Мова росте елементарно, разом з душею народу
Іван Франко, видатний український письменник, поет, публіцист

Комунальним «батогом» чи «пряником»?

Як змусити вчасно платити за спожиті тепло, воду та світло
5 березня, 2009 - 00:00
МАЛЮНОК IГОРЯ ЛУК’ЯНЧЕНКА

Продовження газової війни у березні не буде...«Газпром» пообіцяв не штрафувати «Нафтогаз України» за недобір у лютому раніше заявленого об’єму газу. Відмовитися від практики «газової відключки» цього місяця росіян змусила домовленість з українськими колегами про вчасний розрахунок за спожитий у лютому газ. Однак чи надовго вдасться зарити томагавк газової війни — це відкрите питання. За умовами діючого контракту з «Газпромом», «Нафтогаз» повинен оплачувати 80% заявлених об’ємів, навіть якщо їх не вибрав, а якщо Україна хоча б один раз зірве газову оплату, її переведуть на 100%-у передоплату аж до 2020 року.

В НАКу заспокоюють, мовляв, гроші на оплату російського «блакитного палива» вже знайшли. У той же час уряд визнає, що ситуація з внутрішніми розрахунками за газ «критична». Комунальні підприємств та облгази заборгували за нього 10,7 мільярда гривень. Загалом же з початку року газові борги збільшилася майже на п’ять мільярдів гривень. За словами прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко у Закарпатській області розрахувалися за 67,5% спожитого газу, у Донецькій — за 19,3%, у Харківській — за 21,6%, у Запорізькій — за 24,5%, в Одеській — за 25,5%, Дніпропетровській — за 29,1%. Найнижчий рівень оплати, за словами прем’єра, мають підприємства теплокомуненерго (ТКЕ) Донецької області. Частка оплати ТКЕ за спожитий газ у Миколаївській і Харківській областях становить 2,8% і 4,5% відповідно. Причому в цих областях частка населення в газових розрахунках становить більше 50%.

Погано розраховуватися почалися ще наприкінці минулого року, говорить міністр житлово-комунального господарства України Олексій Кучеренко. За його даними, середній рівень оплати становить більше 50%. Не поспішають вчасно відраховувати гривні за спожитий газ і міста, яким держава відшкодовує різницю у комунальних тарифах. Навпаки, частково погасивши минулорічні та поточні борги, «дотувальники» знову залазять по вуха в нові борги. «Кошти з державного бюджету виділяються вже третій раз. У результаті органи місцевого самоврядування затверджують тарифи, що не покривають витрат на надання послуг і не проводять покриття збитків підприємств за рахунок місцевого бюджету», — говорить Кучеренко. На думку міністра, потрібно приводити тарифи до економічно обѓрунтованого рівня. Лише так можна поліпшити стан ТКЕ та зняти тиск з державного бюджету. Та чи «потягнуть» нові тарифи люди, які й так відчувають на собі інфляційний тиск, безробіття та гривневу нестабільність?

Перші спроби жити повністю за новими тарифами зробили у багатьох містах. Так, повністю вартість комунального тарифу за водопостачання, водовідведення сплачують у Луцьку, Запоріжжі, Львові, Хмельницьку, а за тепло — у Білій Церкві, Харкові, Херсоні. Найменшу частину тарифу за водопостачання платять у Києві — 65,8%, за водовідведення у Харкові — 40,3%, за теплопостачання у Киві — 52,2% та Севастополі — 29,%. Решта регіонів стримує подорожчання вартості подібних послуг для населення, перекладаючи ціновий шок на плечі підприємств регіону.

У деяких регіонах до процесу вчасної сплати комунальних платежів почали залучати колекторські фірми. Законність такої практики у міністерстві ЖКГ не коментують...

Тим часом над вирішенням проблеми комунальних платежів думають не лише високопосадовці. Читачка «Дня» з Одеси Людмила Надієва запропонувала свій варіант виходу з непростої ситуації: видати указ чи прийняти постанову, за якою банки та ощадні каси не прийматимуть платежі від населення та підприємств доки платники не пред’являть квитанції про оплату за газ за минулий місяць. Якщо ж сума боргу значна, і споживач її не в змозі погасити одразу, тоді газовій конторі слід надавати платнику розстрочку.

Життєздатність таких громадських ініціатив відповідно до українського законодавства «День» попросив прокоментувати старшого партнера юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» Романа Марченка. «Це неможливо, бо мова йде про те, що надані кошти — власність людини, які знаходяться на рахунку банку або в клієнта на руках. І обмежувати їх використання, спрямовувати на ті чи інші цілі за законом неможливо. Для цього є спеціальні процедури», — говорить він. А от варіант із наданням облгазами боржнику розстрочки газового боргу (реструктуризація) можлива, але лише за згоди самого облгазу та боржника. Але й такий підхід насправді не знімає проблему заборгованості: розрахуватися за спожиті людиною комунальні блага доведеться комунальному підприємству і не в розстрочку, а вчасно.

Як отримати стовідсоткову оплату за тепло, воду, газ та забезпечити їх доступну ціну та оптимальну якість? «Бюджетна підтримка галузі обмежена. Зараз у нас є тільки 25 мільйонів гривень на здешевлення кредитів на енергозбереження, 500 мільйонів гривень із стабілізаційного фонду на пілотні енергозберігаючі проекти і на субвенції з різниці в тарифах — два мільярди гривень», — говорить Кучеренко. На енергопроекти нещодавно грошенят підкинув і Світовий банк, виділивши кредит у розмірі 140 мільйонів дол. на реалізацію енергозберігаючих проектів у галузі водопостачання. Термін повернення цього кредиту — 20 років із пільговим періодом в п’ять років, упродовж якого виплачуються тільки відсотки по кредиту. Відсоткова ставка — близько 4%. Якщо ці кошти освоять за рік, то Світовий банк ще збільшить суму кредиту і подумає про запуск аналогічного проекту в сфері теплопостачання.

Ідею з енергозбереженням підтримує й екс-міністр ЖКГ Олександр Попов, але цього, на його думку, замало. Крім комунального «батога» (штрафи, пені за невчасний розрахунок за компослуги), яким постійно лякають українців, дайте і «пряник». Запровадьте систему стимулювання, коли за вчасну оплату комунальних послуг споживач отримує 10% знижку, говорить він. Покращити ж стан комунальних мереж та систем можна, внісши зміни до закону про ПДВ, які дозволять залишати цей податок із комунальних послуг на рахунках комунальних підприємств, щоб невідкладно інвестувати у реконструкцію теплових систем, у модернізацію теплокотелень і тому подібне. «Цей ресурс дозволить у дуже короткі терміни дати конкретні результати», — впевнений Попов.

Наталія БІЛОУСОВА, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments