Корінь демократії в активності громадян, а запорука - в забезпеченні прав людини.
Зеновій Красівський, поет, письменник, громадський та політичний діяч, політв’язень радянських таборів, член Української Гельсінської групи

«I один у полі воїн»(3)

або Мораторій як особливість національних земельних відносин
13 серпня, 2018 - 17:08
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Продовження. Початок у № 141, № 142-143

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 р. № 105 «Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» на території України проводиться нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення, що дозволить створити відповідну базу для формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення, спрощення процедури проведення нормативної грошової оцінки зазначених земель та наповнення земельного кадастру.

Кабінетом Міністрів України прийнято ряд постанов, якими затверджено нову Методику проведення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, зроблена спроба проведення державної регуляторної політики в сфері земельних відносин шляхом вироблення стратегії удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними.

Активно проводиться передача земель державної власності в розпорядження об’єднаних територіальних громад. Урядом схвалено розпорядження № 60-р від 31 січня 2018 року щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад. Цим заходом передбачено провести земельну децентралізацію не вдаючись до змін у законодавстві.

В Україні створено 665 об’єднаних територіальних громад, яким може бути передано близько 759 тис. га земель сільськогосподарського призначення державної власності. На сьогодні більш ніж 200 об’єднаних територіальних громад отримали у комунальну власність землі сільськогосподарського призначення поза межами населених пунктів або більш ніж 360 тисяч га земель сільськогосподарського призначення.

Урядом ініційовані роботи з запровадження в Україні електронних земельних торгів, шляхом проведення пілотного проекту із їх запуску на платформі ProZorro.

За останній час урядом докладено значних зусиль з покращення інфраструктури ринку земель.

Функціонування повноцінного ринку земель несільськогосподарського призначення свідчить про його ефективність як в частині поглиблення товарно-грошових відносин на сегменті ринку земель несільськогосподарського призначення та населених пунктів, так і в частині покращення відповідної ринкової інфраструктури та наповнення місцевого бюджету.

Лише за останні три роки продано 8872 земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктах та за межами загальною вартістю 2,5 млрд грн, що дозволило юридичним та фізичним особам в повній мірі реалізувати своє право власності на земельні ділянки та значно поповнити місцеві бюджети і в певній мірі поліпшити соціально-економічне становище територіальних громад за рахунок продажу земельних ділянок та прав на них.

Надходження від плати за землю займають значну нішу в їх загальних надходженнях, За останні три роки до місцевих бюджетів від плати за землю надійшло 64,5               млрд грн.

А в аграрному секторі економіки не вщухають дискусії з питань запровадження прозорого повноцінного ринку земель сільськогосподарського призначення.

Політизація питання щодо зняття мораторію набула такого розмаху, що він став стереотипом мислення значної частини громадян України і сприймається як черговий бренд грудневих засідань Верховної Ради України на предмет його продовження. Мораторій вже є «особливістю національних земельних відносин», який одночасно став мірою земельних відносин і подальший розвиток яких бачиться лише крізь призму його дії.

Тим часом досвід бувших країн соціалістичного табору — членів країн Ради економічної взаємодопомоги свідчить про покращення розвитку земельних відносин та аграрного сектору економіки і досягнення їх до рівня розвинутих країн з ринковою економікою без запровадження обмеження прав для своїх громадян розпоряджатися своєю землею.

Не без допомоги захисників мораторію на телебаченні та в ЗМІ активно поширюється інформація для громадськості стосовно відсутності на сьогодні бачення концептуальних засад формування обігу земель сільськогосподарського призначення в країні.

Якби йшлося про концептуальні засади формування ринку земель, в цьому випадку можливо було б в деякій мірі погодитись з цим в частині формування відповідної інфраструктури ринку земель та основних напрямків державної регуляторної політики на перших етапах його формування.

Питання ж обігу земель є лише складовою ринку земель, як економіко-правової категорії функціонування землі в якості товару в системі товарно-грошових відносин.

Обіг же земель відноситься до системи правовідносин щодо реалізації прав на землю суб’єктами правовідносин, які визначені як Конституцією України так і відповідними законодавчими актами.

Концептуальні засади обігу земель вже закладені в системі відповідних правовідносин та випливають з поняття системи правовідносин, як суспільних відносин з визначеною правосуб’єктністю суб’єктів прав, гарантованою державою та закріпленою в Україні законодавчо.

До об’єктів правовідносин належать матеріальні блага (гроші, цінності, речі, інше майно тощо), які більш характерні цивільним, майновим правовідносинам. Цивільним законодавством країни врегульовані особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їхніх учасників.

Земельним законодавством врегульовані земельні відносини як в частині реалізації прав власності на землю, так і в частині визначення правосуб’єктності прав на землю.

Досвід розвинутих країн свідчить про наявність певних обмежень при запровадження і функціонуванні ринку земель. В земельному законодавстві країни вже діють деякі обмеження як стосовно реалізації права власності на землю, так і в частині розпорядження земель.

В основу законопроекту про «Обіг земель сільськогосподарського призначення» включиться весь спектр діючих законодавчих норм стосовно правосуб’єктності суб’єктів прав на землю та реалізації прав власності на землю з механізмами забезпечення протидії викликам, що розповсюджуються як міфи про загрози зняття мораторію. Це дозволить знизити суспільну напругу при розгляді питань стосовно зняття мораторію.

На мою думку, сьогодні більш актуальним постає питання щодо вибору та забезпечення реалізації моделі подальшого розвитку аграрного сектору економіки в системі функціонування вільного економічного обігу сільськогосподарських земель, що передбачає термінової розробки відповідних законодавчих актів та змін до них в частині відповідного економіко-правового та інфраструктурного забезпечення ринку земель сільськогосподарського призначення та подання на розгляд Верховної Ради України на предмет сільськогосподарської кооперації, розвитку органічного землеробства, активізації розвитку іпотечного кредитування, основних напрямів державної регуляторної політики з підтримки та розвитку мікро-, малих та середніх організаційних структур в аграрному секторі, як в організаційному, так і фінансовому аспектах тощо.

В той же час на долю мораторію випало чергове випробування, яке можливо вирішить питання: або пан або пропав.

Це пов’язано з тим, що 22 травня 2018 року Секретарем ЄСПЛ видано прес-реліз 182 (2018) щодо рішення палати європейського суду з прав людини у справі «Зеленчук та Цицюра проти України». В ньому зазначено «Абсолютна заборона України купівлі та продажу земель сільськогосподарського призначення викликала порушення прав, уряд повинен прийняти більш збалансований закон».

ЄСПЛ постановив, що «уряд повинен вжити законодавчі заходи для забезпечення необхідного справедливого балансу для власників земельних ділянок сільськогосподарського призначення, хоча це й не означало, що Україна повинна негайно створити ринок земельних ділянок сільсько-господарського призначення без обмежень».

Відповідно до статей 43 і 44 європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» №475/97-ВР від 17.07.97 постанова Палати не є остаточною. Протягом трьох місяців після винесення постанови Палати, будь-яка зі сторін може вимагати передання справи на розгляд Великої палати Суду, яка після розгляду справи винесе остаточне рішення, яке передають до Комітету міністрів Ради Європи для контролю його виконання.

І як тут не згадати відому фразу Остапа Бендера: «Закордон нам допоможе! Тримайтеся!»

Парламентські та президентські перегони значно пожвавлять популізм з питань земельної реформи та кинуть на голови громадян чергову порцію міфів та загроз про зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель. Так що на закордон надійтеся, а самі не зівайте.

Є ще час і є надія, що переможе такий «один воїн», як здоровий глузд і народні обранці при прийнятті доленосних рішень сконсолідуються навколо ідеї розвинутої України та усвідомлять, що земля — не актив політичних баталій, а основа добробуту майбутньої України, наших нащадків. Настав час виважених державницьких рішень. Продовження «базару» та фарсу з питань перспектив української землі    — це дорога в нікуди.

Юрій МИКИТЕНКО, економіст
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments