Свобода, друже мій, священна, це одна з найбільших цінностей, яку ми повинні врятувати за будь-яку ціну.
Ернесто Сабато, аргентинський письменник, фізик і художник

«Ми потрібні на світових ринках»

До 2022 року Україна спроможна виробити 100 мільйонів тонн зерна — прогноз УЗА
6 вересня, 2017 - 18:01
ФОТО REUTERS

Україна вкотре вийшла на рекорд. За підсумками 2016/2017 маркетингового року зафіксовано абсолютне досягнення в експорті зернових — 43,8 мільйона тонн. Це, звичайно, добре. Раз є експорт, то з’являється шанс і для гривні — вона не падатиме в порівнянні з доларом. Але тут важливо не перестаратися: а чи досить зерна залишиться для внутрішнього ринку?

Розуміючи, що це питання обов’язково виникне, президент Української зернової асоціації Микола Горбачов заспокоює: «Можу всіх запевнити, що жодної проблеми із забезпеченням України зерном немає, не було і не буде. Ми не зіткнемося з проблемою продовольчої безпеки в Україні  найближчими 10—15 роками. Зерна нам вистачить і для експорту на зовнішні ринки і для внутрішнього вжитку, який за нашими оцінками, складає 4,5 — 5 мільйонів тонн пшениці щорік». «У складі ранніх зернових в Україні зібрали 26,6 мільйона тонн пшениці, — додає він.  Тому ми сміливо можемо її експортувати — 16—17 мільйонів тонн, приблизно стільки ж, скільки і попереднього рекордного сезону».

За словами Горбачова, врожайність пшениці  останніми роками сильно збільшилася. Крім того, якщо раніше лідерами врожаїв пшениці були південні та центральні регіони країни, то тепер найбільша врожайність зафіксована в західних областях. Він пояснює це впливом погодного чинника — зміною клімату. Посушливіші регіони на півдні виробляють тепер, за його словами, менше зерна, ніж західні, де рівень опадів набагато вищий.

При цьому Горбачов упевнений, що Україна має величезний потенціал для подальшого збільшення врожаю зернових культур. Цього року середня врожайність з одного гектара склала по країні 4,2 тонни. Але цей показник практично в два рази нижчий, ніж урожайність пшениці у Франції. Отже можна прогнозувати, що Україна в змозі подвоїти виробництво пшениці. І для цього, за його словами, не потрібно величезних мозкових витрат: потрібно направити зусилля і уряду, і аграріїв на краще використання землі як ресурсу, для чого налагодити зрошування і, зокрема, на тих площах, де вирощується пшениця.

Потрібно більше уваги приділяти і якості нашої пшениці, переконаний президент УЗА. У нас є шість класів пшениці. До продовольчої зараховують лише перші три класи, а 4, 5 і 6 класи експортери оцінюють як фуражне зерно. Цього року Україна виростила 60% продовольчого зерна пшениці (1, 2 і 3 класи) і 40% фуражного. Тому жодної проблеми з продовольчою пшеницею, повторює президент УЗА, не існує.

Оскільки ми є провідним експортером зерна, то сильно залежні від усіх світових тенденцій, — наголошує Горбачов. — Сьогодні ціни на зерно не вищі, ніж торік. Отже, не варто чекати на підвищення цін на хліб або, точніше, на хлібобулочні вироби через подорожчання ресурсів. Пшениця як ресурс цього року залишилася в країні в більшій кількості, і ціна на неї цього року не вища, ніж у попередні роки. Отже, не слід безпосередньо пов’язувати вартість хліба, що випікається, з ціною пшениці.

Світовий ринок пшениці — це близько 180 мільйонів тонн, розповідає Горбачов. І Україна на цьому ринку має лише 9—10%. У нас є ціновий вплив щодо пшениці в середземноморському та європейському регіонах, але ми ніяк не можемо диктувати ціни, скажімо, в  Азії. Стратегічними ринками експорту цього сезону для нас, зауважує Горбачов, залишаться традиційні покупці: Європейський Союз, Індія, Індонезія, Єгипет. Останній цього року змінив правила закупівлі. Тепер вони купують пшеницю із вмістом протеїну вище 12,5% (раніше — 11,5%). Отже, на тендерах (останній був 15 серпня) Україна змогла продати лише один корабель — 60 тисяч тонн продовольчої пшениці з таким вмістом білка.

Наші найближчі конкуренти у світі — це російські виробники. Вони цього року також виростили рекордний урожай — 82 мільйони тонн. Така величезна кількість пшениці, з’явившись на ринку, звичайно ж, сприяє зниженню ціни на пшеницю в чорноморському і середземноморському регіонах, прогнозує керівник УЗА. Продовольча пшениця, за його словами, вже опустилася в ціні за останні три тижні на $20 за тонну.  

Горбачов переконаний, що Україна буде й  цього маркетингового року одним із помітних гравців на світовому ринку зерна і, можливо, навіть поб’є свій рекорд експорту, поставлений  2016/2017 року. Протягом останніх 10 років Україна практично подвоїла свій експорт зерна на світовий ринок. «Ми в асоціації склали прогноз, — розповідає експерт, — що буде, якщо така динаміка збережеться. Вийшло, що до 2022 року Україна здатна виробити 100 мільйонів тонн зерна й олійних культур і експортувати понад 70 мільйонів тонн. При цьому середня врожайність усіх цих культур (пшениця, ячмінь, соняшник, соя) становитиме понад 4 тонни з гектара — проти 3,6 тонни сьогодні».

«І хороша новина для виробників, — продовжує Горбачов, — вони, як і раніше, потрібні на світових ринках, оскільки є попит на нашу продукцію. Демографічна ситуація в Азії і далі стимулюватиме експорт зерна із України».

«Ідеться не лише про наявність ресурсу, а і про те, щоб він був за доступною ціною, — зауважує виконавчий директор громадської організації «Економічний дискусійний клуб» Олег Пендзін. — Сьогодні пропозиції цін на FOB — $181 за тонну. 2016 року в цей же час пропонували приблизно $170. Але цінові тенденції були такі, що десь до червня на фоні досить серйозних погодних проблем у Європі та США ф’ючерси серйозно зростали. Але після того, як було оголошено про високий урожай у Росії та Казахстані, вони пішли вниз, і ціни, зокрема європейські, стабілізувалися і навіть показували невелике зниження».

«Сьогодні французький ф’ючерс на «Євронекст» становить $180 за тонну, — констатує активіст, — а на готівковому ринку — $184. Торік у цей час ціни були такими ж —  $186 ф’ючерс і $186 спот. Отже, ситуація на світовому ринку стабільна».

«А яка наша внутрішня ситуація? — аналізує Пендзін. — Борошно першого ґатунку у вересні 2016 року  коштувало 5650 гривень за тонну. Зараз, у вересні 2017 року, — 6200 гривень. Тобто подорожчання склало 9,7%. Борошно житнє подорожчало десь на 2%. Відомо, що приблизна вартість борошна в хлібі становить 50%. Отже, до ціни хліба подорожчання борошна могло б додати відсотка 3—4 за рік».

«А що насправді? — запитує Пендзін і відповідає: — Хліб пшеничний із борошна першого ґатунку у вересні 2016 року був по 10 гривень за кілограм. Зараз — 12,34 гривні. Зростання — 12,2%. Отже, подорожчання хліба визначається не зерном і не борошном, а зростанням цін на енергоносії, підвищенням мінімальної заробітної плати. До того ж, з 1 липня держава відмовилася від регулювання цін на соціально значимі товари, у тому числі і на хліб. Отже, зараз досить важко точно визначити, що стало причиною випередження зростання цін на хліб порівнянно з ціною сировини. Адже хліб, як і раніше, є основним продуктом українця. Ми його споживаємо значно більше, ніж європейці, на відміну від м’яса, якого їмо вдвічі менше». «На ці відмінності треба б звернути увагу нашому уряду», — радить експерт.

«Продовольча безпека в країні забезпечується в ході підписання меморандуму між урядом і експортерами, в якому останні беруть на себе зобов’язання не експортувати надто багато зерна та залишити його в країні в достатній кількості», — додає Горбачов. За його словами, забезпечення продовольчої безпеки в Україні регулюється недосконалим механізмом, але він за нинішніх умов задовольняє всіх учасників ринку.

При цьому, на думку президента УЗА, головне завдання Міністерства агрополітики та продовольства полягає в тому, щоб забезпечити максимальну прибутковість сільгоспвиробників — аби вони могли продавати свою пшеницю не по п’ять тисяч доларів, а... скажімо, по десять. Але якщо ціна на хліб буде при цьому якимсь чином зростати і цей продукт буде людям недоступний, то розв’язувати цю проблему, на думку Горбачова, — вже завдання іншого органу влади — Міністерства соціальної політики. Але у нас МінАП традиційно займається і соціальною політикою. «Ці завдання потрібно розмежувати», — наполягає Горбачов.

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments