24 серпня 1991 року українська нація поставила величезний знак оклику, досягнувши того, за що боролася протягом попередніх семи століть
Левко Лук’яненко, український дисидент і політик, письменник, автор «Акту про Незалежність України»

Про «магічний трикутник» у боротьбі з українською корупцією

В інтерв’ю з засновником Transparency International Пітером АЙГЕНОМ
21 січня, 2016 - 19:14
ФОТО З САЙТА AFRICAPROGRESSPANEL.ORG

Ми зможемо зберегти свою незалежність, коли станемо некорумпованою державою.

«Немає нічого страшнішого, ніж тандем між великими компаніями та політичними партіями. Такий «союз» може призвести навіть до захоплення влади», — вважає голова Transparency International (ТІ) Пітер Айген.

Тому державу від таких союзів, які є джерелом корупції, потрібно захищати, як людину від хвороби. І ключем до реалізації прозорих схем у владі та у боротьбі з корупцією є організоване громадянське суспільство, переконаний Айген. «Люди мають об’єднатися і, співпрацюючи з бізнесом, впливати на уряд і змінювати реальність. Я «власноруч» намагався налагодити роботу цього трикутника і точно знаю: він працює», — сказав Айген під час лекції «Роль громадянського суспільства у боротьбі з корупцією», яку він прочитав у Львівській бізнес-школі.

ТІ — незалежна  некомерційна всесвітня організація, штаб-квартира якої знаходиться в Берліні, прагне протистояти корупції у міжнародних комерційних угодах і на національному рівні через мережу своїх національних підрозділів. Таких підрозділів — більше шістдесяти.

Серед членів Консультаційної ради ТІ — нобелівський лауреат Оскар Аріас Санчес, виконавчий секретар Глобальної коаліції по Африці Ахмед Ульд-Абдаллах, федеральний суддя Джон Нунен, колишній президент Німеччини Ріхард фон Вайзекер і колишній міністр фінансів Непалу Девендра Радж Пандей.

«День» говорив із засновником міжнародної організації боротьби з корупцією у світі Transparency International Пітером АЙГЕНОМ.

—  Досвід якої країни в боротьбі з корупцією ви вважаєте найбільш доцільним для наслідування Україні і чому?

— У країнах, де є великі проблеми з корупцією, зазвичай є два принципи боротьби з нею.  Перше — потрібне потужне громадянське суспільство, яке могло б допомагати боротися разом або спонукати державне управління та приватний сектор до боротьби. Тому що часто уряд буває неспроможний це робити, так само, як у малих чи великих компаніях, те саме стосується і громадянського суспільства у Transparency International або інших громадських організацій, які борються з корупцією. Річ у тому, що усі вони мають робити це разом.  І ми називаємо це таким собі магічним трикутником, який складається  з уряду, приватного сектору та громадянського суспільства. Усі ці складові спроможні привносити в справу боротьби з корупцією свої потрібні елементи та комплексно і спільними зусиллями досягати цілей.

Другим ключовим принципом є так званий комплексний підхід, і йдеться не лише про кримінальне переслідування чи покарання за корупційні дії. Це має бути комплекс різних заходів. Ми говоримо про те, що в суспільстві має бути система доброчесності або доброчесної поведінки, що становитиме певну мозаїку, яка склалася з багатьох компонентів: системи державних закупівель, доступу до публічної інформації, незалежних мас-медіа, громадянського суспільства, тобто усіх тих чинників, кожний з яких є важливим.

Людина має імунну систему, а якщо говорити про суспільство, то воно повинно  мати таку імунну систему у вигляді доброчесності. Ми бачимо в країнах на кшталт України співпрацю уряду та великих олігархічних груп, і це одна з причин недовіри громадян до чиновників. В інших країнах, наприклад, в Німеччині чи США, йдеться про проблему фінансування політичних партій або фінансування політичної діяльності. До прикладу: від таких компаній, як Daimler AG , Volkswagen у багатьох випадках уряд залежить, адже отримує від них ресурси, і це також серйозна загроза для виникнення корупції.

ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР АРСЕНІЙ ЯЦЕНЮК НА ЗАСІДАННІ УРЯДУ ІНІЦІЮВАВ ЗУСТРІЧ З ПРАВООХОРОНЦЯМИ ЩОДО ПЕРЕДАЧІ ПЕРШОЧЕРГОВИХ СПРАВ ПРОТИ КОРУПЦІОНЕРІВ.  ОЧІЛЬНИК УРЯДУ ПООБІЦЯВ ПРОІНФОРМУВАТИ ПРО КОНКРЕТНИЙ ПЕРЕЛІК КРИМІНАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕНЬ «З ЦИФРАМИ ТА ФАКТАМИ» / ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

У багатьох країнах система державних закупівель є дуже слабкою ланкою з погляду корупції. Тому ми вітаємо досвід, що Transparency International Україна разом із урядом та іншими організаціями створили цю систему прозорою, яка сприятиме зменшенню корупції в державних закупівлях. Ці приклади дають розуміння того, що ми маємо на увазі під цим комплексним підходом. Коли йдеться про кілька компонентів у цих системах доброчесності. Можна говорити і про незалежну судову систему та інші структури.

Минулого року за індексом сприйняття корупції Україна перебувала на 142-му місці зі 175 країн і мала 26 балів. Що треба зробити, аби країна змогла відчутно піднятися в антикорупційному рейтингу? Які саме рішучі кроки влади і громадськості для цього потрібні?

— Найважливіше — щоб Україна боролася з корупцією. Тому  що CPI (Corruption Perceptions Index) — лише дзеркало, що показує наслідки того, що відбувається в реальному житті. Робота CPI полягає в опитуванні десятків тисяч людей в різних країнах, як вони сприймають рівень корумпованості тої чи іншої держави. Крім цього, ще є часовий вимір. Навіть якщо зараз Україна повністю стане некорумпованою країною, це буде відображатися у сприйнятті людей не одразу, бо потрібен час на усвідомлення цього факту аналітиками. Тому забудьте про показники CPI, це не настільки важливо, потрібно сконцентруватися на реальних змінах, що відбуваються в Україні, й на досвіді інших країн, який можна застосувати для того, щоб  зміцнити економічну, політичну  системи в Україні і звільнити їх від корупції.

—  Чи згодні ви з тим, що ахіллесова п’ята путінського режиму в РФ — це його корумпованість? І як Україна може використати цей факт на свою користь?

— Так, Росія дійсно дуже страждає від корупції. І йдеться не лише про внутрішню корупцію, а й про зовнішню — яку  привносять разом з собою російські компанії, що працюють в інших  країнах. Я хочу наголосити на тому, чому в Берліні ми не робимо власні оцінки щодо того, корумпована та чи інша країна чи ні, тому що в тій самій Росії є відділення Transparency International, яке саме і займається тим, що робить на місці аналіз ситуації з корупцією в країні, ставить оцінку і вказує на проблеми, що існують. І я не можу засуджувати країни, моїм завданням є ділитися досвідом моєї роботи.

— Віце-президент США Джо Байден заявив, що Путін використовує корупцію та підкуп для розколу Європи і війни проти України. Як ви можете це прокоментувати? Наскільки, на вашу думку, Путіну вдалося корумпувати Захід?

— Я не можу коментувати заяви Джо Байдена, оскільки в цій ситуації йдеться про політичну боротьбу між США і Росією. Ми не можемо говорити, що якась країна робить добре, а якась зле. Ми — лише організація, яка допомагає боротися з корупцією. І для мене одна людина, в цьому випадку Джо Байден, не може бути верховним авторитетом для того, щоб оцінювати поведінку Путіна. З другого боку, зрозуміло,  що і в США є проблеми, які стосуються фінансування політичних партій та інших, пов’язаних з політичною корупцією. Проте у них є законодавство, яке дозволяє переслідувати американські компанії, що дають хабарі в інших країнах. І це те, чого не було у Франції, Німеччині до 1999 року, коли німецькі компанії мали право враховувати хабарі у власну звітність і навіть отримувати податкові пільги на ці суми.

Оксана ГРУБА, Львів
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...