Коли людина не встане з колін, то вона не далеко зможе пройти.
Іван Драч, український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч

Рекордний неврожай не лише через погоду?

Збільшення кількості посушливих років на Півдні України селяни пов’язують із відсутністю зрошувальної системи в регіоні
3 серпня, 2012 - 00:00

Цього року Херсонська область закінчила збирання ранніх зернових на тиждень раніше за звичний термін. Досягнення аж надто специфічне: таких низьких показників у нас не було вже понад десять років! За офіційними даними, наданими заступником голови Херсонської облдержадміністрації Михайлом Мельником, намолотили 637,4 тисячі тонн зерна, зокрема 369,8 тис. тонн пшениці. Урожайність становить усього 16ц/га. Це майже в чотири рази менше від показників минулого року!

Досвідчені аграрії насправді й не чекали цього року особливо високих урожаїв. Це стало зрозуміло ще на початку озимої посівної кампанії. Погодні умови осені-зими 2011—2012 років складались украй несприятливо для фермерів півдня України. Осінь видалась посушливою, й озимина дала погану схожість, потім настала малосніжна й морозна зима. Навесні ситуація тільки погіршилась.

Херсонська область завжди вважалась регіоном ризикового землеробства. Але навіть при цьому цілком можливі хороші урожайні роки. Старожили вивели свою схему циклічності вдалих років: після урожайного наступний обов’язково буде невдалим, подальші три — із середніми показниками. Що характерно, природно-кліматичні умови мали мінімальний вплив на урожайність. Невдалий рік може бути або посушливим, або надмірно вологим.

Наприкінці 1990-х — на початку 2000-х у Херсонській області почастішали випадки знищення створених за часів СРСР зрошувальних систем. За кілька років було вирізано і здано на металобрухт понад 6 тисяч тонн труб, знос яких не перевищував 15%. Область залишилась практично без зрошувальної системи. Північно-Кримський канал, Червонознаменський канал просто гнали воду, яка не доходила до полів.

Ситуація з кожним роком погіршувалась. Так, з’явились системи краплинного зрошування, але не кожне фермерське господарство може собі це дозволити, та й не у всіх випадках його використання доцільне. Скажімо, при вирощуванні зернових культур. Директор агрофірми «Білозерський» Віктор Силецький розповів, що цього року його вже почали звинувачувати в тому, що він «краде» дощ у фермерських господарств району. У агрофірми великі плантації виноградників і садів. Звісно, вони забезпечені краплинним зрошуванням. Але ж урожайність залежить не лише від наявності вологи в ѓрунті. Важливий чинник — відсутність граду. Агрофірма вимушена сплачувати щороку близько 400 тисяч гривень на проведення протиградових заходів. Ось на цьому ѓрунті й виникли конфлікти з місцевими фермерами. Вони були впевнені, що заходи щодо знищення градомістких хмар є основною причиною посушливого літа. У Віктора Петровича своя точка зору на цю проблему: «У Херсонській області було понад 800 тисяч гектарів землі під зрошуванням. Працювали дощувальні установки. Звісно, це сприяло інтенсивнішому обігу води в природі. При використанні краплинного зрошування вологою живиться тільки ѓрунт, випарувань практично немає, тобто немає й істотних опадів. А ось при роботі дощувальних установок над полями утворювалась дрібнодисперсна водна суспензія, яка добре випаровувалась і сприяла формуванню дощових хмар. Зараз же середньорічні показники опадів залишаються на рівні 120—140 мм. Цього для отримання нормальних урожаїв не вистачає».

Цілком можливо, що в словах Віктора Силецького є доля істини. І збільшення кількості посушливих років на півдні України безпосередньо пов’язане з відсутністю зрошувальної системи в регіоні. Особливо це стосується північно-східних районів області: Високопільського, Нижньосірогозького, Новотроїцького.

Херсонська облдержадміністрація заспокоює аграріїв і обіцяє усіляку підтримку. Проте поки що це залишається тільки обіцянкою. Зараз же фермерів більше хвилює ситуація з реалізацією зібраного урожаю зернових. Адже поганий урожай не лише за своєю кількістю, але й за якістю. Основні оператори ринку зерна, херсонські господарства практично не розглядають Херсон як постачальника пшениці та ячменю. Натомість районне керівництво вельми наполегливо пропонує фермерам не покладатися на вигідні контракти і здавати зерно в держрезерв за заниженими цінами.

Лариса ВАСИЛЬЄВА, Херсон
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ