Коли людина не встане з колін, то вона не далеко зможе пройти.
Іван Драч, український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч

Місто в смартфоні: реальність і фантазії

Закулісні підсумки головної ІТ-події столиці
8 жовтня, 2019 - 10:34
ФОТО З САЙТА KYIVCITY.GOV.UA

Гучний і розрекламований Kyiv Smart City Forum — позаду. Конгрес відбувся в столиці вчетверте. Головне посилання заходу — Київ успішно впроваджує інформаційні технології в усі сфери міського середовища: транспорт, безпека, медицина, освіта і навіть екологія (у столиці запущена система моніторингу якості повітря).

Складається враження, що жодних проблем з впровадженням ІТ-ідей не виникає. З’явилася задумка — знайшли бюджетні гроші і втілили в життя. Але не все заявлене на форумі відповідає дійсності. Наприклад, скільки років кияни чекають на обіцяний електронний квиток для проїзду в комунальному транспорті? Саме цей проект рекламували як найвдаліший майже всі представники КМДА, що брали участь у заході.

Нагадаємо, до кінця жовтня система працює в тестовому режимі, на повноцінний механізм місто переходить 1 листопада. Але є побоювання, що запуск знову відтермінують. По-перше, не все придбано і не все готово до використання, адже ви також не знайшли терміналів для купівлі QR-квитків у себе на зупинці? По-друге, влада може послатися на раптові проблеми через позачергові вибори.

Якби влада співпрацювала з інвесторами, е-ticket з’явився б у Києві як мінімум шість років тому. Ще 2013 року КМДА вирішила запустити проект разом з харківською компанією «Альфа пей термінал». За два роки співпраці з інвестором КМДА розірвала договір. Виразних причин тоді в мерії не назвали. Фірма обв’язувалася вкласти в систему створення е-квитка 117 млн гривень, за це протягом 10 подальших років після складання договору розраховувала отримувати 8% від продажу квитків. 2014 року КМДА змінила умови операції, скоротивши відсоток прибутку інвестора до 4,5%. Якщо київську владу не влаштовував цей пункт договору, то це потрібно було обумовити від самого початку. Зрештою місто виявилося без сучасної системи оплати проїзду в комунальному громадському транспорті.

У свою чергу мер міста Віталій КЛИЧКО запевняв, що стане бодігардом інвесторів, готових вкладати кошти в розвиток міської інфраструктури. Глава департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА і координатор проекту Kyiv Smart City Юрій НАЗАРОВ також звертав увагу учасників форуму, що саме державно-приватне партнерство стане запорукою успіху створення розумного міста. Історія співпраці з «Альфа пей термінал» доводить зворотне.

У міста був ще один шанс швидко і якісно запустити е-проїзний. ІТ-компанія ще в 2012 році розробила «Картку киянина», наповнивши її за цей час безліччю функцій, створивши місто в смартфоні на прикладі одного документа. Оплата за проїзд — одна з його можливостей. На основі готового продукту можна було впроваджувати електронний квиток, докупивши лише необхідне устаткування для міського транспорту.

У кінці минулого року в Київраді вирішили відмовитися від співпраці з інвестором і створити муніципальну «Картку киянина», знову витрачаючи мільйони бюджетних гривень. Таке рішення КМДА експерти коментували як крадіжку інвесторської ідеї і програмного забезпечення. До того ж нова картка поступається функціоналу своєї попередниці.

«Коли у інвестора закінчився термін договору, ми вирішили за гроші бюджету зробити муніципальну «Картку киянина», аби місто стало власником інформаційної системи», — пояснює ситуацію Юрій Назаров. За його словами, це було правильно прийняте рішення, тому що стратегія київської влади — всі інформаційні системи мають належати місту.

Але як тоді пояснити купівлю валідаторів і програмного забезпечення у естонської фірми Ridango ще 2018 року? На це місто витратило 365 млн гривень. Крім цього, IT-департамент придбав за 200 тисяч гривень дозвіл на використання програмного забезпечення автоматизованої системи обліку оплати проїзду на 70 років. Місто зобов’язалося виплачувати комісію за кожну транзакцію приватної одеської компанії ГЕРЦ, що володіє ліцензією. Вся база даних про пасажиропотік, кількість поїздок і обіг коштів комунального транспортного підприємства також опинилася в руках ГЕРЦ. Тобто про жодні права власності не йдеться.

Друге досягнення, про яке багато разів згадувалося в межах форуму, це установка в місті камер відеоспостереження, аби Київ став безпечним містом. Для цього влада вирішила купувати інформаційні системи в Китаї, що ще раз суперечить заяві Юрія Назарова.

Сьогодні в Києві налічується близько сім тисяч відеокамер. Частина з них не працює, частина — просто бутафорія. Також експертів обурює ціна питання: навіщо і як витрачено так багато — 500 млн гривень.

«Рахункова палата України повинна з’ясувати, чи правильно було витрачено гроші. У придбанні відеокамер є очевидне перевищення ціни, — додає Гриценко. — Ми це оскаржували в Антимонопольному комітеті, але так вийшло, що 28 грудня 2018 року ухвалювалися рішення о 18.00-19.00 про відсутність причин для заперечень».

За даними аудиту фінансового департаменту КМДА, вартість придбаного відеоустаткування була завищена на 42% (https://kyivaudit. gov.ua/vr/ka/company.nsf/0/28D2241005AE16D1C225845B00401CCE). Також аудитори порахували, що з виділених 703 млн гривень на програму «Електронна столиця 2015—2017 гг.» витрачено з порушеннями 254 млн гривень.

Але, звичайно ж, про це спікери Kyiv Smart City Forum змовчали. А сам аудит поставили під сумнів. «Аудит показав зовсім не фінансові порушення, — запевняє перший заступник глави КМДА Микола ПОВОРОЗНИК. — Департамент перевірив, наприклад, як витрачено 200 млн гривень, а потім підготував рекомендації, які недоліки потрібно усунути».

Чиновник не заперечує, що винні в розтраті бюджетних грошей мають відповідати перед законом і нести відповідальність. У аудиті також було вказано, що матеріали про виявлені порушення передані правоохоронним органам.

«Це абсолютно неправдиві дані, — пояснює Юрій Назаров. — Аудит має якийсь рекомендаційний характер. Усі закупівлі проходили відповідно до закону про відкриті закупівлі, постачальників вибирали згідно з тендерними процедурами на Prozorro, тобто за найнижчими цінами. Правоохоронні органи нічого не вивчають».

Насправді Головне управління Національної поліції Києва розслідує кримінальну справу щодо посадових осіб КП «Інформатика», підлеглого Назарову, за фінансові схеми (кримінальна справа №42018100000000352, http://kievvlast.com.ua/text/politsiya-rassleduet-mahinatsii-podchinenny...). Підприємство купило серверів на суму 49 млн 384 тисяч гривень за завищеними на 30—40% цінами.

Це лише маленький штрих, як слова ідеологів Kyiv Smart City йдуть у розріз з реальністю, особливо якщо врахувати, що на розвиток міста в смартфоні витрачено майже мільярд гривень.

Інна ЛИХОВИД
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ