Процес розпаду

Російські чиновники запевняють, що вже змогли вивести  оборонний комплекс з-під залежності, планомірно заміщуючи українські комплектуючі. Заступник міністра оборони РФ Юрій Борисов заявив нещодавно, що для Росії «українське питання закрито», одразу ж уточнивши, що «імпортозаміщення йде своїм ходом». «У липні 2014 року Верховний Головнокомандувач затвердив плани-графіки щодо імпортозаміщення української продукції. Кошти надано. У нас і так особливих проблем немає. Сьогодні ми вжили всіх заходів, аби в жодному разі динаміка надходження техніки через ці позиції не потерпала», — цитує Борисов РІА «Новости». Повідомлялося, що від постачань комплектуючих з українських підприємств залежали близько 200 зразків озброєнь і військової техніки, з яких найболючішими для російської промисловості виявилися двигуни для гелікоптерів і кораблів. Кількість видів українських вузлів і агрегатів взагалі вимірюється сотнями.

Такі заяви — явно поспішні, оскільки насправді російські оборонні підприємства поки що не змогли повноцінно замінити низку важливих комплектуючих з України. І на «динаміці надходжень» саме це й позначається. Так, складнощі є з будівництвом фрегатів проекту 11356 на заводі «Янтарь» у Калінінграді. Якщо спочатку серія мала складатися з 6 одиниць, то тепер її вже зменшили на один корабель, та і їх спорудження затягується. До розриву відносин з Росією Миколаївський завод «Зоря-Машпроект» поставив двигуни всього для трьох фрегатів, з яких лише один вже побудовано і проходить швартові випробування. До того ж на нього Чорноморський флот чекає аж з 2010 року, але терміни постійно переносилися. 2011-го мав надійти вже другий корабель, але він ще добудовується, на третьому змонтували силову установку. А ось на фрегати, що залишилися, планують тепер встановити двигуни рибінського НВО «Сатурн», яке запропонувало два варіанти. Як пишуть російські спеціалізовані ЗМІ, проблема в тому, що М90ФР по 27 тис. кінських сил використовуються для потужніших фрегатів, а М70МФРУ створювали взагалі для інших кораблів, і їх буде потрібно не по два, а по чотири на кожен фрегат. Вони вже висловлюють сумніви, чи не обмежиться серія взагалі трьома кораблями. Адже різні габарити силових установок призведуть до великих переробок внутрішньокорабельного простору, що ще більше затягне будівництво і підвищить його вартість.

Розрив кооперації з Україною відчули і підприємства, задіяні у створенні торпед. Відвідавши на  Північному Кавказі завод «Дагдизель», російський віце-прем’єр Дмитро Рогозін заявив, що цьому великому підприємству загрожує банкрутство. Повідомляється, що труднощі виникли після загострення ситуації в Україні, оскільки «Дагдизель» співпрацював з українськими виробниками, а зараз це неможливо. Чиновник не назвав суміжників, але відомо, що ще за радянських часів НВО «Київський завод автоматики ім. Г.І. Петровського» було задіяно в кооперації з виробництва мінно-торпедної зброї. Підприємство виготовляє комплекти апаратури керування для різних торпед, ракетного протичовнового комплексу «Медведка» тощо. Рогозін заявив, що необхідно збільшувати ступінь держучасті в «Дагдизелі» (підприємство має держпакет акцій 38%), аби не зірвати його модернізацію. Що держава повинна повернути над підприємством контроль, і питання про те, як саме це можна зробити, обговорюватиметься з керівництвом республіки та іншими зацікавленими сторонами.

А від використання ракет-носіїв «Рокот» Росія може зовсім відмовитися: за повідомленнями в російських ЗМІ, обладнання виробництва харківського «Хартрону» підпало під заборону як таке, що може бути використане у військових програмах. Окрім цивільних космічних апаратів, «Рокот» виводив у космос і військові супутники зв’язку. Як прокоментував російським «Известиям» головний конструктор компанії «Хартрон-Аркос» Анатолій Камотус, підприємство дістало розпорядження отримувати від російських контрагентів гарантії того, що його продукція не використовуватиметься з військовою метою. І додав, що у міжнародних космічних проектах обладнання продовжать використовувати.

Українські оборонні підприємства також потерпають від розриву корпоративних зв’язків з російськими виробниками, що й прогнозувалося, але переносять це по-різному. Так, підбиваючи підсумки минулого року, директор НВКГ «Зоря-Машпроект» Костянтин Картошкін зазначив, що упродовж 2014-го завод працював, не користуючись послугами ринку Росії. І «незважаючи ні на що, вдалося уникнути багатьох проблем, не було перебоїв з виплатою зарплати». Він повідомив, що замовленнями підприємство забезпечене: в найближчий рік заплановано виробництво 72 двигунів. Є домовленості про постачання обладнання морського призначення для ВМС Індії і В’єтнаму.

Інше ж велике підприємство, «Південний машинобудівний завод ім. О. Макарова», через відсутність замовлень навіть припинив свою роботу. Працівники вже кілька місяців майже не отримують зарплату, значна частина пішла у вимушену відпустку. Торік обсяги виробництва ПМЗ ракетно-космічної техніки за договорами з РФ порівняно з 2013 роком знизилися у 17 разів. Восени, коли завод відвідав Президент України, йому продемонстрували нові розробки інженерів: ручний гранатомет, надлегкий літак і мобільний комплекс спостереження. Петро Порошенко пообіцяв підприємству держзамовлення на виготовлення високоточної зброї, крилатих ракет. Нещодавно прес-служба ПМЗ повідомила, що укладені контракти заводу на 2015 рік оцінюються майже в мільярд гривень, а додаткова потреба в дозавантаженні виробничих потужностей — ще у півтора. «У загальному обсязі орієнтовного завантаження потужностей ПМЗ для забезпечення стабільної роботи у 2015 році, частка відпрацьовуваного наразі держоборонзамовлення оцінюється в 30%», — повідомила прес-служба. Підприємство продовжує участь у міжнародних космічних проектах і програмах, отримало замовлення на будівництво двох десятків тракторів.

Додамо, що Україна, як і раніше, залежна від російських комплектуючих.  Концерн «Укроборонпром» налагоджує самостійне виготовлення всіх необхідних комплектуючих, які раніше постачалися з Росії. Як повідомив директор «Укроборонпрому» Роман Романов, звідти брали близько 30 тис. найменувань, а сьогодні вітчизняні заводи виготовляють вже близько 11 тис. замінників. «Передусім йдеться про авіаційну техніку, де ми взагалі піднялися після припинення співпраці. Там вже налагоджено виготовлення більш як 4 тис. категорій виробів», — сказав він нещодавно. І наголосив, що завдяки збереженню ціни виробу «ці гроші залишаються в Україні».

ДО ТЕМИ

Ганна ГОПКО: «Важливо налагодити виробництво зброї тут»

Залучивши спільний менеджмент та інвестиції, необхідно запустити в Україні виробництво захисної зброї. Про це повідомила голова парламентського комітету в закордонних справах, депутат фракції Об’єднання «Самопоміч» Ганна Гопко під час представлення меморандуму з ЄБРР про створення Проектного офісу з координації розроблення і впровадження реформ в Україні.

«Важливо не тільки залучати з-за кордону захисну зброю, а й налагодити її виробництво тут, відновлюючи військово-промисловий комплекс, створюючи нові робочі місця», — переконана депутат.

Гопко зауважила, що військові розробки України були надзвичайно сильні ще за часів Радянського Союзу, тому зараз тривають переговори із західними партнерами про відродження цього комплексу для оборонних потреб країни.

Депутат також звернула увагу на потребу скерування фінансової допомоги, яку отримує Україна для модернізації підприємств.

«Це — одне з головних питань, щоб макроекономічна допомога не проїлася на зарплати та пенсії, а була інвестована в конкретні проекти, які забезпечать нові робочі місця та допоможуть модернізувати підприємства», — наголосила парламентар.