Завдяки історичній пам’яті людина стає особистістю, народ - нацією, країна - державою
Михайло Грушевський, український історик, громадський та політичний діяч

Про головну реформу країни

Геннадій ЗУБКО: «Якщо хочемо побачити Україну незалежною європейською державою, ми повинні до осені здійснити децентралізацію»
7 травня, 2015 - 10:47
ГЕННАДІЙ ЗУБКО
ГЕННАДІЙ ЗУБКО

Децентралізація — одна з ключових реформ, які потрібні Україні, переконує влада. Утім, інформація про неї така різноманітна, а подекуди й суперечлива, що навіть у експертів виникають різночитання та дискусії. Відтак на місцях, як вже писав «День», через нерозуміння змісту реформи виникає страх перед змінами, який переростає в опір.

То що насправді готує центр регіонам, як від цього зміниться життя кожного українця та чим децентралізація допоможе нам виграти у війні за європейську Україну — в ексклюзивному інтерв’ю «Дню» головного куратора та відповідального за реалізацію цієї реформи — віце-прем’єр-міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадія ЗУБКА.

— Минулого тижня в Україні запрацювали регіональні офіси реформи. Розкажіть детальніше, чим вони будуть займатися, яких результатів уряд від них очікує та яку користь вони принесуть конкретному українцю?

— Ключовою реформою з тих, що проводяться в Україні, є децентралізація. А саме — передача повноважень влади на місця, формування спроможних територіальних громад, які матимуть свої фінанси і будуть здатними ними розпоряджатися. А головне — перейти на те, щоб усі рішення, які стосуються життєзабезпечення територіальних громад, ухвалювали на місцях.

Децентралізація — це інструмент, за допомогою якого ми передаємо ресурси та повноваження місцевим елітам. Далі треба буде дивитись, яким чином кожен регіон почне розвиватися. Так, вони матимуть різні стартові можливості. У когось буде можливість розвивати туризм, а в когось — видобувну, енергетичну галузі... По суті, провівши децентралізацію, ми відкриємо змагання регіонів з залучення інвестицій. І це є, власне, метою цієї реформи.

Для цього практично вся належна нормативна база вже є. Є закони «Про засади державної регіональної політики», «Про добровільне об’єднання громад», «Про співпрацю територіальних громад з утримання об’єктів, які стосуються життєдіяльності кількох громад»... Закони є. Але вони мають запрацювати.

Сьогодні недостатньо лише прийняти закони в Києві. Тому уряд розробив методику складання перспективних планів, за якою чітко визначено, хто, як і за який термін мусить зробити перспективні плани.

Напередодні нового року ми ухвалили зміни до Бюджетного та Податкового кодексів, де чітко прописано, яким чином фінанси залишаються на місцях, і встановлено для органів місцевої влади додаткову базу для оподаткування — податок на нерухомість, податок на землю й акцизний податок. Ці зміни фактично спрямовані на забезпечення мотивації еліт для створення нормального інвестиційного клімату на місцях.

А офіси, які ми відкрили, працюватимуть на те, щоб імплементувати всі ці законодавчі зміни, запустити їх в дію в регіонах. Адже до сьогодні ключовою проблемою на місцях є недостатність інформації щодо мети і суті реформи децентралізації, брак комунікації між центральною та місцевою владою щодо того, яким чином запрацює цей механізм... Все це породжує страх і супротив.

— До питання спротиву ми ще повернемося. Скажіть, все ж таки, регіональні офіси реформи для пересічного громадянина — це що?

— Офіс реформ — це інституція, в якій є керівник і чотири працівники. Але це не просто люди, які приходять на роботу о 9-й, і йдуть о 18.00. Вони націлені на конкретний результат за «маршрутною картою».  Це — експерти, технологи, які відпрацьовуватимуть з громадами механізм їх вибудовування, щоби були забезпечені два принципи — ефективність та спроможність надавати ті публічні сервіси, які люди мають отримувати: охорона здоров’я, освіта, тощо.

— От, власне, які нові можливості децентралізація надасть звичайному українцю?

— Одним із ключових завдань є прозоре використання публічних коштів. Людина, яка сплачує податки, має чітко розуміти, яким чином ці гроші доходять до неї у вигляді тих сервісів, які вона, за законом, «оплачує» і хоче отримати: охорона здоров’я, освіта, адміністративні послуги тощо. Коли ця система працює чітко і прозоро, територіальна громада бачить, скільки в неї коштів є, скільки вона витрачає, і на основі цієї інформації може визначити, яким чином і куди розвиватися, щоб збільшити надходження в бюджет...

Звичайно, тут постає питання до місцевих лідерів: наскільки ефективно вони зможуть визначити саме ті кластери, за якими їх регіон може розвиватися? Уряд зобов’язаний їм у цьому допомогти.

Я розумію, що можна запросити Boston Consulting Group чи ще когось, хто проведе аналіз території, розкладе на кластери, скаже, що, коли й куди потрібно інвестувати. Але я думаю, що нам усе ж таки слід «запускати» місцевих лідерів. Ми повинні допомогти, але лише з точки зору загальної економіки сказати, що в цьому регіоні може відбутися. Тому зараз ми створюємо при Міністерстві департамент  регіонального розвитку. До речі, через відкритий конкурс залучаємо фахівців. І цей департамент має підказувати, що саме в тій, чи іншій області ми повинні розвивати разом із громадою. Фінанси є, повноваження є... Уряд сьогодні ще додатково виділяє кошти на розвиток транспортної інфраструктури, яка в свою чергу має «запустити» малий та середній бізнес, який побудують довкола цих доріг, а також забезпечити туристичний, рекреаційний сервіс...

Це все і є ті практичні речі, які дасть конкретному громадянинові децентралізація: якість обслуговування, нормальна транспортна інфраструктура, прозорість витрат його податків... А головне — відчуття, що ти живеш у спроможній громаді, яка не чекає, видадуть із Києва зарплату, чи ні. Вона сама себе утримує. Більше того, відповідно до Європейської хартії про місцеве самоврядування, територіальна громада має можливість заплатити ту заробітну плату, яку людина, обрана керувати територією, заробила. І це ще один важливий момент, на якому я б хотів наголосити. Сьогодні вся державна служба в Україні — це 450 тисяч людей. У органах місцевого самоврядування працює — до 70 тисяч. Після реформи ситуація має докорінно змінитися.  Лише 100 — 120 тисяч людей залишаться на державній службі. Всі інші будуть у місцевому самоврядуванні. І коли на державній службі у нас діє чітке обмеження зарплат, то в органах місцевого самоврядування, відповідно до Європейської хартії, виплачують такий заробіток, який громада може собі дозволити...

«У НАС Є П’ЯТЬ ПОТУЖНИХ ОБЛАСТЕЙ»

— Станом на сьогодні які території є найбільш готовими до самостійного плавання?

— На децентралізацію в Україні чекають вже дуже давно. Єдине, що до 2015 року обговорювали її теоретично. А коли ми провели бюджетну і фінансову децентралізацію, все стало більш менш зрозуміло на практиці. Коли прийняли обласні, районні, сільські бюджети, ми чітко побачили, скільки сьогодні сільських та селищних рад, крім того, що отримують заробітну плату з Києва, ще мають. І практично в кожному районі є приблизно 35-40% громад, які, ми чітко це розуміємо, повинні будуть приєднатися, бо самі себе вони не те, що утримати не можуть, вони своїм громадянам, які живуть на цій території, не можуть надати ті сервіси, які повинні.

Ми вже розуміємо, що у нас є п’ять передових у цьому напрямку областей. Це — Київська, Кіровоградська, Черкаська, Одеська, Вінницька. Сьогодні ще підтягується Житомирська. Усі вони вже мають розуміння, яким чином потрібно буде провести об’єднання територіальних громад.

Звичайно, є й області, які ще не включилися в роботу. Але для того щоб їх підтягнути, ми і створюємо регіональні офіси реформ.

Головне, створюючи карту перспективного плану об’єднання територій, ми повинні чітко відповісти на запитання: чим саме ця громада в майбутньому буде відрізнятися від іншої, який в неї план розвитку. Для цього треба проаналізувати що є на території: які підприємства, природні ресурси, куди потрібно спрямувати інвестиції... Це — завдання фахівців, яких, на жаль, нам сьогодні не вистачає. Ми вже підписали меморандум з Радою Європи, яка надала додаткову можливість відкрити ці офіси реформ. USAID допомагає: виділило кошти на утримання і технологічний супровід усіх офісів. Але експертного ресурсу не вистачає.

Я зустрічався з віце-прем’єр-міністром Словенії, польською, німецькою, швейцарською сторонами з програми DESPRO, всі сьогодні готові надавати Україні експертів. Схема, коли везуть групу українців в Європу і показують, як це працює, нам вже не потрібна. Ми чітко розуміємо, що в Європі краще. Знаємо, як живе Польща, Швеція... Нам потрібно отут в Андрушівському районі Житомирської області показати, що потрібно зробити. І коли ми вже маємо офіси реформ, то можемо до них підключати експертів і зі Швейцарії, і зі Словенії... Є база, на якій можна працювати.

Зараз з’являється багато людей, які, на мою думку, в майбутньому стануть елітою місцевих громад. Вони вмотивовані, амбіційні, порядні і освічені... Вважаю, саме ці люди на наступних місцевих виборах гратимуть ключову роль.

Повертаючись до теми бюджетної децентралізації, наголошу, що держава отримала ще один позитивний ефект від цього кроку. За перший квартал цього року місцеві бюджети отримали 21 мільярд гривень. Звичайно, з огляду на інфляцію, важко зрозуміти, це багато чи мало. Тому я пропоную дивитися на відсоткове співвідношення. За перший квартал цього року надійшло 27% усього річного бюджету. Хоча в принципі, за методикою, перший квартал є найслабшим у році і завжди приносив доходів на рівні 21-22%. По-друге, близько 10 областей вже виконали 50% річного плану зі збору акцизного податку. Київська та Черкаська зібрали вже 100% річного акцизу. Сьогодні органи місцевого самоврядування посилено працюють над створенням бази оподаткування по землі, нерухомості... Вони шалено вмотивовані. До прикладу, я приїжджаю в Одесу, а мене міський голова питає: я можу в порт зайти і попросити, щоб вони заплатили податок? Сенс цієї реформи в оптимізації. Мене міністр оборони запитує: Чому ми повинні платити місцевому самоврядуванню за землю, якою користуємося, ми ж армія? Відповідь проста: Ви оптимізуйте свою землю, чи потрібно вам стільки полігонів, стільки нерухомості. Якщо ви за це не будете платити, ви ніколи це не цінуватимете і ніколи від цього не відмовитеся...

Україною вже йде потужний рух... І я думаю, що вже за місяць ми побачимо, крім 5-6 областей, які вже мають перспективні плани, набагато більше. Та з другого боку, нам не хотілося б «штовхати». Рішення, прийняте добровільно, обговорене з громадами, гарантовано на 70% буде працювати. Щойно спустиш рішення з Києва, що потрібно зробити,    — воно працювати не буде.

МІСЦЕВА ЕЛІТА НЕ ДОЗВОЛИТЬ ГУБЕРНАТОРАМ ПРОВЕРНУТИ «ФІКЦІЮ»

— Щодо офісів реформ, все ж таки хто ці люди, які в них працюють, хто їх відбирав? Бо, наскільки нам відомо з експертних кіл, підбирали кадрів голови обласних адміністрацій. Відтак, фахівці зазначають, що є цілком реальний ризик, що центральна влада використовуватиме їх як ресурс для виборчих штабів на місцевих виборах. Поясніть логіку урядової кадрової політики в цьому питанні.

— По-перше, немає чіткого подання людини від голови державної адміністрації. Є поняття підтримки голови ОДА тієї чи іншої людини.

А по-друге, уряд сьогодні завдання з проведення реформи децентралізації покладає на голів ОДА. Як менеджер, який працює з місцевими радами різного рівня, саме він повинен налагодити цей процес.

Ми надали людей від Асоціації міст, Асоціації обласних рад, Асоціації сільських рад, які можуть очолити ці офіси.

— Кому надали?

— Головам ОДА. А вони  вже затверджували цих людей на посадах.

Проведення реформи децентралізації — це дуже непроста справа. І взяти людину, яка не має досвіду в цьому, означає приректи область на провал. Тому ми підбирали таких людей, які найкраще в Україні знають місцеве самоврядування... Хоча, звичайно, (сміється) найкращий фахівець в Україні в цій темі сьогодні — це Володимир Борисович Гройсман. Він ручками й ніжками «перебрав» цю тему... Але й я як депутат міської, обласної ради, народний депутат чітко розумію, наскільки складним є цей механізм взаємовідносин у областях. Але просто працевлаштувати «ліву» людину в офісі реформ сьогодні неможливо, через шалений запит на децентралізацію. Еліта, яка живе у цих територіальних громадах, просто не дозволить цій фікції відбутися.

До речі, на цьому тижні ми розпочали публічне представлення громадськості керівників офісів.

ПРО «ГРУПИ ОПОРУ» ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

— В інтерв’ю «Дню» одні з найбільш досвідченіших експертів у сфері місцевого самоврядування — Юрій Ганущак та Анатолій  Ткачук — розповіли («Доступно про децентралізацію», «День» від 15 квітня 2015 року), що після того, коли було проведено фіскальну та бюджетну децентралізацію, в Україні чітко окреслилися так звані групи опору реформі. Це сільські та селищні голови маленьких рад, які живуть на дотації і мають від держави заробітну плату, голови районних адміністрацій, які отримали ресурси, а тепер муситимуть їх позбутися тощо. Як уряд працює з цими групами?

— Ніщо так не мотивує людину, як гарний приклад. І сьогодні, якщо запитаєте міських голів або голів районних рад, що у вас з фінансами, по-перше, вони всі скажуть: добре. По-друге, сьогодні вчасно, практично день у день відбуваються платежі через Державне казначейство, чого не було у нас вже дуже і дуже давно...

Але ви так само знаєте, що сьогодні на сільських територіях дуже сутужно з працевлаштуванням. Тому є люди, які бояться втратити своє робоче місце в органах місцевого самоврядування після того, як їх територіальна громада об’єднається з іншою територіальною громадою.  І ними, на жаль, маніпулюють деякі політичні сили. Їм кажуть: от вас, сільського голову, позбавлять робочого місця, заробітної плати... Але це не зовсім так. Ми ж залишаємо таку позицію, як староста в селі, який представлятиме громаду села в об’єднаній територіальній громаді.

— А він працюватиме на оплачуваній посаді чи на громадських засадах?

— На оплачуваній. Але гроші йому платитиме громада того села, яка його обере.

Ми розуміємо, що супротив є і буде. Він був скрізь: і в Швеції, і в Норвегії... Генеральний секретар Ради Європи Торбйорн Яґланд, з яким я зустрічався, зізнався мені, що в них уже 30 років триває ця реформа, і все одно є незадоволені.

Тому ми будемо застосовувати помірний адміністративний тиск, проводячи децентралізацію. Добровільність є і буде. Але вкінці слід буде поставити крапку. Ми якісно змінюємо життя 95-97% громадян України. А невдоволені — це 1%, які не хочуть працювати. І серед сільських голів таких — близько 18% від усіх сільських голів України. Адже я з легкістю можу навести приклади сіл у Івано-Франківській області, де з населенням у 2000 осіб є і дитячий садок, і гарна транспортна інфраструктура, люди думають, як відсвяткувати 600-річчя села.

МІСЦЕВІ ВИБОРИ ЗА НОВИМИ «ПРАВИЛАМИ»

— Із концепції територіальної децентралізації у нас буде три рівні організації територій. Перший — первинний — це, власне, самі територіальні громади. А що буде робити другий рівень? Який сенс у його  існуванні?

— Ми чекаємо на зміни до Конституції. Конституційна комісія вже тричі збиралась.

Зараз ми чекаємо драфт нової Конституції. На міжнародній конференції я зустрічався з головою Венеціанської комісії Джанні Букіккіо. Він попросив надати попередній драфт, щоб до голосування у ВРУ його проглянути і за потреби відкоригувати.

Власне саме там у Конституції буде зазначено, яким чином функціонуватимуть районні та обласні ради, як будуть створені виконавчі комітети, які повноваження залишаться за адміністраціями, чи це будуть префектури, чи це буде просто контроль за дотриманням конституційних прав і свобод територіальної громади...

Але в нас все одно виникатиме чимало запитань щодо взаємодії. Це — спільні дороги, спільні заклади освіти, заклади охорони здоров’я, які потрібно утримувати, фінансувати і підтримувати. Тому делегуються ці повноваження конкретним людям, які працюватимуть на цьому другому рівні.

Ми, до речі, чекаємо зараз ще й закон про вибори, який теж визначатиме важливе питання, на яких умовах відбуватимуться ці місцеві вибори, яким чином будуть створені районні ради, обрані органи місцевого самоврядування територіальних громад...

Крім цього, ми порахували, що нам потрібно внести зміни до 120 — 130 законопроектів, щоб чітко розділити, де є центральні повноваження, де є повноваження місцевої влади. Щоб людям було чітко зрозуміло, що оцю функцію ми передали на місцеве самоврядування, а ця — залишається за державою.

— Коли Україна, за вашими прогнозами, повинна завершити цей етап реформи? Ми встигаємо це зробити до цих місцевих виборів? Якщо ні, то який у влади план «Б»: чи може бути таке, що люди обиратимуться з якимось скороченим терміном повноважень?

— Ми зараз живемо в державі, яка робить можливими неможливі речі. У квітні 2014 року вона не мала армії, але сьогодні стійко зупиняє агресора. У травні 2014 року їй казали: «які вибори Президента, потрібно вводити військовий стан», ми обрали Президента. Після цього уклали Угоду з ЄС. Змінили парламент... І так далі й далі.

Тому, коли я кажу, що нам зараз потрібно пройти питання децентралізації, прийняти зміни до Конституції, і відповідно до них — провести місцеві вибори восени, мені кажуть — це неможливо. А я кажу, що ми це зробимо. В нас немає іншого виходу. Військова агресія на сході України припиниться лише тоді, коли буде зрозуміло, що країна змінилася, що її неможливо повернути в формат Російської Федерації.

Якщо ми хочемо побачити Україну незалежною європейською державою ми повинні зробити цю реформу. І зробити її до осені.  Тому я навіть не хочу обговорювати питання, а що станеться, якщо це буде неможливо. Ви такого сигналу від віце-прем’єра ніколи не дочекається.

— Тобто ви переконані: до осені встигнемо і Конституцію змінити, і закон про вибори проголосувати?

— Так.

— Реформа складається з трьох «елементів»: територіальна основа, повноваження і ресурси. Бюджетною та фіскальною децентралізацією було вирішено третє питання — питання грошей, наразі «нарізається» територіальна основа...

— Я додам, щодо третього «елементу»... Зараз ми чекаємо призначення нового голови Державної фіскальної служби. І в уряду є розуміння, що ми все ж таки будемо проводити зміни до Податкового кодексу, щоби чітко прописати мотиваційні норми для малого та середнього бізнесу. Це також має підсилити фінансове повноваження місцевих громад.

Зараз ми почали вже обговорювати на круглих столах питання земельної реформи. Це надзвичайно важлива тема. У нас є ресурс, який не працює. Ми дали людям можливість приватизувати паї, але дозволили лише їх обробляти самостійно або віддати в оренду. А маємо надати увесь спектр можливостей розпоряджатися цим ресурсом.

Ще одне — ми повинні підтримати малий та середній бізнес на селі. Лише він несе на собі величезне соціальне навантаження. Агрохолдинги, на жаль, крім сплати податку на землю, нічого більше з проблем села не хочуть на себе брати. Нам слід підтримати фермерські господарства, власники яких живуть поряд із землею, яку вони обробляють. Потрібні різні податки: обробляєш землю — один податок, переробляєш свою продукцію, створюєш робочі місця  на своїй землі — інший...

— І все ж таки, коли буде закінчено «нарізання» територіальної основи під децентралізацію  та коли на фінішну пряму, щодо визначення повноважень місцевого самоврядування, вийде Конституційна комісія?

— Складання перспективних планів у нас чітко прописано в законодавстві. До кінця травня ми їх складаємо. Впродовж червня обласні ради повинні їх затвердити, і подати на затвердження — в Кабінет Міністрів. Тому дедлайн — це липень цього року. 

ДЕРЖАВА ФІНАНСУВАТИМЕ РОЗВИТОК ТИХ РЕГІОНІВ, ЯКІ МАТИМУТЬ СТРАТЕГІЮ

— При Міністерстві ви створили Департамент регіонального розвитку, є створена Президентом Рада з регіонального розвитку, також є Фонд регіонального розвитку. Як всі ці структури між собою взаємодіють, і що регіонам слід очікувати від кожної з них?

— Створена Президентом Рада визначатиме чітку стратегію, який регіон в якому напрямі розвиватиметься і як він буде підсилений. Вона даватиме певні підказки територіальним громадам куди рухатися.

Департамент регіонального розвитку — це виконавчий інструмент. Він рухатиметься по тій стратегії, яку буде задано: готуватиме підзаконні акти, рішення, щоб запустити процес виконання стратегії.

Фонд регіонального розвитку — це фінансовий інструмент, який сьогодні державою наповнений на три мільярда гривень. Ми зараз прийняли постанову КМУ, яка регламентує на які речі можуть спрямовуватися ці кошти. Це — «рамка» для обласних конкурсних комісій, що визначатимуть як цими коштами будуть розпоряджатися.

Слід розуміти, що Фонду як органу не існує. Є рядок у бюджеті, в якому записано, на що саме ці кошти будуть спрямовані. На обласному рівні спеціально створена комісія визначить, на які проекти вона пропонує ці кошти спрямувати, подає це рішення на Мінрегіон, той перевіряє лише, чи відповідає рішення тим рамкам, які вже ухвалені. Сам рішення не приймає. Після цього передає в бюджетний комітет ВРУ для остаточного затвердження.

— Кому підпорядковується ця Комісія?

— Її створює ОДА. Але до неї входять представники обласних, районних та міських рад, і я активно запрошую долучатися народних депутатів, обраних по мажоритарних округах...

— Європейська практика передбачає фінансування розвитку територій через конкурс. Але для того, щоб він міг відбутися, має ще бути затверджена регіональною радою Стратегія розвитку регіону. І вже в рамках цієї стратегії визначається, чи слід виділяти на той чи інший проект кошти. І Європейський Союз у разі потреби дофінансовує їх. Тобто є процедура, механізм, які унеможливлюють будь-яке ручне управління...

— Незабаром у нас  відбудеться представлення роботи Фонду регіонального розвитку. І все те, що ви сказали, окрім одного, в нас прописано. Те одне — це, на жаль, що Європа поки нам не дофінансовує ці проекти. Хоча нам дуже б цього хотілось. Я вже казав на зустрічі з депутатами Ради Європи, що на підтримку проектів регіонального розвитку в країнах Балтії від ЄС надходило багато грошей. А Україна поки що не має в цьому напрямі ні копійки.

Але можу вас запевнити, що і процедура, й механізм у нас виписано так само чітко, адже ми розробляли їх спільно з європейськими фахівцями. І ми затвердили їх з ЄС. Тому що також чекаємо на їхню фінансову підтримку. Отримати її буде неможливо, якщо процедура буде непрозора.

— Західний підхід: якщо немає стратегії, немає комплексного бачення розвитку регіону, не можна отримати гроші на проект. В Україні так само?

— Відкриваємо Постанову КМУ про використання коштів із Фонду регіонального розвитку і першим пунктом читаємо, що проекти для фінансування відбираються відповідно до стратегії розвитку регіону. Якщо такої стратегії нема, її потрібно зробити. Це й є та «рамка» прийняття рішень, про яку я казав.

— Яким чином фінансуватиметься розвиток первинної ланки — територіальної громади? Чи не буде створено якогось додаткового Фонду регіонального розвитку на рівні області, який дофінансовуватиме проекти територіальних громад як мотивацію для підготовки стратегій розвитку територіальних громад?

— Ні. По-перше, Державний фонд регіонального розвитку — це гроші місцевих громад, які піднялися «нагору», держава їх сформувала й повертає. Це не просто звідкись узяті гроші.

Тепер щодо стимулювання підготовки стратегій розвитку територіальних громад...  Ми маємо соціальні, інфраструктурні об’єкти, які хочемо підтримати. Але в проекті рішення на 2015 рік  прописано, що й на процедурні речі, які мають бути зроблені для об’єднання громад, можна направляти кошти з Фонду регіонального розвитку. А це означає — якщо громада об’єдналась і хоче зробити спільний адміністративний центр послуг, то на його створення вона може отримати кошти з Фонду регіонального розвитку.

— Це вже вичерпний перелік статей, на що можуть витрачатися кошти з Державного фонду регіонального розвитку, чи є ще щось?

— Ні. В нас там ще прописана можливість виділення коштів для надання житла для військових, учасників АТО, вимушено переселених осіб... Але це якщо так вирішить громада.

Не слід забувати, що в нас ще є кошти на місцевих бюджетах.  От буквально днями я спілкувався з головою Луганської ОДА Геннадієм Москалем й запитав  в нього про залишки на рахунках. Так от,  лише в Станично-Луганському районі, де йдуть бойові дії, де практично нічого не працює, сьогодні — 21 мільйон гривень залишків на рахунку.

ЯК ГОТУЮТЬ «МЕРІВ» ДЛЯ ПОСТДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ?

— Делегуючи ресурси і право ухвалювати рішення на місцях, ми маємо бути впевнені, що якість «менеджерів» на місцях дуже високого рівня. Як держава готується до вирішення цього питання? Можливо, проводиться якась відповідна підготовка кандидатів у мери, депутати місцевих рад тощо?

— Я очікую дуже хорошого ефекту від того, що, відповідно до Європейської хартії, оплата роботи з управління територією визначатиметься на місці. Це дасть розуміння професійним  людям, що можна чесно працювати й при цьому нормально достойно заробляти.

Буде конкурс, який дозволить набрати найкращих менеджерів, а потім визначити, скільки їм потрібно заплатити. Після цього ми стежитимемо за їхньою ефективністю — відпрацьовують вони витрачені на них кошти чи ні.

Зараз ми починаємо реформування Національної академії державного управління при Президентові України. І я сподіваюся, що в травні відправимо групу спеціалістів у Францію на стажування. У мене є домовленість із міністром децентралізації та державної служби Франції Маріліз Лебраншу, що вони приймуть таку групу, покажуть, як у них працює підготовка державних кадрів... І, найголовніше, є Національна школа адміністрації (Ена), яка випускає службовців для місцевого самоврядування.

Ми організуємо базу людей, які працюватимуть на підготовку кадрів для місцевого самоврядування. Адже очікуємо, що нам потрібно буде близько 250 тисяч таких кадрів. Люди є. Їх просто потрібно навчити.

Тому програма є. Закон про держслужбу та службу в органах місцевого самоврядування вже ухвалено. Є багато нарікань і заперечень по ньому. Але та ж пані Лебраншу, яка багато років опікується реформою децентралізації у Франції, сказала мені — не намагайтеся зробити все зразу, ви не зможете відразу зробити таку ж держслужбу, як у Франції, на це потрібні роки, необхідно щоб змінилися покоління, з’явилась інституціональна пам’ять... Зараз головне — запустити цей процес. І ми це зробили. Підтвердженням цьому є комюніке саміту ЄС в Києві.

— Коли будуть перші випускники для органів  місцевого самоврядування?

— Як тільки будуть зміни в Конституції, ми вже влітку почнемо модульні програми з підготовки людей, які служитимуть в органах місцевого самоврядування.

Руслан РОХОВ, громадський діяч, спеціально для «Дня». ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...