Історія – наука про людей у часі, наука, в якій безперервно треба пов’язувати вивчення мертвих з вивченням живих.
Марк Блок, французький історик

Навіщо реанімують гральний бізнес?

Експерти: Пропозиція Мінфіну з поновлення азартних ігор не на часі й принесе бюджету доходів менш ніж 1% ВВП
19 серпня, 2014 - 11:29
Навіщо реанімують гральний бізнес?
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Уряд пропонує реанімувати заборонений гральний бізнес. Із такою ініціативою виступив міністр фінансів Олександр Шлапак. Нагадаємо, з 2009 року будь-яку гральну діяльність було заборонено, крім державних лотерей.

«Ми пропонуємо прийняти три закони про діяльність лотерей, казино, букмекерських контор», — розповів він. Запропоновані законодавчі зміни передадуть до парламенту у вересні. За словами Шлапака, розроблені Мінфіном законопроекти дозволять збільшити доходи від грального бізнесу 2014 року на 400 мільйонів гривень, а 2015 року — на 1 мільярд гривень.

Передусім у Мінфіні пропонують легалізувати казино та встановити обмеження їхньої діяльності. Про це сказано в законопроекті «Про діяльність казино в Україні». Так, за словами Шлапака, казино будуть розміщувати лише в п’ятизіркових готелях, в яких не менш ніж 100 номерів. У самому залі має бути не менш ніж 12 столів. Тільки там, за пропозиціями Мінфіну, буде дозволено організовувати азартні ігри — рулетку, карти, тоталізатори. Крім того, все ігрове обладнання пропонується ліцензувати, що, за словами міністра фінансів Олександра Шлапака, дозволить контролювати обсяги виграшів і відповідно збільшить відрахування податків до бюджету. Вартість ліцензії на організацію та проведення азартних ігор у казино становитиме 40 млн гривень. Доступ до казино матимуть лише громадяни з 21 року. Також, додає Шлапак, пропонується врегулювати діяльність букмекерських контор. Відповідним законопроектом передбачено встановити обмеження в 50 мільйонів.

Ще одним законопроектом, за словами міністра фінансів, пропонується проведення лише державних лотерей в Україні і повна заборона приватних. Придбавати лотереї в разі прийняття запропонованих змін зможуть тільки громадяни від 18 років. Зібрані кошти Мінфін обіцяє спрямовувати на соціальні потреби та розвиток спорту.

КОМЕНТАРІ

Олександра КУЖЕЛЬ, голова парламентського комітету з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики:

— Прийняття цього документа зараз не на часі. Якщо є бажання навести лад у гральному бізнесі, то тут треба не закон, а бажання це зробити. В нас уже було полювання на підпільні казино, і воно закінчилося тим, що ув’язнили тих хлопців, які допомагали виявити ці підпільні заклади... Через воєнну ситуацію, вибори до парламенту наразі даний закон тільки шкодитиме, а не допомагатиме. Не можна його зараз приймати. Я розумію, скільки може коштувати його лобіювання, але він зараз не на часі. Є лобісти, які намагаються протягнути його через Раду, бо думають, що ніхто не розбереться. Але парламенту зараз не до того... Гральний бізнес закрили, але він продовжує діяти нелегально. Є велика кількість підпільних залів по всій Україні, які працюють, не сплачуючи жодних податків. Щоби зняти цю напругу з незаконністю, треба змусити міліцію «не кришувати» ці доходи. А як? Автори пропонують за допомогою великих регуляторних нормативів, але це нічого не змінить. Потрібна люстрація та прихід нових силових структур.

Сергій ТРЕТЯКОВ, колишній президент «Української асоціації діячів грального бізнесу»:

— Я підтримую повернення закону про гральний бізнес. Але треба знати, яка мета цього. Якщо — заробити гроші, то найголовніше, щоби був повний жорсткий державний контроль над цим бізнесом. У Європі є чотири моделі розвитку цього бізнесу. Один з найбільш підходящих — створення єдиного державного оператора, він надає право приватним компаніям здійснювати такий вид бізнесу, тоді він же видає дозволи, контролює дотримання букви закону, забирає чи призупиняє ліцензії. Щодо розміщення казино при готелях та курортах за вартості ліцензії в 40          мільйонів гривень — це не привабливо. Не кожен готель зможе відкрити гральний бізнес, бо для цього потрібні великі зали, де розміщуватимуться казино. А казино — насамперед це гральні столи, які приносять тільки 20% усього прибутку такому залу. Решту дають гральні автомати. Тому їм треба дозволяти те й інше. Якщо і поновлювати, то не можна допускати російського оператора сюди, бо в попередні роки він повністю всі гроші вивозив в Росію і нічого не вкладав. Тобто це фактично оббирання населення. Щодо лотерей також треба визначитися: в Європі лотереї тільки державні, а нас — навпаки, повна профанація. Нині діє 2—3 лотерейні оператори. Те саме стосується тоталізаторів та букмекерства. І найголовніше — дати законодавче визначення поняттю «азартна гра», тому що цим користаються шахраї. Заборонити інтернет-казино — спроба хороша, але нереальна. Адже сервери зазвичай ставлять за кордоном, і жодних доходів та прибутків держава не побачить.

Ще одне: якщо контроль за гральним бізнесом лишиться за МВС та Мінфіном, то справи будуть такі ж кепські, як і до заборони. Адже, на жаль, гральний бізнес закорумпований. Тому треба створювати окрему державну компанію, як у ЄС, і одразу виставляти умови, що певний відсоток прибутку азартних закладів іде на суспільно важливі галузі. В Австрії 20% — на підтримку національного драматичного театру, 10% — на спорт і 10% — на інвалідів, тобто загалом 40% спрямовується на культурні проекти. Економічний ефект від грального бізнесу 2009 року становив 1—2 мільярди гривень чистого прибутку. Щоби гроші йшли-таки до бюджету і при цьому самі оператори дотримували правил, обов’язково треба встановити значні штрафи за порушення. Наприклад, у ЄС діє подвійна ставка від втраченої бюджетом вигоди, тобто якщо гральне підприємство не сплатило державі 10% прибутку, то штраф становить 20%. Якщо ж у залі затримують неповнолітнього, то таке казино в Євросоюзі закривають на 1 рік, тобто бізнес фактично ліквідується.

Андрій НОВАК, голова Комітету економістів України:

— Це 100% лобістський продукт, його вирізняє двояке ставлення. Із моральної точки зору, це питання не на часі, але, зважаючи на проблеми з наповненням бюджету, — він потрібен. Хоча й обсяг доходів від азартних ігор у бюджет буде незначний — менш ніж 1% ВВП. Коли 2009 року закривали гральний бізнес через пожежу в одному із закладів, то діяли популістськи, виходячи з політичної доцільності. Тоді це рішення було абсолютно неправильним. Але загалом гральна діяльність має право на життя у дуже жорстких рамках. Запропоновані Мінфіном підходи означають, що на цьому ринку зможуть працювати тільки найбільші гравці. Саме вони отримають ексклюзивні ліцензії на діяльність. І це правильно, бо легкодоступність із заробляння грошей у гральному бізнесі призвела до того, що підлітки транжирили гроші своїх батьків, і в суспільстві було все більше і більше людських трагедій. Гральна діяльність має жорстко контролюватися державою, але реанімувати її треба тільки після закінчення війни та відбудови економіки.

Наталія БІЛОУСОВА, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ