Працювати треба ідейно, щоб дати свою духовну лепту для рідного народу
Кость Левицький, український державний діяч, адвокат, публіцист

Киянам загрожує ще одне літо без гарячої води

Чи є альтернатива централізованому водопостачанню і бойлерам?
19 травня, 2015 - 11:29
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Закінчився опалювальний сезон — розпочалася профілактика. З 20 квітня випробування тепломереж розпочали в трьох районах столиці — Подільському, Солом’янському і Святошинському. Із 5 до 17 травня труби перевіряли у ще двох — Голосіївському та Шевченківському. Однак залишитися без гарячої можна не лише через профілактику, а й борги за комуналку, причому як пересічних споживачів, так і тепловиків.

Наприкінці квітня на деяких будинках з’явилися своєрідні «мотиваційні листи» від «Київенерго». У них пригрозили, що відключатимуть від гарячого водопостачання злісних неплатників. Мовляв, не сплатили за тепло і воду взимку — не буде їх і влітку. «У разі непогашення заборгованості компанія «Київенерго» із завершенням опалювального сезону буде вимушена припинити надання послуги з гарячого водопостачання», — зазначено в повідомленні.

Щоправда, згодом на підприємстві пояснили: насправді відключати воду населенню не збираються, а подібні оголошення спрямовані лише на покращення платіжної дисципліни. Вона останнім часом погіршилася. Порівняно з аналогічним періодом минулого року загальні борги споживачів перед «Київенерго» зросли на 13% — до понад 2 млрд гривень. Із них 700 млн — це борг населення.

«І непогашення навіть цих 700 млн загрожує тим, що ми можемо не розрахуватися вчасно з «Нафтогазом». І далі наслідки зрозумілі: буде обмеження газу й можуть бути неприємні моменти з початком опалювального сезону чи постачанням гарячої води в неопалювальний сезон», — зазначив комерційний директор «Київенерго» Євген Бушма.

Неприємні моменти вже почалися. «Нафтогаз України» оголосив, що припиняє постачати газ боржникам. Нині вони винні газовому монополісту майже 22 млрд гривень. Із них понад 3,5 млрд — «Київенерго». А не буде газу — не буде й води. Жителів столиці про це вже проінформували ще одні оголошення від «Київенерго», в яких ідеться, що «подавання гарячої води припиняється на невизначений термін у зв’язку з відсутністю газу». Із 23 квітня «Київгаз» припинив постачання газу на ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і ще деякі котельні. Досвід же минулого літа без гарячої води продемонстрував: сухі труби іржавіють дуже швидко, і це потім дається взнаки під час опалювального сезону.

І врятуватися бойлерами всім тут не вийде: електромережі старих будинків просто не витримають навантаження, а ставити газові котли та колонки в багатоповерхівках заборонено законом, нагадують фахівці. Тому чи не єдиною альтернативою централізованій системі опалення та водопостачання експерти називають встановлення індивідуальних будинкових котелень. Світовий досвід демонструє, що вони на треть економніші за централізовану систему. Особливо це актуально в районах, де тепло здебільшого втрачається через діряві труби по дорозі. Якщо на такі ділянки поставити власні котельні, виграє й централізована система, переконують експерти.

«Деякі будинки та цілі мікрорайони підпадатимуть під децентралізацію там, де в сумі теплові втрати й затрати енергоресурсів принесуть максимальний ефект», — каже експерт із питань енергоефективності, директор компанії АББ в Україні Дмитро Жданов.

Щоправда, встановити котельню на, скажімо, хрущовку коштує недешево. Разом із утепленням і супутнім обладнанням вартість проекту може перевищувати 100 тис. доларів. Відтак жеки за таке не візьмуться. Мешканцям будинків залишається лише створювати ОСББ і брати кредит, або ж шукати приватного інвестора, готового окупити такі витрати протягом семи років.

«Зрозуміло, українські компанії звикли, що проект привабливий, якщо він окупається через два, максимум чотири роки, — продовжує Жданов. — Однак поступово часи швидких заробітків в Україні минають, рухаючись у бік європейських тенденцій. Європейський інвестор уже давно працює, як правило, з «далекосяжними» проектами на більш як п’ятирічну перспективу».

На думку експерта, основна привабливість інвестиційних проектів у ЖКГ — це їхній малий ризик. Мовляв, користуватися опаленням узимку люди будуть завжди. Єдине, чого не вистачає для масового приходу інвесторів, то це зрозумілих правил гри на ринку та відповідної державної стратегії.

Олексій САВИЦЬКИЙ
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments