Піднесім свій народ культурно, навчаймо його. Не тільки учитель може навчати, але може його навчати та виховувати і урядовець, вояк, промисловець чи інший.
Августин Волошин, український політичний, культурний і релігійний діяч Закарпаття

«Отруйне» зростання ВВП

Чому реформа екологічного контролю в Україні є питанням національної безпеки?
13 жовтня, 2020 - 17:48
ХАРКІВСЬКИЙ КОКСОВИЙ ЗАВОД / ФОТО НАДАНО GMK CENTER

Розбудова нової України неможлива без ефективного екологічного контролю за станом довкілля. Нездатність Держекоінспекції та інших контролюючих органів забезпечити дотримання вимог екологічного законодавства через різноманітні корупційні схеми створює загрози не лише екологічній, а й національній безпеці України.

СТРАТЕГІЇ ОНОВЛЮЮТЬСЯ, ПРОБЛЕМИ ЗАЛИШАЮТЬСЯ

Затверджена 14 вересня указом Президента Стратегія національної безпеки України зазначає, що екологічна безпека, зокрема безпека середовища життєдіяльності людини, є одним із найвищих пріоритетів. Тому необхідно створити умови для підтримання екологічної рівноваги на території України, посилити охорону навколишнього природного середовища, запровадити новітні системи поводження з відходами і скоротити промислові викиди, забезпечити ефективне використання природних ресурсів, розвивати природно-заповідний фонд та запобігати виникненню та усувати негативні наслідки надзвичайних ситуацій.

Крім цього, відповідний указ Президента зобов’язує Кабмін у шестимісячний термін розробити та затвердити серед іншого Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату. Тобто в цій Стратегії екологічна безпека визнається як невід’ємна складова національної безпеки. А також вказується про непослідовність та незавершеність реформ та корупцію, які перешкоджають виведенню української економіки з депресивного стану, унеможливлюють її стале і динамічне зростання, підвищують уразливість до загроз, підживлюють кримінальне середовище.

У попередній версії Стратегії нацбезпеки України, яка була затверджена указом президента 2015 року, зазначалося, що причиною корупції та неефективної системи державного управління є укорінення корупції в усіх сферах державного управління, слабкість, дисфункціональність, застаріла модель публічних інституцій, депрофесіоналізація та деградація державної служби, здійснення державними службовцями діяльності в корпоративних та особистих інтересах, що призводить до порушення прав, свобод та законних інтересів громадян та суб’єктів господарської діяльності.

У ОЧІКУВАННІ НА ПРОЗОРИЙ ТА ДІЄВИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ЄВРОПЕЙСЬКИМ ЗРАЗКОМ

Усі ці проблеми притаманні й діючій сьогодні системі екологічного контролю, що призводить до низки проблем, не лише екологічного, а й соціального та економічного характеру.

Детально опрацьовуючи цю проблематику, ЕПЛ розробила Зелену книгу щодо екологічного контролю та Білу книгу з екологічного контролю.

Перша книга підтвердила наявність проблем на рівні втрати функціональної мети контролю, який змістився з охорони довкілля на покарання за заподіяне забруднення, нечіткість процедури контролю та її закритість від громадськості, відсутність технічних можливостей, вмінь та навичок, а також мотивації — через низькі заробітні плати.

Серед рішень, запропонованих другою Білою книгою стало — прийняття закону про державний екологічний контроль, який змінить мету контролю з каральної та попереджувальну, зробить процедуру чіткою та зрозумілою, дасть можливість оновити професійний склад служби.

Тема реформи екологічного контролю вже 5 років є топовою серед центральних органів виконавчої влади. Всі звітують про роботу в цій сфері, пишуть проєкти законів, які після фіналізації та проходження консультацій із зацікавленими сторонами знову стають на першу сходинку розробки і так по колу.

Мабуть, зумовлено це тим, що як ще Монтеск’є писав, проблема чистки від корупції — це дуже довга та болісна процедура, з якою можуть упоратися лише дуже сильні лідери, чиї чесність та авторитет не піддаються жодному сумніву.

ГРАФІК, ЯКИЙ ПОКАЗУЄ ПОРІВНЯННЯ КІЛЬКОСТІ СМЕРТЕЙ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ НА 100 ТИС. НАСЕЛЕННЯ: 5 НАЙГІРШИХ ТА 5 НАЙКРАЩИХ ПОКАЗНИКІВ

Це своїми діями підтвердив Лі Куан Ю, прем’єрміністр Сінгапуру, який завдяки зниженню рівня корупції (адже ліквідувати це явище неможливо), перетворив Сінгапур на високорозвинену країну...

Вважаємо, що продовження толерування корупції в природоохоронній сфері ставить під загрозу саме існування України.

ХАРКІВСЬКИЙ КОКСОХІМ — ІНДИКАТОР НЕЕФЕКТИВНОСТІ ЕКОЛОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ

Розглянемо проблему промислового забруднення на прикладі Харківського коксохіму та причини неефективності екологічного контролю — високі корупційні ризики діючої системи державного екологічного контролю.

Проблема промислового забруднення є особливо гострою для України. Через забруднення повітря в нашій країні щороку помирає понад 50 тис. людей. А за кількістю щорічних смертей на 100 тис. населення (120 осіб) Україна 2016 року посідала 1-ше місце в світі! (The Guardian: «China tops WHO list for deadly outdoor air pollution»).

Більшість жителів міст, які є потужними промисловими центрами, знайомі з проблемою регулярних залпових викидів забруднюючих речовин (ЗР), що перевищують дозволені нормативи викидів та призводять до значного перевищення гранично допустимих концентрації (ГДК) ЗР у околицях цих підприємств (зокрема й у прилеглих житлових масивах).

Такі викиди трапляються переважно вночі, коли менше свідків і підприємства вимикають очисні установки або запускають виробничі процеси на повну потужність.

Часто такі ситуації тривають протягом багатьох років і, крім досить невеликих штрафів (у порівнянні зі завданою для здоров’я шкодою та отриманими внаслідок порушень прибутками), власники таких підприємств не несуть жодної відповідальності за отруєння та смерті місцевих жителів.

Найбільш «гарячий» у інформаційному плані приклад — Харківський коксохімічний завод «Новомет», який уже багато років отруює життя містян.

Коксохімічне виробництво є однією із найбрудніших галузей промисловості, оскільки пов’язане зі значними викидами наступних ЗР (Coke-Oven Emissions. U.S. Department of Health and Human Services: Report on Carcinogens, Fourteenth Edition. Nov, 2016):

•  Оксиди сірки (перш за все SO2) — вражають слизові оболонки та дихальні шляхи. За токсичністю та нормативним рівнем ГДК належить до ІІ класу небезпеки.

•  Сірководень — подразнює слизові оболонки та дихальні шляхи і спричиняє нестачу кисню в клітинах організму, ІІ клас небезпеки.

•  Чадний газ (оксид вуглецю) — легко вступає в реакцію з молекулами гемоглобіну в крові з утворенням стійкої сполуки — карбоксигемоглобіну, що призводить до кисневого голодування клітин. Належить до ІV класу небезпеки.

•  Фенол — здатний подразнювати слизові оболонки, зумовлює порушення нервової системи, дихання та кровообігу, ІІ клас небезпеки.

•  Бензен та поліциклічні ароматичні вуглеводні (ПАВ) — порушують молекули ДНК у клітинах організму, що може призвести до спадкових мутації, онкологічних захворювань та порушень розвитку плода. Накопичуються в організмі.

•  Аміак —  спричиняє подразнення, а за високих концентрацій у повітрі — хімічні опіки шкіри, слизових оболонок і дихальних шляхів. Належить до IV класу небезпеки.

•  Пил — завислі в повітрі дрібні частки твердих речовин. В Україні встановлено нормативні ГДК для 9 видів пилу, залежно від його походження (Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць). Однак немає нормативних значень для різних за розміром фракцій пилу, що є не менш важливим показником. Найбільш небезпечними є дрібнодисперсні частки пилу, діаметр яких менший за 10 мкм (так звані РМ10).  Завдяки цьому здатні проникати глибоко в легені і накопичуватись у їх альвеолах, спричиняючи хвороби легень, зокрема й онкологічні. Також частки пилу адсорбують на собі інші забруднюючі речовини.

•  Наприклад, токсичні важкі метали, які відносяться до І класу небезпеки (тобто найнебезпечніші): кадмій, миш’як та ртуть. Їх характерною особливістю є здатність накопичуватись у організмі (тобто навіть малі дози, які надходять до організму протягом тривалого часу, здатні спричинити серйозне отруєння. Різні токсичні метали здатні вражати різні органи та системи органів, зокрема через вплив на нервову систему спричиняти негативні психологічні зміни (підвищену дратівливість, збудливість або депресію).     Будучи твердою речовиною, пил досить швидко осідає після викиду. Тому з усіх згаданих забруднювачів саме частки пилу (накопиченими в них токсинами)  становлять найбільшу небезпеку для жителів прилеглих до джерел викидів територій.

Із 23 серпня нічні залпові викиди Харківського коксохіму набули загрозливих масштабів і жителями навколишніх житлових районів регулярно фіксуються багаторазові перевищення ГДК біля своїх осель. Так, у ніч на 24 вересня було зафіксовано рекордну концентрацію дрібнодисперсних часток РМ10 — у 40 разів більше рекомендованого ВООЗ граничного рівня.

Місцеві жителі регулярно виходять на протести, а екологічна група «Печеніги» з кінця серпня щоденно публікує статистику по перевищеннях забруднення на свої сторінці в соцмережі Facebook, також було створено електронну петицію до Президента України з проханням вжити невідкладних дій щодо обмеження або припинення діяльності Харківського коксохіму та ще трьох харківських підприємств-забруднювачів.

Але ні активна громадська позиція багатьох харків’ян, ні обговорення цієї проблеми комітетом ВРУ з екологічної політики, ані позапланова перевірка роботи заводу Держекоінспекцією не зупинили перевищення викидів Харківського коксохіму.

Варто зауважити, що підприємство працює без дозволу на викиди, що робить неможливим офіційне визначення перевищення викидів (фактично всі викиди на заводі є незаконними), а починаючи з 2019 року ДЕІ взагалі не допускалась до перевірки діяльності цього заводу. Тому, після проведення перевірки Держекоінспекція звернулась до суду щодо припинення діяльності підприємства.

ВИКИДИ КОКСОХІМУ З ВІКНА МІСЦЕВОГО ЖИТЕЛЯ / ФОТО НАДАНО ЕКОЛОГІЧНОЮ ГРУПОЮ «ПЕЧЕНІГИ»

НЕЕФЕКТИВНІ ШТРАФИ ТА ДІЄВІ ІНСТРУМЕНТИ

Абсурдності ситуації додає і той факт, що кілька тижнів тому Держекоінспекція оштрафувала посадову особу Харківського фізико-технічного інституту низьких температур на 1,2 млн, за зберігання старих вікон на траві, що «спричинило значне забруднення ґрунту». Водночас посадовим особам коксохіму ДЕІ виписала штраф у розмірі лише 254 грн (окремо нараховані збитки 3,6 млн грн).

Для зменшення забруднення в цивілізованому світі використовують різноманітні очисні установки, що в десятки разів скорочують обсяги викидів.

Наприклад, ефективність пилоочистки сучасних циклонів, що використовують відцентрову силу для осадження пилу, сягає 95 — 98 % (для виробництва коксу — до 90 %), а рукавних та електрофільтрів — понад 99 % (Дисертація «Очищення газових потоків у відцентрових фільтрах»). Звісно, що ці установки коштують значних коштів. Але здоров’я громадян значно важливіше, тому в розвинених країнах дотримання нормативів по викидах та скидах забруднювачів чітко контролюються, а розміри санкцій за їх суттєве недотримання значно перевищують вартість очисних пристроїв.

Однак в Україні це не працює. Власникам Харківського коксохіму вигідніше сплачувати мізерні штрафи та продовжувати роботу без очисних установок.

Навіть 3,6 млн грн нарахованих Держекоінспекцією за результатами позапланової перевірки збитків є замалою сумою, щоб змусити власників підприємства переглянути свою діяльність!

ХАРКІВ, ДНІПРО, МАРІУПОЛЬ...

Така ситуаціє не є унікальною, схожі випадки регулярних залпових викидів фіксувалися на промислових підприємствах у Дніпрі, Маріуполі та низці інших промислових центрів України.

Вид з моря на комбінат «Азовсталь» у Маріуполі та його шлакову гору, заввишки близько 30 метрів. Фото — MistoSite

Для розв’язання цієї проблеми необхідно провести дієву реформу екологічного контролю. Для цього експертами від громадськості, чиновниками з Міндовкілля та депутатами екокомітету ВРУ розроблено та зареєстровано проєкт закону України №3091 «Про державний екологічний контроль», який покликаний врегулювати на законодавчому рівні ключові засади здійснення державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства.

Проєкт покликаний насамперед побороти корупцію, яка, на жаль, супроводжує діючу систему державного екологічного контролю.

ТРИ СТОВПИ ЕФЕКТИВНОГО КОНТРОЛЮ

Нова система екологічного контролю має будуватися на трьох стовпах:

• на достовірній інформації про стан довкілля, яка збирається в межах діючої державної системи моніторингу довкілля (включає дані зібрані держорганами та підприємствами), а також завдяки інструментально-лабораторним дослідженням проведеним екоінспектором;

• на перевірці правильності видачі дозвільних документів та перевірці, чи діяльність, що контролюється, відбувається згідно з цими дозволами;

• на відкритості процедури контролю — від визначення підстав перевірки, супроводу дій екоінспектора, доступу до результатів перевірки, зрозумілого та дієвого переліку заходів щодо притягнення до відповідальності за вчинене порушення природоохоронного законодавства.

Крім того, проєкт закону № 3091 сприятиме підвищенню професіоналізму екоінспекторів, адже передбачається профільність інспекторів, надання їм методичної та матеріально-технічної допомоги під час здійснення заходів контролю.

Усі результати контролю аналізуються уповноваженим органом влади та є підставами для перегляду нормативів забруднюючих речовин, перегляду процедур видачі дозвільних документів, підгрунтям для підготовки методичних рекомендацій.

Таким чином, проєкт закону № 3091 надасть не допускати такі ситуації, які мали місце на Харківському коксохімі завдяки підсиленню Державної екологічної інспекції, відновлення основної функції контролю — попередження настання негативних наслідків для довкілля, підвищення професійності та зростання поваги до якості державної служби.

А належний державний контроль промислового забруднення та припинення його незаконних проявів матиме вагоме значення для покращення екологічного стану довкілля і, відповідно, загального стану здоров’я українців і зменшення передчасної смертності.

Богдан КУЧЕНКО, Софія ШУТЯК, МБО «Екологія-Право-Людина» (ЕПЛ)
Газета: 
Рубрика: