Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан (Єлеазар) Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

Гуртожитки дозволили приватизувати

Утім, узаконити своє право на житло зможуть лише 10% їхніх мешканців
20 липня, 2012 - 00:00
ФОТО МИХАЙЛА МАРКІВА

Глава держави Віктор Янукович підписав схвалений депутатами 21 червня 2012 року закон про загальнодержавну цільову програму передання гуртожитків у власність територіальних громад на 2012 — 2015 роки. Про це повідомляє прес-служба Президента. У розробленій Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства програмі йдеться про те, що мешканці гуртожитків державної форми власності можуть приватизувати зайняті ними житлові приміщення після передання таких гуртожитків у власність територіальних громад. На її втілення треба 1,224 мільярда гривень, зокрема по 612,2 мільйона гривень із державного та місцевого бюджетів. Загалом у програмі передбачено передати у власність територіальних громад 1058 гуртожитків: 214 — 2012 року, 263 — 2013-го, 294 — 2014-го і 287 — 2015 року.

Що ж, держава таки зважилася піти назустріч мешканцям гуртожитків. Але чи розв’яже це наболілу проблему, яка, за підрахунками експертів, сьогодні стосується шести мільйонів осіб? Про це «День» запитав у експерта.

КОМЕНТАР

Анатолій БУДНИК, президент Асоціації мешканців гуртожитків України:

— Це не повністю вирішить проблему передання гуртожитських кімнат їхнім мешканцям. У бочці меду залишили ложку дьогтю. 25 квітня 2012 року, під час протесту на Банковій, ми подали пропозиції. Утім, в остаточному варіанті підписаного закону немає принципової позиції — без згоди балансоутримувачів повернути всі гуртожитки, збудовані за радянських часів народним коштом, первинному господареві в державну власність. За 20 років частину держмайна фактично вкрали, бо ці державні гуртожитки вносили в статутні фонди підприємств, які потім приватизували, корпоратизували, тобто зробили приватними. І тепер люди майже не можуть захистити свої майнові права, бо нові власники не хочуть передавати їм ці кімнати ні на безоплатній, ні на платній основі. Відповідно до закону про передання державного майна у приватну власність, приватизацію цього житлового фонду могли здійснювати тільки фізичні особи, а вводити гуртожитки у статутний фонд підприємств ніхто не мав права. Держфонд майна мав видати наказ, щоб усі недобросовісні балансоутримувачі, які ввели державне майно до статутного фонду нового підприємства, повернули його в держвласність і передали на приватизацію, а Генпрокуратура мала б порушити за статтею 233 Кримінального кодексу справу про привласнення державного майна в особливо великих розмірах. Цього не зробили. А сьогодні в державну програму щодо гуртожитків до приватизаційного процесу внесли тільки гуртожитки державної власності, яких є понад тисячу. За даними Держкомстату, на 1 січня 2009 року в Україні нарахували 10 881 гуртожитків, у яких проживає 6,5 мільйона осіб. Із них 4,2 мільйона — робоче населення. Зважаючи на те, що в Україні всього 20 мільйонів працездатних осіб, то питання гуртожитків — соціальне. І цей закон вирішує проблеми тільки 10% власників гуртожитків. А як же бути з тими, які передали до статутних фондів? Обіцяють, що розроблять нову програму з виведення цих гуртожитків із статутних фондів. Але коли це буде і чи буде взагалі?

Крім того, асоціація також виступала з пропозицією визнати «ганебною власністю» гуртожитки, які передали до статутних фондів підприємств. Це дало б змогу повертати їх без проблем у державну власність. І останнє зауваження: так і не створили з участю громадськості комісії при парламенті чи Президентові України, яка контролюватиме приватизацію гуртожитків, повернення в держвласність нечесно приватизованих об’єктів. Якщо пустити ці процеси на самоплив, то всі досягнення підуть нанівець. Тому в серпні відбудеться з’їзд мешканців гуртожитків, на якому приймемо дальшу програму дій. Але вже тепер можу сказати, що ми знову підемо під вікна глави держави, парламенту чи Кабміну обстоювати внесення до законодавства проігнорованих пунктів.

Наталія БІЛОУСОВА, «День»
Газета: 

Додати коментар

Фото Капча
Введіть символи з картинки

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ