МЕРТ: близько 40% економіки – в тіні

Міністерство економічного розвитку і торгівлі  у понеділок повідомило на своєму сайті про результат дуже важливого для нашої країни дослідження.  З нього виходить, що  цього року «був досягнутий перелом тенденції до зростання рівня тіньової економіки, яка почалася  2013 року і продовжувалася в умовах поширення цінових і девальваційних шоків, а також ескалації військового конфлікту». Як зауважують у МЕРТ, рівень тіньової економіки за підсумками 2015 року був істотно вищий за показники 2011—2013 років, що складали 34—35% ВВП. У першому кварталі минулого року рівень тіньової економіки в країні підскочив до 46% ВВП, проте вже в наступному кварталі впав до 42%, а в другому півріччі стабілізувався на рівні 40% ВВП.

У МЕРТ нагадують про високу вартість залучення кредитних ресурсів, несприятливу зовнішньоекономічну кон’юнктуру на ключових товарних ринках, скорочення внутрішнього попиту, зростання витрат на імпортну сировину та матеріали через девальвацію гривні та введення додаткового імпортного збору, про значні інвестиційні ризики, а також загострення відносин з РФ, втрату її ринків, анексію Криму та війну на сході країни. І наголошують, що зниженню «тіні», заважає,  головним чином,  значний податковий тягар, який доводиться нести корпоративному сектору.

Відомство посилається на дані про тіньову економіку за 2012, 2013, 2014 та 2015 роки, отримані в дослідженні за допомогою чотирьох різних методик і зазначає зниження за всіма з них торік після стрибка позаминулого року. Зокрема, метод «витрати населення — роздрібний товарообіг»  дав такі обсяги тіньової економіки в ці роки: 46%, 51%, 58% і 56% ВВП.  Метод збитковості підприємств показав 27%, 27%, 35% і 26%; електричний — 29%, 30%, 38%  і 36%; монетарний — 24%, 24%, 33% і 30% ВВП. Виглядає цілком науково та переконливо. Але експерти «Дня» поставилися до досліджень МЕРТ не без скептицизму.

Олександр ПАСХАВЕР, президент Центру економічного розвитку:

— Розрахунки тіньової економіки ведуться за стандартними міжнародними методиками і показують приблизний масштаб тієї економіки, яка бере участь в обігу товарів і грошей. При цьому не враховується, наприклад, продукція, яка вирощується  людьми на своїх ділянках. Отже, це завжди дуже приблизно. І коли нам говорять, що тіні стало менше на три або п’ять відсотків, то потрібно враховувати, що сама технологія розрахунків неточна, а ще в її рамках 3—5% —  неістотні, вони в межах статистичної помилки. І це загальні міркування про такі розрахунки.

А що стосується моїх особистих відчуттів, то я не думаю, що ми вступили в період, коли тіньова економіка відступатиме. Я взагалі не бачу причини, через яку люди були б повинні робити все легально. Поки не бачу. Скорочення єдиного соціального внеску для цього ще недостатньо. Нам ще потрібно пройти тривалий шлях. Одна моя знайома, що виїхала  до США, у нас безперервно була у контакті з якимсь начальством. Вони вимагали хабарі, і вона їх давала. Словом, безперервно йшов дружньо-ворожий діалог. Коли ми з нею зустрілися в США, вона мені сказала: я тут десять років і жодного разу особисто не зустрічалася з представником держави. Ось вам різниця. Коли так буде і в нас, то і тіньова економіка буде на рівні США, де вона теж не маленька, але, звичайно, не така потворна, як у нас.

Михайло УМАНЕЦЬ, заслужений енергетик України, голова Всеукраїнської чорнобильської народної партії «За добробут і соціальний захист народу»:

— Я можу сказати одне: як крали, так і крадуть. А тіньова економіка — це, на мою думку, ще більша крадіжка, ніж корупція, це економіка, яка нічого не кладе до бюджету, а зі своїми працівниками розраховується «чорним налом». Навіть якщо повірити цифрам, наданим МЕРТ, то така швидкість руху ще не скоро дасть нам відчутні результати. Повільно їдемо. І хоча я далеко не експерт у цих питаннях — я атомник, але в тому, що у нас крадуть по-всякому, у тому числі і по-великому, і корупціонери, і тіньовики, я не сумніваюся. Ще Столипін сказав, відповідаючи на питання, як справи в Росії: крадуть. Так, Україна не Росія. Але  у нас також немає порядку. І особливо в енергетиці. Мало хто може собі навіть уявити, що нас чекає у цій галузі через п’ять-шість років. Там усі крали по-великому. І попереду у нас не те що віялові відключення — віялові підключення, тобто підключати до електропостачання будуть лише інколи.

Костянтин ШВАБІЙ, директор Навчально-наукового інституту економіки оподаткування і митної справи Університету ДФС України:

— Тіньову економіку ніхто з точністю до 10-відсоткових пунктів підрахувати не може. Певний результат скорочення тіньової економіки можна побачити лише в секторі зарплати, що пов’язано зі зниженням ЄСВ. Такі відчуття я виніс із розмов з підприємцями. Але різниця незначна, а різниця в оцінках тіньової економіки в Україні може варіюватися від 30 до 80% ВВП.  Тому говорити про якихось 3% — це просто смішно. Найчастіше беруть якусь золоту середину. Але ж тіньовий сектор —  це не лише прибутки тих, що працюють за наймом. Це ще і підприємницькі прибутки — крупний капітал. Тут як усе було, так і залишилося. І ми щодня чуємо про корупційні скандали. Сьогодні зранку читав подання про зняття недоторканості з народного депутата Онищенка. Це мільярди вкрадених зі скарбниці грошей. Причому це зроблено вже при новій владі. Отже, якогось якісного перелому у нас точно немає.

Віктор ГАЛАСЮК, голова парламентського комітету з питань промислової політики та підприємництва:

— Твердження  про зменшення тіньового сегменту економіки сьогодні — це, як мінімум, пропаганда, що не відповідає дійсності. Нехай би ті, хто  дає такі оцінки, поговорив з реальними підприємцями, банкірами, експортерами. Реалії — це божевільний тіньовий ринок валюти через штучні обмеження НБУ: примуси до продажу 65% валютної виручки експортерів, обмеження на виведення дивідендів, паспортизація валютно-обмінних операцій, а також пенсійний збір (2%) з легального обміну валюти фізичними особами. На цьому фоні відбувається скорочення і тінізація експорту.  Досить подивитися на неспівпадання нашої торговельної статистики з даними країн — торговельних партнерів. Лише по Туреччині ми втрачаємо понад мільярд доларів США на рік!

І це лише один приклад. Коли платниками податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) в 43-мільйонній країні є лише 9 мільйонів осіб, коли в офшори і низькоподаткові юрисдикції щорік виводиться  від 8 до 11 мільярдів доларів, то потрібно найперше створювати вигідні податкові умови всередині країни  і долати контрабанду, а головне — вводити потужні інвестиційні стимул-реакції. Тоді в країні буде справжня детінізація!