Мораторій на перевірку бізнесу припинено
Чи покращиться якість продуктів харчування?
Із 1 січня 2019 року припинив дію мораторій на проведення перевірок бізнесу, який був запроваджений ще 2014 року і діяв до 31 грудня 2018 р., а саме: № 2246-VIII від 07 грудня 2017 р. «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Ним заборонялося проводити планові заходи перевірки підприємств, а позапланові — лише за наявності цілої низки умов. Свого часу саме запровадження такого мораторію призвело до значного погіршення продовольчої безпеки в країні та бурхливих дискусій щодо його доцільності.
Як свідчить статистика, упродовж останніх років Україна постійно втрачає позиції у Глобальному індексі продовольчої безпеки країн світу. Якщо 2013 року вона посідала 47-ме місце, маючи 58,0 балів, то вже з 2017 року вона опустилася на 63-тє місце, набравши 54,1 бал, тобто — 16 місць і — 3,9 балів. 2018 року кількість балів трохи зросла — до 55,7, але Україна все ж таки залишилися на 63-му місці, далеко позаду всіх європейських країн та більшості країн колишнього СНД. Для порівняння: Великобританія посідає 3-тє місце (змінилося на 0 позицій порівняно з 2017 роком), Польща — 26-те місце (+1), Угорщина — 30-те місце (0), Росія — 42-ге місце (-2), Білорусь — 44-те місце.
Як бачимо, доки інші країни або росли, або утримували свої позиції, Україна пройшла величезний стрибок униз. На даний момент вона посідає найгірше становище серед усіх європейських країн.
«Однією з важливих причин цього я вбачаю саме існування заборони на перевірку підприємств, через що повністю нівелювалася можливість контролювати виробництво продуктів харчування, — коментує голова Асоціації тваринників України Ірина ПАЛАМАР. — Такий крок аргументується бажанням держави послабити бюрократичний тиск на бізнес. Але ж ослаблення бюрократичного контролю аж ніяк не означає скасування контролю як такого! Тому відмова держави від наглядових функцій де-факто надала бізнесу можливість фактично паразитувати на споживачах. Тим паче, що інституту репутації в Україні немає».
Якщо подивитися на наслідки, які спричинило скасування державного контролю над якістю продуктів харчування, то вони досить плачевні. 2016 року, як ми всі пам’ятаємо, країну сколихнула низка масових отруєнь фальсифікованими продуктами, з яких 42 людини загинули. Влітку 2017 року спостерігалася ціла низка отруєнь рибою. А 2018-го — масові отруєння в дитячих таборах. «Усі ми пам’ятаємо жахливу трагедію, що сталася влітку 2018 року, коли в дитячому таборі «Славутич» Переяслав-Хмельницького району Київської області отруїлися 12 дітей, через що одна дівчинка загинула. Сумно, що через послаблення державою контролю в сфері безпечності харчування страждають споживачі і трапляються такі фатальні наслідки», — каже Паламар.
Таким чином, у припиненні дії мораторію на перевірку бізнесу фахівці АТУ вбачають позитивну тенденцію для покращення продовольчої безпеки країни.
«Ми прогнозуємо, що з запровадженням контролю з боку держави над підприємствами з виробництва продуктів харчування їхня якість почне покращуватися, — каже Паламар. — Це дуже важливо, особливо сьогодні, в умовах активної євроінтеграції, з одного боку, і разом з тим, масштабної соціально-економічної кризи та бойових дій на сході країни. Проблема продовольчої безпеки стосується майже всіх аспектів функціонування держави: від оборони та готовності боротьби з надзвичайними ситуаціями до перспектив довгострокового розвитку. Але найголовніше — це життя українців, для яких корисний та різноманітний раціон є запорукою здоров’я і довголіття. Продукти мають бути якісними й фінансово доступними, щоб пересічні українці могли витрачати гроші не лише на їжу, як це відбувається зараз, а й задовольняти інші потреби: одяг, ліки, відпочинок, освіту. Врешті-решт, ефективне розв’язання проблем продовольчої безпеки — запорука процвітання наступних поколінь. Залишається відкритою ще ціла низка питань, які стоять на заваді продовольчої безпеки України і про які наша Асоціації тваринників України вже заявляла минулого року, пропонуючи дієві механізми для подолання проблеми».
