Всяка державна будова тільки тоді може бути непохитною, коли в її основу покладено не примус, а добру волю її складових частин.
Володимир Винниченко, український прозаїк, драматург, політичний і державний діяч

Не чіпайте «подушку безпеки»!

Експерти прокоментували звіт Міністерства про зниження рівня «тінізації» економіки до 35%
16 лютого, 2017 - 12:36
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

За попередніми розрахунками Мінекономрозвитку, у cічні—вересні 2016 року рівень тіньової економіки склав 35% від офіційного ВВП, що на 5 відсоткових пунктів менше порівняно з показником відповідного періоду 2015 року. Про це йдеться у звіті, який підготував Департамент економічної стратегії та макроекономічного прогнозування Мінекономрозвитку. Також у відомстві зазначили, що це зниження рівня тіньової економіки є найбільшим зниженням за роки спостережень.

Детінізація є результатом дії кількох факторів, стверджують у міністерстві. Перший — «збереження відносної макроекономічної стабільності (за підсумком 9 місяців 2016 року, зростання реального ВВП становило 1,3%; інфляція за цей період склала 6,4% проти 41,4% у відповідному періоді 2015 року при девальвації середньомісячного обмінного курсу гривні до долара США на 12,2% порівняно з 39,5% у січні—вересні 2015 року)». Другий — «поліпшення бізнес-клімату внаслідок дотримання політики дерегуляції та оптимізації функціонування державного сектору економіки з метою підвищення його ефективності (відповідно до рейтингу Doing Business-2017 Україна посіла 80 місце серед 190 країн; у рейтингу Doing Business-2016, уточненому відповідно до методології, застосованій цьогоріч, Україні належало 81 місце серед 189 країн)». І третій — «поступової легалізації відносин на ринку праці внаслідок зниження ЄСВ».

«День» запитав експертів, чи поділяють вони «переможну» інтонацію міністерства, щодо успіхів у боротьбі з тінню? Чи, можливо, навпаки, слід бити на сполох, адже не секрет, що якби не ця «тінь», незрозуміло, як би Україна пережила трикратне падіння гривні у 2014-му, раптове зростання цін на увесь кошик імпортних, та й не лише, продуктів, подорожчання бензину і проїзду та, зрештою, підняття комунальних тарифів у 2015—2016-му. А тепер — у 2017-му — коли про економічне зростання і поліпшення рівня життя в країні, м’яко кажучи, говорити ще рано, ця «подушка безпеки», якщо вірити МЕРТ, тоншає. Чи не послаблює це українську державність перед загрозою «рімейку пролетарської революції», який може готувати нам ворог у Кремлі? Відповіді друкуємо прямою мовою.

КОМЕНТАРІ

Вадим СИРОТА, кандидат економічних наук, банківський експерт:

— За результатами проведення «реформ» багато економістів, та й просто громадян з критичним мисленням, зробили парадоксальний висновок. Тіньовий сектор став тією амортизаційною подушкою безпеки, що дозволила втриматися економіці «на плаву», зберіг робочі місця, пом’якшив інфляційні та тарифні шоки для кишені пересічного українця. Тому в умовах фактичної дефектності економічних відносин в сучасній Україні тіньову економіку не можна однозначно характеризувати як суцільний негатив. Привертає увагу інше: відповідно до прогнозу НБУ, зростання ВВП у 2016 році складало 1,8 %, а скорочення тіньового сегменту у січні—вересні цього ж року порівняно з аналогічним періодом 2015 року — 5%. Якщо не концентруватися на тотожності дат для аналізу, то виникає питання: а куди зникли майже 3% ВВП з тіньового сектору економіки, якщо вони не відобразились в офіційно визнаному зростанні ВВП? Фактично відбулося скорочення обсягів торгівлі, виробництва, хоча такі економічні відносини й перебували у тіньовому сегменті.

Щодо довіри до озвучених Мінекономіки цифр, то слід визначити у розрізі існуючих методик оцінки тіньового сектору об’єктивні чинники, які викривляють базу для проведення розрахунків. Наприклад, спад у промисловості, зміна її структури (скорочення енергомістких галузей) коригує достовірність оцінок тіньової економіки за «електричним» методом. Коректність оцінок за методом «витрати населення — роздрібний товарообіг» має оцінюватися з позицій падіння купівельної спроможності населення, зміни структури його видатків (через стрімке зростання комунальних тарифів, цін на основні споживчі товари). А «зачистка банківського ринку», що матеріалізується у втраті коштів бізнесом та громадянами у збанкрутілих банках, відтоках депозитів з банківських установ, примушують переоцінити розрахунки за «монетарним» методом.

На жаль, Нацбанк, упевнено рапортуючи про досягнення орієнтирів з приборкання інфляції зовсім не акцентує уваги на рівні доларизації економіки. Адже саме цей показник є основним індикатором для оцінки рівня тіньового сектору. Так ось, протягом 2016 року показник доларизації грошової маси перебував у діапазоні 30—35%, що є надзвичайно високим значенням. При цьому тінізація економічних відносин не залишилась осторонь сфери відповідальності банківського регулятора. За оцінками експертів, обороти неофіційного ринку готівкової валюти у 17 разів перевищують офіційні показники.

Володимир ПАНЧЕНКО, директор Iнституту Олександра Поля, керівник Агенції розвитку Дніпра:

— Колись на питання, як побороти тіньову економіку, знайома співробітниця МЕРТ сказала, що для цього достатньо поміняти методику її розрахунку. І це не жарт. Достатньо поглянути на розрахунки різних державних органів. Наприклад, Державна служба статистики України до 2014 року оцінювала обсяги тіньової економіки приблизно від 15% до 18% ВВП. Натомість дослідження МЕРТ показують, що цей показник становив від 28% до 39% ВВП. А у першому кварталі 2015 року міністерство оцінювало рівень тіньової економіки навіть в 46%.

Загалом МЕРТ розраховує динаміку тіньової економіки за чотирма методами — «витрати населення — роздрібний товарообіг, методом збитковості підприємств, електричними та монетарними методами. Тому в Україні рівень тіньової економіки прямо залежить від того, хто його розраховує. Бо, наприклад, німецький дослідник Фрідріх Шнайдер обчислив рівень нелегального сектору в Україні у межах від 46 до 53 відсотків ВВП.

Якщо уже відштовхуватись від цифр МЕРТ, то, на мою думку, головною причиною збільшення в останні роки тіньового сектору є висока вартість кредитних ресурсів і зв’язування грошової маси. У таких умовах бізнес переходить «у тінь». Що стосується несприятливої ситуації на товарних ринках, яке МЕРТ називає однією з причин зростання тіньової економіки, на мою думку, це теж причина, але не суттєва. Бізнес давно звик до таких коливань і переважно закладає ризики зниження цін.

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments