Не думкам треба вчити, а думати.
Іммануїл Кант, німецький філософ, письменник, антрополог, фізик, бібліотекар, педагог, основоположник німецької класичної філософії

Iз енергомонополіста – у концесіонери

Експерт: «Це спосіб залучити багато грошей за короткий термін, щоб вийти на якісно інший рівень господарства міста»
7 квітня, 2016 - 11:07

Якщо колись про закінчення зими свідчив приліт граків, то тепер цю роль у столиці виконує «Київенерго». У вівторок компанія обіцяла відключити тепло в усіх київських будинках. «Ми сподіваємося завершити відключення будинків протягом сьогоднішнього дня», — сказав журналістам глава відособленого підрозділу «Київенерго» — «Київські теплові мережі» Євген Глушак і додав, що станом на 13 годину вівторка вже відключено 80% житлофонду столиці. Але сказати, звісно, легше, ніж зробити: о 18 годині батареї опалення в одній з поліклінік Оболоні, де довелося побувати «Дню», ще працювали на всю весняну потужність, безжалісно спорожняючи таким чином бюджет столиці.

Проте не чіплятимемося до слів. Процес відключення тепла не набагато простіший, ніж підключення. І це при тому, що одночасно компанія виконує глобальне завдання — до Нового року обладнати всі 100% житлових будинків своєї зони теплопостачання приладами обліку. На це, як виходить з її прес-релізу, присвяченого закінченню опалювального сезону, буде спрямовано велику частину інвестиційної програми (217,6 млн грн), затвердженої для «Київенерго» регулювальником (НКРЕКУ).

Окрім установки вузлів обліку тепла на введеннях житлових будинків компанія  має намір автоматизувати збирання отриманих ними даних. Причому їх зможуть побачити, за словами генерального директора «Київенерго» Олександра Фоменка, не лише відповідні фахівці, а й мешканці. Інвестпрограмою також передбачена реконструкція теплових мереж на 32,7 мільйона гривень (без ПДВ) і будівельно-монтажні роботи на теплоджерелах (ТЕЦ і районних котельнях) на 20,6 мільйона гривень.

У день відключення тепла «Київенерго» відрапортувало ще й про те, що вже починає ремонтну кампанію теплового  господарства. Усього програма ремонтів теплових мереж передбачає виконання аварійних капітальних ремонтів на 51 ділянці завдовжки майже вісім кілометрів (у однотрубному обчисленні). На 174 теплоджерелах планується відремонтувати 609 котлів. Майже на 2,4 тисячі теплопунктів будуть проведені поточні ремонти устаткування.

«2016 року пріоритетами стратегії розвитку «Київенерго» є підвищення рівня енергоефективності й обслуговування клієнтів. Ми успішно пройшли опалювальний сезон і докладемо максимум зусиль для того, щоб наступний сезон був комфортним  для киян», — декларує генеральний директор. А ще він нагадує, що минулого року компанія вперше подавала тепло не до порогу будинку, а в кожну квартиру й несла за це відповідальність. «Ми увійшли до квартир», — сказав Фоменко. Прямі договори з компанією, за його даними, підписали майже 900 тисяч сімей. Але, мабуть, це питання в столиці ще повністю не налагоджене.

Глушак справедливо порушує питання про проблему підготовки будинкових опалювальних систем до майбутнього опалювального сезону і про те, що у житлових організацій на це немає коштів. І це ще не найбільша проблема. Енергогосподарство столиці знову в боргах. На 1 квітня заборгованість за газ становить 1,1 мільярда гривень. Але споживачі винні компанії 2,8 мільярда гривень за тепло й 884,3 мільйона за електроенергію. Не розрахувалося з «Київенерго» і ДП «Енергоринок». Невипадково деякі «гарячі голови» у Київраді вимагають повернути теплове господарство, що перебуває в оренді у «Київенерго» у власність київської громади.

Але в компанії із цього приводу, схоже, не дуже переживають. Так, Фоменко говорить про підготовку концесійного договору на постачання тепла столиці. І складається враження, що він аніскільки не сумнівається в тому, що цей договір буде укладено саме з «Київенерго». «День» запитав у генерального директора: ваша компанія не йде з Києва тому, що теплова складова для неї вигідна, чи тому, що, насправді, тепло й електроенергію в київських умовах неможливо роз’єднати?

Вигідність/невигідність Фоменко не став оцінювати (негативну відповідь у цей момент легко було прочитати на обличчі фінансового директора Тетяни Грязнової), але відповів, що «компанія однозначно з ринку Києва не йде й не планує йти. Після закінчення чинного договору оренди (теплового господарства) 31 грудня 2017 року «Київенерго» розглядає себе як учасника майбутнього конкурсу. Якщо його умови будуть прописані з урахуванням змін тарифної політики, нормативної бази й інтересів усіх зацікавлених сторін, починаючи з киян і закінчуючи акціонерами компаній, то ми братимемо участь. А якщо наша компанія не сприйме умови конкурсу, то надалі займатимемося лише постачанням і передачею електроенергії».

«Але тут є ще й технологічні моменти, — продовжував генеральний директор. — Дійсно, київський енергетичний комплекс (тепло— і електропостачання) взаємопов’язані. Якість енергопостачання без станцій ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 розглядати окремо не можна. Причина проста: зовнішній вузол електропостачання, який забезпечує НЕК «Укренерго», не дозволяє балансувати якість електроживлення міста й обсяг споживання, особливо в зимовий період. З технічного погляду енергетику столиці правильно розглядати як єдиний технологічний комплекс».

На допомогу керівникові ще раз прийшла Грязнова. Вона роз’яснила, що «концесія — це спосіб залучити багато грошей в короткий термін, щоб вийти на якісно інший рівень господарства міста», і, відповідаючи на запитання «Дня», додала, що конкурентами «Київенерго» під час конкурсу на отримання концесії можуть стати відомі у світі західно— й східноєвропейські компанії. «Їхня участь можлива лише в тому випадку, якщо регуляторне середовище дозволяє увійти (у конкурс) і вірити в те, що завтра або післязавтра умови не зміняться». «Тобто конкуренти можуть плавно перетворитися на інвесторів?» — припустив «День». «Так, повинні. Це — основна мета», — сказала фінансист.

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments