Остання «Надія»?

До кінця 2020 року компанія «Мотор Січ» планує завершити роботу над створенням гвинтокрила МСБ-2 «Надія». За словами президента АТ «Мотор Січ» В’ячеслава Богуслаєва, гвинтокрил буде цивільним і на 40% складатиметься з композитних матеріалів. Машина розрахована на перевезення 7—9 пасажирів. Дальність польоту з основними баками становитиме 730 км, практичний максимум — 5000 м.

Богуслаєв прогнозував у одному з коментарів, що «гвинтокрил, як автобус з лопатями сьогодні не потрібен». — «Просто гвинтокрил, куди можна посадити людей, сьогодні нікого не влаштовує: потрібно, аби він був розумним, обладнаним і комфортним», — говорив він.

Українській компанії «Мотор Січ» доводиться долати довгий шлях створення продукту заявленого рівня. Труднощі — у переході від хоча й складного, ефективного, перевіреного часом, але все ж таки виробництва тільки моторів, до комплексного гвинтокрилобудування.

Про наміри розпочати розробку нового гвинтокрила було заявлено ще 2000 року.

«Але 2004-го виявилося, що поквапилися. Ми зрозуміли, що потрібно накопичити досвід, отримати всі необхідні документи для цієї справи. І тому ми отримали сертифікат розробника гвинтокрилової техніки від авіаадміністрації та сертифікат на гвинтокрил Мі-8МСБ», — розповів заступник гендиректора «Мотор Січ» Володимир Семенов. Торік на нього було встановлено «скляну кабіну» з електронною системою індикації, розробленою українською компанією «Сторк».

Роботи над МСБ-2 було розпочато 2010 року. За основу взяли гвинтокрил Мі-2 та істотно модернізували його. «Надію» представили 2017 року, а 2018-го вона пройшла сертифікацію в Держслужбі та Міждержавному авіаційному комітеті. Орієнтиром поки що є корпус польського виробництва (Мі-2 вироблявся в Польщі). На наступних етапах проєкту корпус планують виробляти з композитних матеріалів.

Сьогодні десятки гвинтокрилів Мі-8МСБ і Мі-2МСБ вже експлуатуються Збройними силами України. Купували ці типи «моторівских» гвинтокрилів, оснащених спеціальними засобами, прикордонники і Національна гвардія.

2012 року Міністерство оборони дало добро на проект модернізації Мі-2 із заміною двигунів на нові та установкою на гвинтокрили озброєння. Крім «Мотор Січ», модернізацію мали впроваджувати державний «Авіакон» та ін. Небойовий варіант Мі-2МСБ навіть прийняли до ЗСУ. Зараз тривають випробування збройного варіанта. 2015 року «Мотор Січ» на замовлення Міноборони почав постачання ЗСУ і силовим структурам у рамках держоборонзамовлення ремоторизированих багатоцільових Мі-8МСБ та Мі-2МСБ різних модифікацій.

Але якщо Мі-2МСБ — це гвинтокрил ще радянської розробки з новими двигунами і авіонікою в старому корпусі та старими за конструкцією гвинтами і новими несними і рульовими гвинтами виробництва «Мотор Січ», то «Надія» — це вже нова конструкція гвинтокрила.

Обсяг інвестицій у програму гвинтокрилобудування в компанії оцінювали на суму понад $500 млн.

Зокрема, 2017 року на гвинтокрильний заводі було введено в дію виробничу лінію з виготовлення редукторів VR-17МС для гвинтокрилів типу Мі-8/17 зі збільшеною до 14 тонн максимальною злітною масою. Частина устаткування з виробництва редукторів була імпортована. Для створення лінії з виробництва та ремонту несних та рульових гвинтів для гвинтокрилів у США було придбано відповідне устаткування. Композитні лопаті дають можливість збільшити злітну вагу машин і підсилити потужність редукторів. На заводі зможуть щорічно збирати до 50 одиниць комплектів гвинтів.

 «Коли військові аташе побували на нашому гвинтокрильному виробництві, де стоять верстати вартістю по п’ять мільйонів доларів, вони були здивовані, що ми в нинішніх умовах змогли такого досягти», — згадує директор київського представництва з військово-технічної співпраці «Мотор Січ» Іван Божков.

Втім, як каже президент «Мотор Січ», композитне виробництво «поки у стадії становлення». За даними проекту #Fly9999, хоча устаткування для виробництва гвинтокрильних лопатей з сучасних композитних матеріалів встановлене, самі матеріали досі не надійшли до Запоріжжя — не дає дозволу Служба експортного контролю США. Причиною може бути конфлікт у результаті купівлі акцій «Мотор Січ» китайськими інвесторами.

Нагадаємо, що ще 2017 року китайські Skyrizon і Xinwei звернулися до Антимонопольного комітету України з проханням дозволити сконцентрувати контрольний пакет акцій у руках китайської компанії Xinwei. Рішення не прийняте досі. Експерти ж вказують на можливий тиск США — витік технологій Китаю не узгоджуються з традиційною зовнішньою політикою.

Поки тривають всі ці «розбірки», українські чиновники встигли зробити вибір на користь західних виробників. Влітку 2018 року було ратифіковано угоду між урядами України та Франції про офіційну підтримку в створенні в Україні єдиної системи авіаційної безпеки і цивільного захисту. Передбачено, що українське Міністерство внутрішніх справ за 552 млн євро придбає 55 гвинтокрилів французької компанії Airbus Helicopters SAS. За перші чотири машини вже було виплачено 1,8 млрд грн, ще 3,8 млрд грн було передбачено бюджетом на 2019 рік, а в проекті Держбюджету-2020 на закупівлю іноземних гвинтокрилів запланували 4,8 млрд грн.

«Підписання цієї угоди суперечить положенням Стратегії відродження українського авіабудування на період до 2022 року. Так само, як і намірам стійкого розвитку українського промислового комплексу та економіки, які задекларувала держава», — говорить Іван Божков.

На «Мотор Січ» дивуються: чому чиновники кажуть, що грошей на придбання гвинтокрилів у своїх виробників немає, але при цьому на покупку іноземної б/в техніки знаходять. Тим більше що і самі ці гвинтокрили, і двигуни на них застарілі — їм по 30—40 років. А вартість обслуговування французьких гвинтокрилів перевищує вартість обслуговування гвинтокрила, який може поставити «Мотор Січ».

У свою чергу, українські чиновники виправдовують співпрацю з Францією тим, що не всі комплектуючі «Мотор Січ» проходять «дрес-код»: мовляв, не могли дозволити собі залежати від російських виробників, у тому числі й лопатей. Тим паче що є санкції. Так, на одному із засідань Ради з питань нацбезпеки, оборони і розвідки питання відносно того, чому було підписано цей контракт, поставив замміністру МВС Антону Геращенку нардеп Геннадій Касай. У відповідь пан Геращенко послався на те, що виконувати рятувальні операції із застосуванням гвинтокрилів потрібно «вже зараз», — відкладати купівлю не могли.

В той же час на період підписання угоди з французами в Нацгвардії вже знаходилися модернізовані на «МС» гвинтокрили, які, за офіційними оцінками керівництва, повністю відповідали вимогам силовиків.

У жовтні у Верховній Раді на ім’я прем’єр-міністра Олексія Гончарука було зареєстровано депутатський запит: 19 депутатів партії  «Слуга народу» просили прем’єра внести зміни до міжурядової угоди і перерозподілити кошти, що вивільнялися, на закупівлю для силових структур країни гвинтокрилів вітчизняного виробництва: Мі-8МСБ, Мі-2МСБ і МСБ-2 «Надія», які можуть використовуватись у МВС.

Замість висновка — приклад з історії. 2016 року польський уряд, який мав намір за $3,5 млрд купити 50 гвинтокрилів H225M Caracal, операцію з Airbus Helicopters скасував, у тому числі — через завищену вартість.

Було б бажання з боку держави забезпечити свої потреби українськими ж гвинтокрилами.