У свободи можуть бути обмеження, але тільки не кордони
Девід Ллойд Джордж, прем'єр-міністр Великої Британії (1916-1922 рр.)

IТ у суспільстві інженерного мислення

«День» продовжує досліджувати українську мапу інновацій і вже відвідав Львів. Тепер — Дніпропетровськ
27 березня, 2015 - 12:02
IТ у суспільстві інженерного мислення
ОДНА З НАЙБІЛЬШИХ МІСЦЕВИХ КОНФЕРЕНЦІЙ — ITEM — ВІДБУВАЄТЬСЯ ВЖЕ КІЛЬКА РОКІВ ПОСПІЛЬ. НА НІЙ ДНІПРОПЕТРОВСЬКІ АЙТІШНИКИ СПІЛЬНО З ПРЕДСТАВНИКАМИ ВЛАДИ ОБГОВОРЮЮТЬ ПЕРСПЕКТИВИ ІТ-РОЗВИТКУ РЕГІОНУ. РЕЗУЛЬТАТ МИНУЛОРІЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ — ПРОЕКТ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ БЮДЖЕТУ ОБЛАСТІ — ЗАПРАЦЮЄ ВЖЕ ЧЕРЕЗ КІЛЬКА МІСЯЦІВ / ФОТО НАДАНО ОРГАНІЗАТОРАМИ КОНФЕРЕНЦІЇ ІТЕМ

«День» продовжує досліджувати українську ІТ-карту, подорожуючи основними містами-центрами активного розвитку індустрії інформаційних технологій. Цього разу ми відвідали Дніпропетровськ — одне із найіндустріальніших міст країни. Сьогодні тут налічується понад 100 великих компаній. Також місто займає четверте місце в рейтингу ІТ-міст України, складеному асоціацією «Інформаційні технології України».

До того ж, минулого тижня тут відбувся перший цього року великий форум для ІТ-спільноти — ІТ Spring. Захід об’єднав понад 100 керівників, власників та топ-менеджменту ІТ компаній регіону й усієї країни. Серед них — і Юрій Антанюк (EPAM Systems), Тарас Кицмей (SoftServe), Валерій Шаров (ISD), Віталій Нужний (Luxoft) та голова Державного агентства з електронного урядування Олександр Риженко. Учасники форуму говорили про те, як можна підвищити ефективність управління компанією, як ІТ має працювати в нових умовах воєнної загрози, та що, зокрема, можуть зробити для цього державні структури.

«Дніпропетровськ — це потужний технологічний центр, — каже директор Асоціації «Інформаційні технології України» Віктор Валєєв. — До того ж, місто має певний прихований потенціал, який українська ІТ трохи, на мою думку, недооцінює. Нашим завданням було зібрати в одному місці ІТ-спільноту Дніпропетровська, показати цей потенціал, нових людей. Нам необхідно це робити. Крім цього, тут влада готова до нестандартних кроків, і тут можна експериментувати».

РОЗВИТОК ІТ

Дніпропетровськ можна сміливо називати містом із атмосферою інженерного мислення. Адже економічну політику тут ще із часів Радянського Союзу спрямовано саме на процвітання індустрії технологій. Відтак, у місті знаходиться багато потужних металургійних та машинобудівних підприємств, а вузи готують переважно спеціалістів у галузі інженерії. Тому робота у галузі інноваційних технологій — чи не одна із найперспективніших.


ПІШОХІДНА АЛЕЯ НА ГОЛОВНІЙ ВУЛИЦІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКА, НАЗВАНІЙ НА ЧЕСТЬ КАРЛА МАРКСА. САМЕ НА ЦЬОМУ ПРОСПЕКТІ ЗНАХОДИТЬСЯ ЧИМАЛО ОФІСІВ ІТ-КОМПАНІЙ ТА НАВЧАЛЬНИХ ЦЕНТРІВ / ФОТО ЄВГЕНА КОДЄНЦОВА

Як і в Україні загалом, найкраще у Дніпропетровську розвиваються аутсорсингові компанії. Першою займатися розробкою програмного забезпечення у Дніпропетровську почала компанія ISD. Її засновано ще 1993 року, сьогодні ISD має свої представництва у Львові, Бердянську та Запоріжжі та налічує понад 700 розробників — і це тільки штатних. Фахівці компанії займаються проектуванням та дизайном, розробкою технічних рішень, тестуванням та контролем якості, зокрема — лабораторних досліджень. «У Дніпропетровську завжди була дуже потужна індустрія та багато інженерів, а місцева наукова школа славилася на весь Радянський Союз. У всіх цих людей залишились діти, і вони генетично несуть у собі прихований потенціал. Це, як мінімум, сотні людей, з яких, якщо створити умови, можуть вирости хороші спеціалісти», — каже директор компанії ISD Валерій Шаров.

Трохи згодом у місті почали відкривати свої представництва й інші компанії. Відтак, 2008 року в місто прийшла білоруська компанія EPAM Systems. Також сьогодні тут працюють представництва й інших українських компаній — Міратех, SoftServe та Maxymiser.

Утім, і невеликі компанії із Дніпропетровська теж славляться своїми розробками. Наприклад, спеціалісти із «Токио» свого часу повністю оформляли дизайн для всесвітньовідомого сервісу WhatsApp.

Також чи не найбільшою продуктовою компанією в місті є відділ розробки «Інноваційні технології ПриватБанку». Саме тут програмісти створювали різноманітні онлайн-сервіси, смс-банкінг та інші ІТ-послуги для клієнтів фінустанови. Сьогодні ж до розробки нових сервісів залучено понад 1000 спеціалістів.

Також тут було створено найбільший український сайт із працевлаштування Work.ua. Наразі його щомісяця відвідує понад 2,5 мільйона людей, а провідні компанії України розміщують свої вакансії і знаходять співробітників за допомогою Work.ua. «Коли ми стартували, нам було складно знаходити зі своїми клієнтами спільну мову, адже ми знаходилися в Дніпропетровську, а найбільші роботодавці, зокрема, в Києві. До того ж, наш головний конкурент працює також у Києві, і він домовляється зі клієнтами через особисті зустрічі. Ми ж це робили через телефон», — розповідає операційний директор Work.ua Антон Півень. Утім, пізніше команда зрозуміла, що віддаленість від столиці, навпаки, додає переваг роботи бізнесу. «Ми не домовляємось тет-а-тет. Ми намагаємося вести бізнес за європейською, а не азіатською моделлю. Тому у нас умови співпраці однакові для усіх. Адже коли ти спілкуєшся тет-а-тет із клієнтом, можуть виникати якісь пропозиції, спрямовані на конкретну компанію, а не загальні», — пояснює він.

Утім, останні події в країні, девальвація гривні та падіння економіки теж позначилися тут на роботі місцевих продуктових компаній, в принципі, як і в усій країні. «Я вважаю, що у найближчі декілька років маленьких продуктових компаній взагалі може не залишитися. Адже конкурувати із заробітними платами, які є в аутсорсингових компаніях чи великих продуктових компаній, які працюють на закордонний ринок — дуже важко. Особливо — останнім часом, коли стався такий курсовий стрибок», — каже  Антон Півень.

СПІВПРАЦЯ ІЗ МІСЦЕВОЮ ВЛАДОЮ

Допомоги від місцевих органів влади дніпропетровські айтішники не потребують. «Я не думаю, що ІТ-бізнесу потрібно щось від держави. Звісно, мають бути добре прописані податкові закони, потрібно побороти корупцію. Але з точки зору освіти наших спеціалістів, — то ми самі впораємося, — каже  директор з інформаційних технологій у «ПриватБанку» Дмитро Дубілет.

До того ж, чимало офіційних процедур та правил, за якими діє сьогодні влада, можуть навіть нашкодити. «Я не вірю в нашу владу, і що вони можуть допомогти. Усі представники влади в Україні — дуже забюрократизована система. Працювати стартаперу із бюрократом — дуже важко. Адже для того, щоб вижити, стартаперу треба дуже швидко рухатися, а бюрократичний апарат — не те, що може допомогти в цьому», — каже Антон  Півень.

Утім, місцеве держуправління все ж таки бажає долучитися до розвитку інноваційної індустрії в Дніпропетровську. «Сьогодні (17 березня. — Ред.) у нас була розмова із представниками обласної адміністрації на цю тему. Вони сказали, що можуть допомогти. Як — я й сам не знаю. Ми поки що вирішили домовитися про зустріч, на якій це питання вирішуватимемо. Що потрібно від влади — то це хороші закони. Але це вирішують центральні органи», — додає Валерій Шаров.


ДО ІТ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКУ ПРИВЧАЮТЬ ЩЕ ЗІ ШКОЛИ. ОДИН ІЗ НАПРЯМКІВ РОБОТИ ІТ-РУХУ «ДНІПРО» — ОЗНАЙОМЛЕННЯ ШКОЛЯРІВ ІЗ ПРОФЕСІЄЮ ІТ-СПЕЦІАЛІСТА. ЗОКРЕМА, ЕКСКУРСІЇ В ОФІСИ РОЗРОБКИ РОБОТОТЕХНІКИ  / ФОТО ІВАНА ШИХАТ-САРКІСОВА

До того ж, влада Дніпропетровська у співпраці із ІТ-волонтерами вже реалізує різні ініціативи. Серед них — співпраця із громадською організацією «ІТ Рух Дніпро» — об’єднанням ІТ-робітників із різних компаній Дніпропетровська. «Наша голова ціль — підняти Україну та Дніпропетровськ на високий рівень. Інша ціль — вмотивувати та правильно направити школярів, пояснити, що їм потрібно робити, щоб стати хорошими айтішниками і розповісти, що таке — ця сфера (проект Шкільний СМАРТ Дніпро)», — один із учасників організації Сергій Журавель.

Серед напрямків роботи організації — популяризація ІТ та необхідності вивчення іноземної мови для роботи в інноваційній індустрії серед молодого покоління. «Мій колега, який керує цим напрямком — власник великої компанії. Він розуміє, що чим більше буде працівників, які добре знатимуть англійську мову, тим краще його та інші компанії розвиватимуться. Він розуміє також, що не всі з них стануть айтішниками, а тим паче — підуть працювати до нього. Але він зацікавлений у тому, щоб вивести Дніпропетровськ на новий рівень», — розповідає Журавель.

Окрім цього, ІТ-активісти активно працюють над впровадженням електронного урядування. Відтак, вже з літа запрацює проект візуалізації бюджету в Дніпропетровській області.

НАВЧАННЯ ТА ПРАКТИКА

Щороку Дніпропетровські ВУЗи випускають близько 800 молодих айтішників. Частина з них займається розробкою власних стартапів, частина — йдуть працювати на великі аутсорсингові компанії. Утім, знань, здобутих лише в стінах,  недостатньо. У місцевих ІТ-компаніях давно це зрозуміли і тому самостійно навчають майбутніх співробітників. «Будь-який програміст, якого береш на роботу, не може знати всіх тих технологій, які потрібні для конкретної розробки. Навіть коли це дуже хороший спеціаліст, йому все одно потрібно вчитися. Тому в нас цей процес було поставлено із самого початку», — розповідає директор ISD Валерій Шаров. Протягом 10 років компанія проводила трьохмісячні курси для студентів випускників ВИШів.

Як виявилося з часом, така підготовка не є найефективнішою. І тому з минулого року тут запровадили нову схему навчання — довгострокову практику. Поки що відбувся лише перший набір студентів, під час якого 35 осіб долучили до роботи над комерційними проектами компанії. «У справжньому комерційному проекті немає права на помилку. Таким чином студент зрозуміє, що є різна робота, і її всю потрібно виконувати. І це також виховує відповідальність. Тому що у багатьох студентів, які сьогодні намагаються працевлаштуватися, немає відчуття відповідальності. І це ми хочемо виправити в сучасній системі навчання», — додає Шаров.

Такі курси проводять і у відділі розробки інноваційних рішень «ПриватБанку». За п’ять років роботи тут навчили близько 300 спеціалістів, половина з яких продовжила роботу в компанії. «Насправді, те, що зараз відбувається з курсом, набагато більше сприяє розвитку ІТ з точки зору освіти, ніж якісь інші аспекти. Адже коли всі зараз бачать, які заробітні плати у айтішників, одразу хочуть ними стати», — каже Дмитро Дубілет.

Звісно ж, окрім великих компаній, навчанням майбутніх айтішників у Дніпропетровську займаються різноманітні центри. Серед таких — Смарт-ІТ, який навчає, зокрема, школярів і знайомить їх із основами програмування, та навчальний ІТ-центр Level Up.

Марія ЮЗИЧ, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments