Про пріоритети та правильні фокуси

Основні результати роботи уряду України за три роки з моменту призначення стали однією з головних тем засідання Кабінету Міністрів 17 квітня. Цифри, напрямки реформ і тенденції представив прем’єр-міністр України Володимир ГРОЙСМАН.

Звертаючись до міністрів, учасників засідання та представників преси, він наголосив, що три роки тому визначив головним пріоритетом своєї роботи зупинку економічного падіння, відновлення економіки та капітальний ремонт країни, який дав би змогу розв’язувати накопичені десятиліттями проблеми, а відтак позбавлятися бар’єрів на шляху запровадження нової якості життя.

«Нашим пріоритетом було і є те, щоби Україна стала сильною, економічно розвинутою країною, де кожен — і дитина, і людина похилого віку — відчували б себе комфортно і безпечно, — сказав Володимир Гройсман. — Я хочу подякувати своїй команді, парламенту, президенту за те, що ми разом долали виклики, які перед нами стояли. Ми започаткували багато змін».

Презентацію результатів глава уряду поділив на кілька тем. Перша — соціальний захист військовослужбовців. Такий вибір Володимир Гройсман пояснив тим, що можливість і шанс будувати успішну Україну забезпечили українські воїни. Саме тому забезпечення інтересів оборони — пріоритет для Кабінету міністрів України. У цьому контексті глава уряду нагадав, що грошове забезпечення військових за три роки зросло майже вдвічі, а по деяких категоріях тих, хто забезпечує інтереси оборони і безпеки громадян, — удвічі-втричі. Надано 5,7 тис. квартир, будуються нові сучасні гуртожитки.

«Розпочалася програма забезпечення житлом на умовах лізингу. Ми передали 130 тис. земельних ділянок для учасників АТО», — сказав Гройсман.

Другий напрямок — макрофінансова стабільність та економічне зростання як передумова забезпечення, в тому числі, соціальних програм. За словами прем’єра, останні роки стали роками стійкого зростання. А 2018 рік показав найшвидший темп росту за сім років. Темп інфляції уповільнилися і того ж таки 2018 року вперше за останні п’ять років склав однозначне число — 9,8%. Курс гривні з 2015 року залишається відносно стабільним. При цьому держборг зменшився із 79% до 60,9% ВВП.

«За три роки нашої роботи, і тут треба подякувати також бізнесу, підприємцям, нам вдалося забезпечити зростання економіки на 8,4%. Це правильний напрямок. І ми знаємо, що треба зростати більше і швидше, — сказав Гройсман. — А розвиток економіки дає можливість впливати на стандарти життя».

Наступний акцент — збільшення доходів працюючих громадян. Так, ріст середньомісячної заробітної плати упродовж 2016— 2018 роках щорічно удвічі-втричі перевищував темпи зростання цін. Сьогодні на порядку денному питання забезпечити конкурентоспроможний рівень зарплат у країні, щоб захиститися від трудової міграції. І це можливо, в тому числі, завдяки детінізації зарплат та зайнятості.

«За три роки в доларовому еквіваленті мінімальна зарплата зросла втричі. І це не бравада цифрами. Розумію, що нам треба рухатися швидше», — зазначив глава уряду.

Тема доходів нерозривно пов’язана з побудовою справедливої пенсійної системи. «Це одна із найбільш чутливих тем. 2014 року ми отримали пенсійну систему фактично банкрутом. Роками ніхто не проводив перерахунків пенсій. Ми змінили систему — ухвалили законодавчі зміни, провели перерахунки і запровадили автоматичний перерахунок пенсій. Переконаний, що з кожним роком наша пенсійна система буде більш стійкою і справедливою», — зазначив Володимир Гройсман.

За його словами, соціальні ініціативи обумовлюють необхідність прозорого наповнення державного бюджету, а відтак ефективної протидії корупції. Що зроблено в цьому напрямку? Змінено систему державних закупівель — позитивний ефект 63 млрд грн, впроваджено нові підходи в управлінні державним сектором, систему прозорих аукціонів, автоматичного повернення ПДВ, ухвалено цілі масиви дерегуляційних рішень, запроваджено електронні послуги.

Окремо глава уряду зупинився на ключових реформах останніх років. Серед них — освітня реформа. За останні два роки у нову якість освіти вкладено майже 7 млрд грн. Гроші спрямовані на дидактичні матеріали, сучасні меблі, комп’ютерне обладнання для Нової української школи, підвищення кваліфікації вчителів НУШ, на шкільні автобуси, на природничо-математичні кабінети, україномовні дидактичні матеріали для шкіл з мовою навчання національних меншин, автомобілі для інклюзивних центрів, на закупівлю комп’ютерів, на обладнання спорткомплексів при середніх школах, на підключення інтернету в середніх школах та інклюзивну освіту.

«Коли ми бачимо новий стандарт освіти — ми бачимо вчителя, дітей, які з інтересом навчаються. Це означає, що ми інвестуємо кошти туди, куди потрібно», — додав прем’єр-міністр.

Друга реформа — реформа системи охорони здоров’я. «Від цієї сфери багато років відмахувалися, а МОЗ сприймали як міністерство із закупівлі дорогого обладнання. Ми вирішили, що ця тема для нас важлива. Змінити цю сферу за один день — неможливо. Але за кілька років люди відчують позитивні зміни», — відзначив глава уряду. Він повідомив, що 27 млн громадян уже мають свого лікаря, лікувальні заклади перейшли на договірні відносини з НСЗУ, зросла зарплата лікарів. «Далі стартуємо з проектами реформи екстреної медичної допомоги, стартуємо з програмою безкоштовної діагностики, закуповуємо ангіографи для мережі кардіоцентрів, які ремонтуються коштом місцевих бюджетів. Забезпечуємо безкоштовні процедури стентування», — проінформував громадськість Володимир Гройсман.

Важливі зміни сталися у площині збереження культури й національної пам’яті. Як зазначив глава уряду, духовність і культура — основа країни, і тому не можна фінансувати ці сфери за залишковим принципом. «Ми вже видаємо якісний кінопродукт, придбали понад півтора мільйона примірників україномовних видань для бібліотек, — розказав Володимир Гройсман. — Ми почали будувати другу чергу Меморіалу жертвам голодоморів. Це буде сучасний майданчик для увіковічення пам’яті безневинно загиблих».

Глава уряду торкнувся й теми масштабної модернізації інфраструктури. Прем’єр-міністр погодився, що стан наших доріг, транспортної інфраструктури в цілому, мереж залишає бажати кращого. Втім, щороку ситуація виправляється. Уже створено Дорожній фонд, відновлено понад 6 тис. км доріг, переозброюється державний гігант «Укрзалізниця» — вже побудовано 7 тис. вантажних вагонів, зростає пасажиропотік аеропортів. «Коли інфраструктура використовується конкурентно й ефективно, ми зростаємо. Ми можемо і будемо відігравати ключову роль у реалізації проекту «Новий шовковий шлях» від Європи до Азії», — наголосив прем’єр-міністр.

Однією з найбільш успішних реформ останніх років Володимир Гройсман назвав реформу децентралізації. У квітні реформа відзначає п’ять років впровадження. «Ми запровадили не тільки зростання місцевих бюджетів, а й надаємо державну підтримку. Ми дали можливість людям самим приймати рішення, куди витрачати кошти. За 2016 — 2018 роки ми допомогли збудувати понад 11 тис. нових об’єктів — це заклади освіти, охорони здоров’я, ЦНАПи, культурні та інфраструктурні об’єкти, об’єкти спорту», — зазначив Володимир Гройсман.

Він звернув увагу, що сьогодні саме час продовжувати започатковані зміни й ухвалювати системні рішення.

«Впевнений у тому, що якщо правильно фокусуватися на проблемах і ухвалювати й реалізовувати правильні рішення, — все вийде. Досить програмувати нас на тому, що ми лузери. Якщо рішення будуть системними й чіткими, результати не змусять себе чекати. Попереду у нас багато цікавого. І головне: Україна — це не просто місце на карті, а велика країна, яка зобов’язана досягти успіху», — резюмував прем’єр-міністр.

Натомість, у всесвітніх рейтингах оцінки роботи уряду Гройсмана менш оптимістичні.

Україна опинилася на 62-му місці із 71 у рейтингу якості життя країн 2019 року. Тоді як минулого року ми мали 57-ме місце. Про це свідчать дані сервісу Numbeo — глобальної бази даних про споживчі ціни, передбачуваний рівень злочинності, медичного обслуговування та інша статистика.

Крім того, Bloomberg’s Misery Index відзначив, що Україна опинилася на сьомому місці в рейтингу найбільш нещасних країн світу за 2018 рік. Bloomberg’s Misery Index розраховується на основі прогнозів щодо інфляції та безробіття для 66 країн. Позитивний момент полягає в тому, що порівняно з 2017 роком країна змогла покращити своє місце в цьому рейтингу на дві позиції.

Також, згідно з даними World Happiness Report за 2018 рік, Україна втратила шість позицій. Україна опинилася на 138-му місці в рейтингу щастя. Зокрема, українці незадоволені рівнем соціальної підтримки в країні та рівнем ВВП на душу населення.

Натомість світовий рейтинг добробуту (The Legatum Prosperity Index 2018), який складає британський аналітичний центр The Legatum Institute, свідчить, що Україна піднялася на одну позицію і зайняла 111-те місце серед 149 країн. Добробут країн оцінюється на основі результатів опитувань громадян за такими категоріями: стан економіки і соціальної сфери, влада, підприємництво, охорона здоров’я та особиста свобода.

«Просіла» Україна й в оцінках ООН. У Доповіді щодо індексу людського розвитку, яку оприлюднила 2018 року Програма розвитку ООН, Україна посіла 88-му позицію серед 189 країн. Індекс людського розвитку (HDI) в Україні визначений на рівні 0,751. Згідно з рейтингом за 2017 рік, Україна посідала 84-те місце.

Щоправда, в Індексі легкості ведення бізнесу Світового банку Україна таки піднялась — на чотири позиції за перший рік уряду Гройсмана і ще на п’ять позицій за другий. У листопаді 2018 року Україна посіла 71-ше місце серед 190 країн світу. Цьогорічних результатів ще немає.

Цікаво, що дещо поліпшила свої позиції Україна й у рейтингу «Індекс сприйняття корупції». Відповідно до аналізу Transparency International, Україна набрала 32 бали зі 100 можливих і посіла 122-ге місце за підсумками 2018 року. Рейтинг спирається на опитування експертів та бізнесу, які проводить низка міжнародних організацій. Із пострадянських держав Україну випередили всі країни Балтії, а також Грузія, Вірменія, Молдова та Білорусь. Проте рівень корупції в Україні виявився меншим, аніж у Казахстані та Киргизстані, а також другий рік поспіль Україна випереджає Росію, яка раніше вважалася за сприйняттям менш корумпованою за Україну.