Побічні ефекти підняття облікової ставки

З 26 січня рівень облікової ставки в Україні рішенням Національного банку підвищено з 14,5 до 16% річних  (15 грудня минулого року він вже підвищував її, але лише на 0,5%). Цю не дуже приємну новину повідомив журналістам поки що в.о. голови НБУ Яків Смолій, про якого більшість експертів кажуть, що він проводитиме спадкоємну щодо попереднього керівника НБУ політику.

СМІЛИВИЙ КАНДИДАТ

Примітно, що Смолій, певно, не боїться поділити долю стародавніх гінців, які прибували з поганими новинами. Тим паче, що рішення про його призначення повноправним головою Нацбанку ще не ухвалено. Але він, схоже, не має жодних сумнівів щодо позитивних для нього результатів голосування в Раді.  Ба більше, йде до парламенту з відкритим забралом і одразу ж заявляє про посилення монетарної політики, яке, на його думку, сприятиме зниженню споживчої інфляції.

І одразу ж виникає запитання: звідки в такому разі уряд і НБУ візьмуть гроші, аби виплатити в 2018—2020  роках лише за зовнішніми боргами понад $16 мільярдів? Чи буде для цього досить коштів, отриманих, як прогнозує НБУ, в результаті зростання економіки 2018 року на 3,4%, а в 2019-го — на 2,9%? Відповідь очевидна. І не випадково Смолій зазначає, що для збереження макрофінансової стабільності критично важливим є продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом у рамках не лише поточної, а й нової програми. Нацбанк чекає цьогоріч близько $2 мільярдів траншу МВФ. Чи виручить ця сума країну та її економіку, що зростає такими низькими темпами?

«Я сподівався, що НБУ не чіпатиме ставки до голосування за Якова Смолія  у Верховній Раді, аби не дратувати коаліцію, або підвищить на 0,5%, показавши ринкові напрямок дій. Але ми стали свідками сміливого, законного і логічно обґрунтованого рішення», — каже член українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран. Це свідчить, вважає він, що між НБУ та урядом існує прихований конфлікт.

ГРА НА ВИПЕРЕДЖЕННЯ

Щоправда, в повідомленні НБУ, яке з’явилося того ж дня, наголошується, що окрім $2 мільярдів від МВФ, уряд сподівається цьогоріч на кредити від ЄС і Всесвітнього банку, що дасть змогу довести міжнародні резерви країни до $20,5 мільярда до кінця 2018 року (3,7 місяця покриття імпорту). Саме по собі таке зростання резервів можна було б вважати непоганим, особливо в тому вразі, якби це забезпечувалося не кредитами, а зростанням економіки, профіцитом зовнішньої торгівлі й державного бюджету. Але у НБУ не приховують, що у 2019—2020 роках через пікові виплати за зовнішнім державним боргом передбачається формування дефіциту зведеного платіжного балансу і скорочення міжнародних резервів.

У НБУ раніше покладали великі надії на скасування обмежень на валютному ринку, які стримують приплив іноземних інвестицій. І Смолій заявляє про те, що  вже розроблено і найближчим часом вноситиметься до парламенту як пріоритетний закон про валюту, спрямований на валютну лібералізацію. Чи вдасться після ухвалення цього закону знаходити потрібний баланс між прагненням забезпечити відносно низьку і стабільну інфляцію і  впливом скасування валютних обмежень на зростання ВВП?

Заступник голови правління банку «Кредит Дніпро» Сергій Волков вважає, що рішення НБУ про підвищення ставки на 1,5% відображає не лише існуючі та майбутні інфляційні ризики. На його думку, це не лише подальше підвищення соціальних виплат і зростання зарплат у приватному секторі в результаті конкуренції за висококваліфіковану робочу силу, але й ризики припинення співпраці з  МВФ. «Нацбанк зіграв на випередження, тим паче, що наступний перегляд облікової ставки відбудеться навесні, коли вже буде чіткість щодо подальшої долі траншу  МВФ», — додав експерт.

ТЯГАР ДЕФІЦИТУ

Головний економіст Альфа-банку Україна і Укрсоцбанку Олексій Блінов, вважає, що різким посиленням ставки центробанк реагує на ризики, пов’язані з бюджетною політикою та валютним ринком. Він переконаний, що вартість нових гривневих запозичень для держави зросте вмить і збільшення бюджетного дефіциту стане обтяжливішим.

На думку експерта, НБУ може повернутися до практики зниження процентної ставки лише навесні, проте головною умовою цього є співпраця з МВФ. В іншому разі реалізовуватимуться нові валютні та інфляційні ризики, на які центробанку доведеться реагувати збереженням дуже жорсткої монетарної політики.

Перший і більш ніж рішучий крок Смолія після висунення його кандидатури на посаду голови Нацбанку підтвердив, що надалі у нього можуть виникнути серйозні розбіжності з Радою Нацбанку. «Спроба НБУ стримати інфляцію шляхом чергового підвищення облікової ставки, —  Написав на своїй сторінці у «Фейсбуцы»  голова Ради Нацбанку Богдан Данилишин, — може призвести до комплексу негативних наслідків, серед яких найбільш значущі: уповільнення зростання ВВП через зниження попиту на кредити підприємствами реального сектора, а також зростання споживчих цін через трансляції підвищення процентних витрат щодо кредитів в оптові та роздрібні ціни».

Екс-міністр економіки України Айварас Абромавічус також вважає, що підвищення облікової ставки зумовлене потребою пригальмувати інфляцію, яка вийшла за межі прогнозованих показників. Але при цьому він підтвердив «Дню», що такий захід може негативно позначитися на темпах зростання української економіки, оскільки знизиться попит підприємств реального сектора на банківські кредити. Але при цьому він поділився з «Днем» також і гарною новиною. За його словами, банки з іноземним капіталом, що є нині в Україні, істотно знизили (до 5—6%) ставки кредитування для підприємств аграрного сектора.

ЖЕРТВА ЗРОСТАННЯМ

Трохи інакше дивиться на ситуацію керуючий партнер Сapital Times Ерік Найман. У розмові з «Днем» він зазначив, що рішення Нацбанку різко підвищити облікову ставку радше тактичне, ніж стратегічне, оскільки спрямоване виключно на заборону інфляції, але ігнорує завдання підвищення ВВП. За його словами, зараз українська економіка працює здебільшого на обслуговування (сплату відсотків)  міжнародних кредитів, а для того, щоб повертати тіло кредитів, що належить зробити в 2018—2020 роках, нинішніх темпів розвитку економіки абсолютно недостатньо. Сьогодні, провівши потрібні реформи, можна буде отримати чергові транші МВФ. Але цього замало, наголошує економіст. Потрібно домагатися зростання економіки. Отже, нинішнє різке підвищення облікової ставки — це, на думку експерта, помилка. Він погоджується, що в даному разі Нацбанк діє як пожежна команда.

Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера в Україні Олег Устенко охарактеризував нинішнє підвищення облікової ставки як жертву економічним зростанням. Але при цьому зазначив, що в нього відносно ситуації, що складається, змішані відчуття. У цивілізованій країні, за його словами, за таких умов було б досить підвищити ставку на один процентний пункт, максимум на п’ять. І там це виправило б економічний ландшафт і стримало б інфляцію. А далі можна було б нарощувати економіку, тим паче, що світові ціни зараз для України сприятливі.

Але в нас, погоджується експерт з діями Нацбанку, це (мінімальне підвищення ставки) не спрацювало б. Що залишається робити, аби не занапастити економіку остаточно, адже, на думку Устенка, в Нацбанку немає іншого виходу, окрім продовження жорсткого курсу? На думку експерта, зараз в України один шлях: забезпечити верховенство права і подолати корупцію. У результаті можна розраховувати на приплив іноземних інвестицій і прискорення темпів зростання економіки, для якої нинішні і навіть ті, що плануються зараз, темпи закладають подальше відставання. «Адже ми живемо в країні, де рівень зарплати другий знизу в Європі», — підсумував свій коментар «Дню» Устенко.