Ваші мертві обрали мене.
Джеймс Мейс, американо-український історик, політолог, дослідник голодомору в Україні

Не гладкий «шовковий шлях»

За допомогою європейських партнерів бізнес України прокладає шлях на Близький Схід
14 вересня, 2017 - 11:07

Україна не вдовольняється лише зовнішньою торгівлею в рамках Угоди про асоціацію з Євросоюзом і дедалі активніше відкриває для себе ринки в Азії, Африці та Латинській Америці. У понеділок в Делі стартувала торговельна місія України, в рамках якої передбачено перемовини Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з міністерствами комерції та промисловості, судноплавства та сільського господарства Індії. Як  повідомляється на сайті Мінекономрозвитку, «ця місія орієнтована на два сектори: сільське господарство, машинобудування і виробництво. Українські товари в цих секторах дуже конкурентоспроможні на індійському ринку, і ми бачимо величезний інтерес до українського бізнесу». Як зазначає МЕРТ, головне завдання місії, в роботі якої  також бере участь Офіс із просування експорту та представники українського бізнесу, — представити українські товари і послуги на індійському ринку.

НАШ ІНСТРУМЕНТ — ТОРГОВЕЛЬНЕ ФІНАНСУВАННЯ

Ще масштабніший захід заплановано в Києві на 4 жовтня. У столиці України відбудеться український форум з питань міжнародного торговельного фінансування «Шовковий шлях».  За словами віце-президента асоціації «Український національний комітет Міжнародної торгівельної палати» (ІСС) Ігоря Греся,  форум присвячується торгівлі між Україною, країнами Азії та Близького Сходу.  Планується, зазначає віце-президент ІСС, показати Україну з погляду її потужностей і потенціалу в торговельному фінансуванні, продемонструвати його можливі інструменти, що гарантують  прозорість і безпеку  розрахунків під час зовнішньоекономічних операцій, представити також й іноземні компанії, що мають позитивний досвід роботи на українському ринку.

«Інструментарій торговельного фінансування допомагає здійснювати більшу частину світової торгівлі, — розповідає член правління «Укрексімбанку» Олександр Щур, — тому кожен з нас, використовуючи будь-який товар, що брав участь у міжнародній торгівлі, так чи інакше стикається з цими інструментами, навіть не думаючи про це». За словами банкіра, його установа, володіючи в Україні «мандатом на підтримку торгівлі», з часу здобуття країною незалежності використовувала для цього різні інструменти. «З 2006 року ми активно співпрацюємо з нашим партнером — Європейським банком реконструкції і розвитку, — каже Щур. — Сьогодні «Укрексімбанк» є найбільшим реципієнтом кредитної лінії ЄБРР. Ліміт програми торговельного фінансування для нас встановлено на рівні $270 мільйонів. А загалом за час нашої співпраці було профінансовано понад 300 трансакцій майже на мільярд доларів».

ЛОКОМОТИВ СВІТОВОЇ ТОРГІВЛІ

Вектор української торгівлі на азіатський ринок і Близький Схід Україна обрала  тому, пояснює Щур, що світовий бізнес має вибір, з ким йому торгувати і куди інвестувати. А наше завдання познайомити наших потенційних партнерів з Україною. «До того ж ми бачимо, що азіатський ринок — це сьогодні локомотив світової торгівлі. Він розвивається стрімкими темпами і сприйнятливий до українських товарів і послуг», — переконаний банкір.  Гресь додає: — Обсяг імпорту лише 18 країн Близького Сходу становить близько мільярда доларів. За його словами, це потужний ринок, для якого пріоритетами можуть бути певні товарні групи з України.

«ЄБРР не випадково є співорганізатором форуму в Києві, — каже старший банкір, директор фінансового департаменту ЄБРР в Україні Олександр Павлов, — торговельне фінансування є одним з основних продуктів у роботі фінансового сектора у всіх країнах нашої присутності і в Україні зокрема. Програма сприяння торгівлі існує з 1999 року і включає велику кількість банків і країн». «Попри те, що останні п’ять років темпи зростання міжнародної торгівлі скорочуються, близькосхідний регіон залишається зростаючим», — зазначає Павлов і розповідає, як ЄБРР допомагає фінансувати зовнішньоторговельні контракти.

Експортер чи імпортер, за словами банкіра, звертається до одного з банків-партнерів ЄБРР. Там оцінюють і допомагають укласти зовнішньоторговельний контракт. А розрахунки здійснюються не шляхом моментального платежу чи депонування готівки десь за кордоном, а за рахунок інструментів торговельного фінансування — акредитивів чи гарантій.  ЄБРР підтверджує ці інструменти своєю гарантією. «Тим самим гарантія місцевого банку чи його акредитив набуває такого ж кредитного рейтингу, як і інструментів ЄБРР, — наголошує Павлов, — цим самим знижується вартість фінансування контракту, зростають терміни фінансування. І часто без такої гарантії просто неможливо провести таку операцію. Тому що міжнародні банки часто-густо не хочуть брати на себе ризиків банків не лише України, а й усього нашого регіону, які оцінюються досить високо».  Ми підтримуємо здебільшого середні і малі підприємства, підсумовує банкір.

ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ НЕ ПОВИННА ЗАПОЛІТИЗОВУВАТИСЯ

«Реальною для України є проблема активності бізнесу, — каже президент ICC Володимир Щелкунов, — багато його керівників дуже пасивні і навіть інертні у плані входження у сучасні технології, в роботі на секторальних напрямах, у вивченні ринків збуту. З нами всі хочуть торгувати, але у нас має бути система, яка б захищала від несподіванок під час взаєморозрахунків. Для цього ми використовуємо можливості Бюро протидії комерційним злочинам і недобросовісній конкуренції, що базується в Лондоні».

Чи відстежує ICC також ситуацію із платіжним балансом України, запитав у Щелкунова «День». Він дав на це запитання розгорнуту відповідь, що зводилася до того, що в основі дефіциту платіжного балансу лежить здебільшого різниця в продуктивності праці в Україні і в наших торговельних партнерів. «А головна причина, — додав Щелкунов, — в дикому заполітизовуванні економічної діяльності нашої країни. Неможливо, аби в кожному нормальному економічному законі чи постанові уряду політики ловили якихось бліх і шукали якусь політичну складову. Так працювати неможливо. І друга причина —  зміни у владі. Уряди не повинні так часто змінюватися. Дайте можливість попрацювати і потім спитайте, заслуховуйте звіт. Наразі заполітизовування і часті зміни при владі не дають інвесторові враження про стабільність у країні».

ДОСИТЬ БІГТИ ЗА ЧУЖИМ ПАРОВОЗОМ

Тим часом експерт з міжнародних відносин між Україною та арабо-африканським регіоном, директор з розвитку бізнесу UCCI Group Вікторія Ахматулліна вважає, що торговельне фінансування — це ще не все. Вона розповідає: «Коли наш підприємець бачить ціну на його продукт на арабському ринку, вона його приголомшує. Ціна рітейлу там дуже висока. Але він не ставить собі запитання, а чому там така ціна. Коли наш Нацбанк фіксує курс долара на якомусь рівні, то ми бачимо, що долар не зростає, а внутрішні ціни галопують. Річ у тім, що в такому разі гривня бере на себе інфляцію долара. А там курс долара до арабської валюти, приміром, до дірхама, не змінювався упродовж 20 років, і внутрішній ринок узяв на себе всю інфляцію. Виходячи на цей ринок, потрібно дізнатися, що утворює таку ціну продукту. Найчастіше її потрібно ділити не менш ніж на два. І саме таку ціну вам зможуть запропонувати».

«А як там продати продукт? — приєднується до розмови про торгівлю з Близьким Сходом міжнародний бізнес-стратег, засновник агенції Beweis Крістіна Шехайтлі, — спочатку потрібно просто зрозуміти, чи є попит на вашу продукцію. Чи варто їхати, наприклад, до Нігерії, де врожай знімають тричі на рік, і пропонувати зерно? Це безглуздо. Інша річ — перероблені продукти. Нам потрібно підсаджувати країни Азії і Африки на наші технології».

А як бути зі стандартами? — запитав «День». «Нам доведеться переймати європейські стандарти, — відповіла Ахматулліна, — і їм підкорятися. Але якщо ми завжди бігтимемо позаду паровоза, то позаду й залишимося. Потрібно, зокрема і в зовнішній торгівлі, починати щось нове, де ми можемо стати законодавцями, зокрема й тих же стандартів. А ми начебто і виходимо на якісь нові стандарти, але все одно намагаємося працювати по-старому»...

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments