Картковий «бізнес»
Банкіри і фінансові аналітики виступили проти наміру уряду перевести бюджетників на обслуговування до державних банків
Якщо бюджетники і пенсіонери обслуговуватимуться виключно в держбанках, «Приватбанк» може втратити 10% ринку пластикових карток, послабляться позиції і «Райффайзен Банку Аваль» — його частка скоротиться на 2%. Водночас частка державних банків — «Укрексімбанку», «Ощадбанку» і «Укргазбанку» — може зрости на 8%. Про це заявила на круглому столі «Стан банківського бізнесу в Україні. Картковий бізнес» директор департаменту аналізу банківського ринку Центру економічних досліджень і прогнозування «Фінансовий пульс» Діляра Мустафаєва.
За словами експерта під регулювання урядовою постановою «Про вдосконаленні механізму виплати заробітної плати» підпаде близько 40% всього обсягу операцій на картковому ринку.
У відповідній постанові Кабміну зазначено, що частка активів банку має становити не менш ніж 1% активів банківської системи; портфель ОВДП — понад 20% регулятивного капіталу банку; робота на ринку — не менш ніж три роки; протягом трьох останніх місяців комісія НБУ не застосовувала заходів впливу щодо банку у вигляді обмеження, зупинення чи припинення здійснюваних операцій. Окрім того, банк протягом останніх трьох місяців повинен виконувати нормативи НБУ, бути учасником ФГВФО, «окрім випадків, передбачених законом» (виняток стосується «Ощадбанку»), і не мати боргів перед ФГВФО зі сплати зборів, штрафів, пені, заборгованості зі сплати податків і зборів.
«Найважчою для виконання банками буде вимога Кабміну щодо наявності в портфелі банків ОВДП не менш як 20% регулятивного капіталу», — вважає Діляра Мустафаєва.
«Ми як асоціація банків виступаємо проти (нових критеріїв) і докладатимемо зусиль щодо її (постанови уряду) перегляду», — сказав віце-президент, керівник управління з розвитку роздрібних продуктів «Альфа-банку» Олексій Пузняк.
«Нові вимоги уряду не відповідають принципам Цивільного кодексу, оскільки бюджетники мають обирати банк для отримання зарплати», — вважає голова правління Банку Михайлівський Ігор Дорошенко.
«Найімовірніше, цю постанову не ухвалять чи до неї буде внесено зміни», — сподівається директор департаменту роздрібного бізнесу банку «Хрещатик» Марина Нестеровська.
Незалежно від рішення Кабміну, кому віддати на обслуговування бюджетників, фінансисти чекають на переформатування ринку платіжних карт.
«У банків є істотні надлишки гривні, для яких немає нормальних інструментів розміщення. І так чи інакше банки будуть вимушені боротися за того клієнта, якому ще можна видати кредит, що знайде відображення в динаміці відсоткових ставок за кредитними картами, насамперед і за кредитуваннями готівкою. Ми очікуємо подальшого зростання ринку близько 10—15% за торговельним оборотом», — заявив Олексій Пузняк.
Окрім того, банкіри вважають, що після вдосконалення Національна система масових платежів (НСМЕП) складе серйозну конкуренцію міжнародним системам — Visa і MasterCard.
«Передусім українській системі потрібен ребрендинг, який дасть змогу клієнтам ідентифікувати карти української платіжної системи. За основу можна взяти, приміром, символ гривні», — пропонує Ігор Дорошенко. Також НСМЕП-2 потрібен стандарт для розрахунків в Iнтернеті, можливість випуску чипових карт і запуск безконтактних платежів. «Карти української системи повинні мати увесь функціонал, який мають карти міжнародних платіжних систем. Тоді розпочнеться активна емісія карт НСМЕП-2 українськими банками», — прогнозує голова правління Банку Михайлівський.
Проекти щодо виготовлення картки городянина і карти ідентифікації особи показали добрий результат у Києві і почали впроваджуватися в інших містах України. Приміром, «Картку киянина» отримали понад 700 тис. осіб. «Клієнти, які отримують картки городянина і карти ідентифікації особи, — наші основні клієнти. Ми працюємо не лише в Києві, а й у Чернівцях. Обіг за картами киянина зріс утричі», — зазначила Марина Нестеровська.
