Хто не мав своєї волі, того приневолюють
Михайло Стельмах, український письменник, драматург, фольклорист

На що живуть новооб’єднані територіальні громади?

Місцеві лідери розповіли «Дню» про бюджетні бонуси та «широкі» повноваження, які їм принесла децентралізація
1 лютого, 2016 - 20:22
МАЛЮНОК АНАТОЛІЯ КАЗАНСЬКОГО / З АРХІВУ «Дня», 1997 р.

27 березня в Україні відбудуться вибори. Обирати будуть вперше — депутатів сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та відповідних сільських, селищних, міських голів. До того часу влада мала б розставити крапки якщо не над усіма, то хоча б над головними «і» в реформі децентралізації. Але законотворчий процес реалізації Концепції реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні все ще триває. І схоже, що формування нового адмінтерустрою України буде найбільш дискусійною частиною у «децентралізаційній» реформі.

При тім, що децентралізація є метою, а нова адміністративно-територіальна структура — засобом, саме він часто перебирає на себе найбільше уваги громадськості, а також спричиняє найгостріші баталії. «Крій» нового адміністративно-територіального устрою був однією з причин провалу реформи у 2005 році, за каденції Романа Безсмертного. Ініціативу віце-прем’єра трактували передусім як намір «перерізати» межі районів — натомість мало хто цікавився змістом повноважень, які пропонувалося передати на місця.

Днями робоча група при Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України підготовила проект Закону України «Про засади та порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою України». Саме цей документ визначатиме, на яких засадах ґрунтується адміністративно-територіальний устрій України, систему адміністративно-територіальних одиниць, категорії та типи населених пунктів, інших територіальних утворень, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань адміністративно-територіального устрою, порядок утворення, ліквідації, встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних одиниць та населених пунктів.

Першу робочу версію проекту закону Міністерство, як повідомили «Дню» в прес-службі відомства, вже направило центральним органам виконавчої влади, державним адміністраціям, обласним радам, асоціаціям органів місцевого самоврядування, експертам та членам Цільової команди реформ Мінрегіону з питань децентралізації, місцевого самоврядування та регіональної політики для висловлення зауважень і пропозицій щодо цього законопроекту.

За словами першого заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства В’ячеслава Негоди, міністерство зацікавлене провести всебічне обговорення законопроекту і ретельно розгляне кожну пропозицію, що надійде до нього.

«Тема адміністративно-територіального устрою завжди була дратівливою у сприйнятті, особливо політиками, що стало причиною відхилення відповідних нормативних актів. А відсутність законодавчого врегулювання призводило до того, що з року в рік тільки ускладнювалася ситуація із формуванням оптимальної системи організації місцевої влади. На цей раз Мінрегіон орієнтується на позитивний результат і сподівається досягти його шляхом об’єднання зусиль усіх зацікавлених сторін у розв’язанні зазначеної проблеми і, як наслідок, отримати цілісний документ, щоб внести його на розгляд Уряду, а відтак — парламенту. Крім того, слід врахувати, що чинне законодавство, яке визначає порядок вирішення питань адмінтерустрою, датується початком 80-х років минулого століття і багато його норм не відповідають чинній Конституції України», — пояснив Негода.

А поки в профільному Міністерстві ламають олівці над новою картою України (нагадаємо, ще на весні минулого року стало відомо, що робоча група Конституційної комісії вже вирішала питання щодо термінології майбутнього адміністративно-територіального устрою України та його утворень: громада (об’єднання поселень), повіт (об’єднання громад), реґіон (області, Крим, Київ), громади, які вже об’єдналися, пожинають перші плоди реформи. Нагадаємо, їм обіцяли чималий бюджетний бонус, великий обсяг повноважень, іншу податкову базу, землю за межами поселень та можливість самостійно залучати інвестиційні кошти. Раніше в громад таких повноважень не було.

Але чи все так «безхмарно» у житті як в коментарях експертів та чиновників — «День» звернувся за коментарем до лідерів об’єднаних територіальних громад.

«ГРОМАДИ СТВОРИЛИ, А ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ МАЙЖЕ НЕМА»

Віктор ПОЛІЩУК, устилузький міський голова (Володимир-Волинський район на Волині):

— Устилузька об’єднана міська територіальна громада відтепер має такий вигляд: центр — у місті Устилуг Володимир-Волинського району, до складу увійшли: Устилузька міська, Зорянська, Лудинська, Микитичівська, П’ятиднівська, Рогожанська, Стенжаричівська, Хотячівська сільські територіальні громади. Наш регіон вже має досвід подібного територіального об єднання, адже у свій час тут 11 років діяв Устилузький район, і він себе, як кажуть, цілком виправдовував.

Звичайно, що на реформу місцевого самоврядування покладаємо дуже багато надій, але я не хотів би, як це роблять часто мої колеги, казати, що ось, громади створили, а законодавчих актів майже нема. Ми є першопрохідцями цієї справи, і на основі нашої діяльності буде змінюватися і удосконалюватися законодавство. Так, на початку бюджетного року ми мали проблеми із казначейством, були блоковані рахунки колишніх сільських рад, які увійшли в об’єднану громаду, але всі ці питання вирішили. З позитиву варто відзначити вже те, що у кінці минулого року ми отримали певну частину надходжень від акцизного збору, тому змогли поремонтувати деякі дороги. Устилузька міська об’єднана громада увійшла до другого туру конкурсу проектів зі створення ЦНАПів. Наші працівники їздили у Київ на консультаційну сесію, ми маємо гарний шанс перемогти і в другому турі. Конкретним результатом об’єднання стало те, що єдина на Волині міська громада скоро матиме і власну стратегію розвитку, нам її мають допомогти писати поляки, і на початку лютого ми чекаємо експертів у себе.

Дуже важливим для бюджету нашої громади став шанс отримати внаслідок об’єднання 50 відсотків податку з фізичних осіб. Адже чимало мешканців Устилуга і навколишніх сіл працюють, наприклад, на митниці, від чого ми не мали жодного прибутку, а тільки втрати. Адже міській владі доводилося вишукувати кошти на прибирання вулиць Устилуга, якими прямував транспорт на державний кордон і засмічував їх. Маємо тепер на території потужні підприємства, які виплачують людям нормальні зарплати. Тож податок із фізичних осіб значно поповнить бюджет.

Об’єднання дає можливість створювати тендерні комісії з перевезень. Раніше тендери проводилися в області, люди не мали нормального доїзду, а ми не мали змоги впливати на якість наданих перевізниками послуг. Зможемо при потребі мати і свою муніципальну поліцію, таке право також дає об’єднання.

Зрозуміло, що реформи не будуть здійснюватися сьогодні на сьогодні, маємо пройти певний шлях, але наша громада сповнена великих планів і надій, бо села наші вже зайшли у такий тупик, з якого мусимо вибиратися спільно. Вже в кінці січня я буду бачити, які отримали надходження і що ми далі можемо планувати.

«ПОКИ НІ МИ, НІ ЛЮДИ НЕ ВІДЧУВАЮТЬ ЗМІН»

Олександр РОМАНЮК, голова Смирновської громади Куйбишевського району Запорізької області:

— Бюджетний рік зі складнощами, але почався. Чекаємо на субвенції, люди чекають на аванс. Медичні та освітні субвенції поки що не надійшли. Коли отримаємо аванс — не відомо. З нашого боку всі документи здані, бюджет прийнятий. За розрахунками надходжень в бюджет громади покриватимуть витрати, ще й залишатиметься.

Найбільша проблема з тендерними закупівлями, в громаді ще не створені комітети. Також ще проблемний штатний підрозділ, його слід укомплектовувати. Відповідно, структурні підрозділи ще повністю не запрацювали. Наприклад, немає у нас зараз начальника фінансового відділу. На їх забезпечення є кошти, але люди на таку зарплатню не погоджуються працювати.

З першого числа все звалилося на громади — поки це один тягар. Звісно, спочатку все було прекрасно подано, держава обіцяла надати по мільйону на громаду, а зараз не маємо коштів ні від держави, ні ще звідкись. Поки «барахтаємося» в самих проблемах. Позитиву наразі не можу відзначити, думаю, буде трохи пізніше. Є надія, є стимул і самі люди розуміють, що потрібно ще зачекати. А так поки ні ми, ні люди не відчувають змін.

«ПОКИ ЩО МИ В ЗМОЗІ УТРИМУВАТИ СОЦІАЛЬНУ СФЕРУ»

Валентина КАРПЕНКО, селищний голова Парафіївської селищної об’єднаної територіальної громади (Ічнянський район Чернігівської області):

— Навколо смт Парафіївка об’єдналися 18 населених пунктів і рад (в тому числі Іваницька сільська рада, Петрушівська, Мартинівська, Юженська). Бюджет селищної ради становить 20 млн 850 тис. грн. З них власних надходжень — 10 млн 762 тисячі 400 грн. Водночас базова дотація від держави передбачена в розмірі 429 тис. 300 грн. Крім того, нам надаються так звана «освітня субвенція» (на заклади освіти) — 5 млн. 982 тис. 100 грн. і «медична субвенція» (на утримання об’єктів охорони здоров’я) — 3 млн. 677 тис. Начебто бюджет і немалий, але наша громада — одна з найбільших у Чернігівський області. У нас розвинута соціальна сфера, на утриманні маємо 3 школи, 5 дошкільних навчальних закладів (у кожному — по 2—3 групи), 5 будинків культури. Це складна громада і в тому плані, що маємо утримувати 3 лікарських амбулаторії, 4 фельдшерсько-акушерські пункти, 2 хоспісні відділення та 2 терапевтичні відділення в лікарнях.

І складність полягає в тому, що минулого року у нас реформували медичну галузь. Зокрема, у Парафіївці була районна лікарня, гарне триповерхове приміщення, газифіковане, була й з поліклініка, їх реформували й створили амбулаторію, відкрили хоспісне відділення та терапевтичне відділення Ічнянської центральної районної лікарні. І така ж ситуація в селі Іваниця. У Парафіївці відкрили Центр первинної медичної допомоги. Громада має певні повноваження в сфері культури, освіти, медицини, треба якось продовжувати реформування, а це непросто.

Щодо проблем, то їх чимало. Серед основних — неузгодженість у законодавстві, що викликає ряд труднощів, на кожному кроці нам потрібна допомога методична, юридична. Обсяг робіт у нашої селищної ради набагато збільшився, коли ми були окремою селищною радою, працювати було легше. Поки що не всі посади у нас зайняті, ще не проведений конкурс на заміщення вакансій (на мого заступника, у фінансово-економічний відділ, відділ праці та соціального забезпечення, формуємо свій відділ освіти), тому основний тягар усіх робіт покладено на працівників органу місцевої влади — Парафіївської селищної ради. Нам потрібно було якось працевлаштувати працівників колишніх сільських рад, це питання практично вирішено. Ми намагалися організувати роботу так, щоб не було складнощів і дискомфорту для тих, хто до нас приєднався. В кожному населеному пункті є люди, які працювали на посадах секретарів, є бухгалтери, є землевпорядники, і працюють на місцях. Стараємося, щоб людям не доводилося їздити за будь-якою довідкою до центру об’єднаної громади.

Як нам не складно, маємо невеликий бюджет розвитку, передбачаємо 1 млн. 200 на реконструкцію приміщення Парафіївської селищної ради, 600 тисяч — на шкільний автобус. Поки що ми в змозі утримувати соціальну сферу. Порівняноі з іншими радами ми виграємо, адже 60% податку, що надходять від фізичних осіб-підприємців, залишаються у бюджеті об’єднаної територіальної громади. Мені стало легше працювати, тому що у нас на території є цілий ряд сильних підприємств, у тих радах, які до нас приєдналися. Ми можемо розраховувати на їхню допомогу.

«ЩЕ ВІДЧУВАЄТЬСЯ ВЕЛИКИЙ СУПРОТИВ»

Володимир КУЧМА, селищний голова Кіптівської об’єднаної територіальної громади (с. Кіпті, Козелецький район Чернігівської області):

— Зараз працюємо над уточненням бюджету, робимо правки, адже куди не глянь — всюди дірки. Якщо для звичайної сільської ради недопрацювання колись допомагали виправити в управлінні фінансів, а зараз ми маємо робити все самостійно. Нелегко йде цей процес. Важко. В сфері освіти маємо отримати державну субвенцію, але цих грошей не вистачить на цілий рік, дефіцит буде складати орієнтовно 2 мільйонів, це для нас велика цифра. Без підтримки держави ми не обійдемося, тоді інші сфери постраждають. Може, частину коштів можна було б перекинути зі сфери медицини. Там є надлишок, і це факт. Хоча й кажуть, що медична галузь завжди недофінансована, але все пізнається в порівнянні. Зокрема, наш бюджет — 12 млн, на освіту виділяємо 8 млн, але цих коштів все одно бракує.

Позитив у цьому процесі повинен бути, буде. Громада вже має свої кошти, адже нам залишають 60% податків від фізичних осіб, вже нам не треба буде йти з поклоном до чиновника, щоб вирішити певну проблему. Нам краще видно на місцях, що треба робити в першу чергу, що може почекати, куди вкладати кошти. Але ще відчувається великий супротив, ніхто не хоче з владою розпрощатися, чиновники хочуть мати вплив на вирішення питань. Втім, сама ідея децентралізації — дуже на часі, це необхідно для громад. Люди краще знатимуть всі місцеві проблеми, відчують себе господарями.

«ГОЛОВНОЮ ПРОБЛЕМОЮ ЗАЛИШАЄТЬСЯ ЖИТЛОВИЙ ФОНД»

Анатолій ШАМАЛЮК, міський голова Калинівської міської об’єднаної територіальної громади (Вінницька область):

— Минулий 2015 рік став роком об’єднання двох територіальних громад — калинівської та дружелюбівської, завдяки чому ми отримали реальні фінансові важелі задля поліпшення якості життя своїх жителів. Якщо торік загальний фонд міського бюджету Калинівки з урахуванням трансфертів склав 25 мільйонів 639 тисяч гривень (це майже 109% від плану), то цього року ми вже як об’єднана громада маємо значно більший кошторис — 77,3 мільйона гривень. Більша частина видатків спрямована на соціальну сферу — утримання бюджетних закладів.

Але завдяки проекту, який ми подали на конкурс Мінрегіонбуду, маємо отримати фінансування на запровадження енергоефективних технологій. У нашій громаді всі школи опалюються твердопаливними котлами. У рамках проекту плануємо перевести на цей вид палива і 8 дитячих садочків. Сировину для біопалива вирощуватимемо на полях Дружелюбівки, там діятиме і переробне виробництво. Тобто самі вироблятимемо паливо і грітимемо своїх дітей. А якщо вдасться заощадити, то до кінця цього року придбаємо ще й техніку для комунального господарства громади. Нам необхідні екскаватор, трактори для підмітання вулиць, сміттєвоз та інші засоби.

Головною проблемою залишається житловий фонд. Брак фінансування, незадовільний стан багатоповерхової забудови та недоліки у системі надання комунальних послуг свідчать про те, що необхідно шукати альтернативні шляхи управління житлово-комунальним господарством. І ми над цим зараз активно працюємо. Зокрема, заохочуємо власників квартир створювати ОСББ. Зараз у місті діють 8 об’єднань. На часі — запровадження енергоефективних технологій.

Говорити про перші результати об’єднання громад поки що зарано. Ми отримали потужний фінансовий ресурс, але люди ще не відчули реальних переваг. Коли відремонтуються дороги, з’явиться освітлення на всіх вулицях, у садочках і школах стане тепло й затишно, а адмінпослуги надаватимуться швидко і якісно, тоді можна буде робити висновки. Нині ж ми ставимо перед собою низку важливих завдань, які плануємо виконати протягом цього та наступних років.

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День». Підготували Вікторія СИДОРОВА, Чернігів; Наталія МАЛІМОН, «День», Волинська область; Віталій АНДРОНІК, Запоріжжя; Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниця
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...