МВФ змінює правила

Міжнародний валютний фонд хоче змінити умови надання для України наступного траншу. Таке рішення Рада Фонду ухвалила одночасно із схваленням виділення другого траншу кредиту в розмірі $1,7 мільярда. Зокрема, в МВФ оновили «маяки» — обов’язкові умови для надання третього траншу кредиту у вересні. Серед них можна виділити кілька основних.

По-перше, уряд до 31 серпня складе і затвердить перелік із десяти (раніше було п’ять) державних об’єктів на приватизацію. По-друге, утворить спеціалізований підрозділ антикорупційної прокуратури, який відповідатиме за нагляд за розслідуванням Національного антикорупційного бюро (НАБ), а також забезпечить умови для його повномасштабної діяльності.

Також в оновленій програмі зачепили й більш пізні «маяки». На перспективу фахівці Фонду зажадали, щоби основним пріоритетом для України було відновлення стабільності у фінансовому секторі. Для цього Мінфін зобов’язався розробити план поліпшення результатів фінансової діяльності та моніторингу «більшості державних банків». Дефіцит держбюджету на 2016 рік не перевищуватиме 3,75% ВВП.

Пріоритетом є й оздоровлення НАК «Нафтогаз»: компанія має перейти на іншу систему придбання валюти — не з резервів Нацбанку, а на міжбанківських торгах. Крім того, до кінця 2015 року Україна пообіцяла утримати дефіцит енергетичної компанії на рівні нижче за 3,1% ВВП. А до вересня уряд має затвердити підзаконні акти, необхідні для застосування нового закону про ринок газу.

Уряд також зобов’язався завершити переговори з кредиторами про реструктуризацію зовнішнього боргу до кінця вересня, тобто до виплати $500 мільйонів за євробондами. Не чекаючи терміну, Міністерство фінансів направило оновлену пропозицію Спеціальному комітету кредиторів. Також у четвер у Лондоні на найвищому рівні відбудуться перемовини з цього питання, повідомила прес-служба Мінфіну.

До слова, напередодні цієї зустрічі з’явилися часткові зрушення. «Конструктивна дискусія з власниками єврооблігацій державного Укрексімбанку в сумі $1,5 мільярда завершилася погодженим репрофайлингом цих інструментів 8 липня. Крім того, державний Ощадбанк запропонував 6 липня узгоджену пропозицію щодо репрофайлингу єврооблігацій на суму $1,2 мільярда, маючи підтримку більшості у створеному для цієї мети комітеті кредиторів. Ці операції повністю сумісні з цільовими показниками боргової операції, яка здійснюється в контексті програми з МВФ. Ми досягаємо певного прогресу в загальній реструктуризації суверенного боргу, з метою завершити його як можна швидше», — сказано в повідомленні Мінфіну.

Попри обережний оптимізм, Україна не має наміру змінювати визначені цілі й вимагати від кредиторів списання 40% боргу. Нагадаємо, що на сьогодні кредитори погодилися забути лише 5%. Тож уряд відстоюватиме цю «боргову» позицію вже завтра у Лондоні.

Тим часом на виконання умов, отримання чергового траншу кредиту МВФ, лишилося трохи більше ніж півтора місяця. Чи реально виконати взяті зобов’язання в нинішній економічній ситуації? Про це «День» запитав експертів.

КОМЕНТАРІ

«КМУ НІЧОГО НЕ ЗРОБИВ ДЛЯ ЗБІЛЬШЕННЯ ДОХОДІВ БЮДЖЕТУ»

Андрій НОВАК, голова Комітету економістів України:

— МВФ як організацію-кредитора цікавить одне — платоспроможність державного бюджету. Адже надані гроші враховують у загальну суму державного боргу. Саме тому Фонд вказує на статті доходів та витрат бюджету, щоби тримати під контролем дефіцит казни. Висунуті вимоги цілком реальні для виконання. МВФ не ставить непосильних вимог. Тому уряду спільно з парламентом доведеться прийняти чергову «пропозицію». Адже КМУ нічого не зробив для збільшення доходів бюджету.

Якби уряд запропонував реальні джерела наповнення бюджету, то не було б потреби збільшувати кількість об’єктів на приватизацію чи зменшувати дефіцит НАКу. А так Україні доведеться виконувати більшість вимог МВФ, інакше — не бачити траншу. Порушення співпраці з Фондом не допустять ще й тому, що без неї знову буде хвиля девальвації, проблеми в банківській системі.

Наразі треба не тільки виконувати написане Фондом, а й ухвалювати нову реальну податкову реформу, щоби зупинити згортання бізнесу. Поки що уряд цього не розуміє, чим і відлякує підприємців, а останні — виводять капітал за кордон. Нацбанк також ніяк не може віднайти курсову рівновагу.

«РІШЕННЯ МВФ — ПОЗИТИВНИЙ СИГНАЛ, АЛЕ ЙОГО НЕ ДОСТАТНЬО»

Анна ДЕРЕВ’ЯНКО, виконавчий директор «Європейської бізнес-асоціації»:

— Попередня програма з Фондом викликає у бізнесу більше позитиву, ніж негативну. Таке співробітництво слугує оптимістичним сигналом. Звісно, бізнесменам не подобаються обмеження на валютному ринку, які погоджуються експертами МВФ. Запитання викликає і додатковий імпортний збір. Але для бізнесу набагато важливіше стабільність на валютному ринку і можливість проводити планування.

Дуже позитивно, коли бізнесу пояснюють, що і за чим будуть робити, наприклад, коли голова НБУ Валерія Гонтарєва приходить на зустрічі в ЄБА і відповідає на ці запитання. Чи витримає бізнес оновлену програму? Так. Адже співпраця з Фондом — це шанс на поліпшення ситуації. Уявімо, якби МВФ не продовжив цю співпрацю?

Із другого боку, хоч рішення МВФ і дає позитивний сигнал, але його не досить. Для бізнес-середовища важливо розуміти, куди рухається економіка. За це відповідає уряд. Тому до нього є питання. Зокрема, бізнес чекає рішучих кроків у боротьбі з корупцією, сподівається на оновлену податкову реформу. КМУ потрібно продемонструвати реальні дії, які підвищують інвест-клімат у країні.

Оновлена програма з Фондом впливає на нас добре, але це аж ніяк не єдиний фактор, який формує рішення інвесторів про те, інвестувати чи ні в Україну. Для спокійної роботи потрібні нормальні, зрозумілі, прозорі правила гри.

НОВІ ВИМОГИ МВФ ДО УКРАЇНИ

•  до 31 серпня скласти і затвердити перелік з десяти (раніше було 5) державних об’єктів на приватизацію;

•  забезпечити умови для повномасштабної діяльності Національного антикорупційного бюро;

•  відновити стабільність у фінансовому секторі;

•  оздоровити НАК «Нафтогаз»: компанія має перейти на іншу систему придбання валюти — не з резервів Нацбанку, а на міжбанківських торгах;

•  завершити переговори з кредиторами про реструктуризацію зовнішнього боргу до кінця вересня.