Почім новенькі?

Україні сьогодні потрібен ефективний інструмент зберігання та нарощування капіталу. Заступник голови Держкомісії з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР) Сергій Бірюк запевняє, що для цієї мети фондовий ринок — це те, що треба.

Характеризуючи цей ринок, що є одночасно як барометром, так і термометром економіки, Бірюк відзначив, що як риба у воді на ньому сьогодні почувають себе так звані стратеги (директори підприємств, менеджери, провідні власники), які активно залучають кошти. Переважно це взаємно перевірені бізнес-партнери, які знають ситуацію на підприємствах-емітентах зсередини й напевно. Ось вони, за словами голови нацкомісії, за перші дев’ять місяців поточного року і зареєстрували випуск цінних паперів понад 7,4 млрд. гривень. (Це майже на 1,7 мільйона більше, аніж у минулому році).

Говорять, 2005 рік небезпечний для інвестування?! Можливо. Але поки іноземні інвестори чогось там бояться, вітчизняні нарощують вкладення в цінні папери національних емітентів. Напевно, вони знають, що роблять. І, можна передбачити, іноземці незабаром також підуть уторованим попередниками шляхом.

Проте Бірюк упевнений, що рівняння на вітчизняних «експертів» фондового ринку буде економічно обґрунтоване після того, як впаде депозитна ставка. Скинути її допоможуть великі іноземні банки, що поспішають вийти на український фінансовий ринок. Маючи дешеві ресурси, вони почнуть надавати кредити під низький відсоток. Українські банки, щоб утриматися на ринку, будуть вимушені провести той же маневр. Щоправда, щоб зберегти маржу, вітчизняні банки будуть вимушені погіршити умови по депозитних внесках. Ось саме тоді й може виникнути в Україні інша модель фондового ринку.

Сьогодні депозити в Україні мають ставку 11—12%. У Європі — до 3%. «Облігації дають 20% прибутковості. До 11% це в два рази плюс ризики, — рахує вголос Бірюк. — А тепер уявіть. Облігації дають 10% проти 2% по депозитах. Тобто забезпечують прибутковість, у п’ять разів більшу». Природно, підводить до висновку Бірюк, вкладати будуть у них.

Але для розвитку фондового ринку цих передумов замало. Необхідно зацікавити портфельного інвестора, який працює на ньому. Як внутрішнього (пенсійні фонди та страхові компанії), так і зовнішнього. А головне, створити умови, щоб за покупками на цей ринок вийшло населення. Шкода, всі ці групи інвесторів у існуючому законодавчому полі не відчувають себе захищеними. Намагаючись виправити становище, ДКЦПФР підготувала й буде вносити в уряд і парламент законопроекти, в яких враховано їхні інтереси. Йтиметься про національну депозитарну систему, про похідні цінні папери, про полегшення виходу позичальника за кордон, про акціонерні товариства, нарешті, про цінні папери та фондовий ринок. Не зашкодив би, як відзначив Бірюк, і закон «про місцеві позики та місцеві гарантії». Якщо його буде прийнято, виросте довіра до муніципальних облігацій.

А в якому стані фондовий ринок України сьогодні? За словами директора по розвитку Першої фондової торгової системи Юрія Прозорова, загальний обсяг торгів на ПФТС за десять місяців становив 10,4 млрд. грн. Це вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. «Ми прогнозуємо, що за підсумками року загальний обсяг торгів перевищить 13 мільярдів гривень», — заявив він і, назвавши український фондовий ринок реальним, розказав про його структуру. Корпоративні облігації займають у ньому 48%, держоблігації — 25%, акції — 21%. Експерт вважає, що найбільш цікавими є муніципальні облігації: по співвідношенню ризик- прибутковість вони знаходяться десь посередині між ризиковими корпоративними цінними паперами і державними, яких зараз просто немає в продажу.

Схоже, український фондовий ринок, який іще нещодавно називали млявим, поступово прокидається. За станом на 31 жовтня на ПФТС йшли торги 466 фінансовими інструментами — акціями й облігаціями. За цей місяць на ПФТС завели свої цінні папери ще 28 підприємств, серед яких такі великі емітенти, як Марганецький ГЗК, ВАТ «Фарма» і «Дніпроспецсталь». На порядку денному новий оцінний інструмент — індекс ПФТС 2, куди буде включено 20 найбільш ходових акцій. Якщо попит на якісь акції з першого індексу зростатиме й у них буде вище котирування, то їх переведуть до «старшого класу». «Це — цивілізованіша біржова торгівля, — розказує Прозоров, — в результаті з’явиться показник для інвестиційних оцінок».