримати коментарі в парламентському комітеті з паливно-енергетичного комплексу. Але його секретар, народний депутат Вікторія Войцицька («Самопоміч») сказала, що законопроект до комітету ще не надходив. Не був знайомий із його текстом і заступник голови комітету Тарас Батенко (БПП). Він пообіцяв «Дню» ознайомитися з документом і ближче до вечора прокоментувати. Але, мабуть, не вийшло. Телефон депутата більше не відповідав.

* Молох — божество природи і сонця, яке вшановувалося  в Ханаані, Палестині, Фінікії й Карфагені, і в жертву якому спалювали живцем людей, особливо дітей.