«Річковий» законопроект опинився у... калюжі

Уже в ближайшее время Верховая Рада Украины рассматривать законопроект «О внутреннем водном транспорте». Уже во втором чтении - первых он прошел в апреле. И между тем голосованием и голосованием во втором чтении должна была состояться существенная доработка - немало игроков рынка высказали критические замечания, которые депутаты транспортного комитет обещали учесть. И что-то пошло не так - когда рассмотрение законопроекта №1182-1-д во втором чтении появился в расписании заседаний Верховной Рады Украины на 4 сентября, бизнес стал бить тревогу - ключевые участники обсуждения, входящих в соответствующей рабочей группы, не видели окончательной версии законопроекта ко второму чтению.

Европейская бизнес ассоциация (ЕБА) официально заявила: до голосования так и не было встречи с представителями бизнеса для обсуждения законопроекта, которое обещал парламентский комитет по вопросам транспорта. Хотя, мол, то, что законопроект должен быть согласован со всеми сторонами, внимание и Президент Украины Владимир Зеленский. Который еще и призвал привлечь к обсуждению представителей администраций Одесской, Херсонской и Николаевской областей, а также- Вице-премьер-министра - Министр по вопросам стратегических отраслей промышленности Олега Уруского.

«Ни встречи на базе профильного комитета ВРУ, ни встречи с участием Вице-премьер-министра по промышленности для обсуждения текст законопроекта, который выносится на второе чтение не были проведены. Открытость в этом вопросе проявляет только Министерство инфраструктуры Украины, что приветствуется Ассоциацией, однако, к сожалению, в данном случае этого не достаточно, учитывая, что законопроект находится в профильном комитете ВР », - заявили в Ассоциации.

В конце концов, рассмотрение законопроекта таки перенесли. И 2 сентября состоялась обещанная встреча с представителями бизнеса, который работает на внутренних водных путях. С бизнесом (представителями, «Нибулона», «Укрречфлот», «Феррекспо», «Бунге Украина», COFCO Agri Ukraine, RISOIL, AGRECA, "Гермес Трейдинг», «Ника-Тера» Американской торговой палаты, Европейской Бизнес Ассоциации) общались представители Министерства инфраструктуры, заместитель Руководителя офиса Президента Украины Юлия Кузнецов, глава офиса национального инвестиционного совета Ольга Магалецкая.

Втім, виходячи з особистого спілкування з деякими з учасників цієї зустрічі, задоволеним з неї не вийшли: зауваження лишилися ті ж самі, які робилися і раніше, і не зрозуміло, чи їх таки врахують і як. «З цього тижня тільки мають продовжувати доопрацювання згідно правок депутатів», повідомила представниця ЄБА Ольга Копіка.

«Законопроект треба приймати тільки з правками. Ми за те, аби не допускати флот під іноземним прапором  до каботажних перевезень під іноземним прапором, і це ключове. Але є ще низка зауважень. Це і можливість зняти акциз з палива для річкового флоту, аби вирівняти економічно умови для чесних і нечесних гравців, які заправляються у морі поза митною територією. Це і орган управління, і джерела фінансування річкової інфраструктури... Додатково питань багато», — каже співвласник компанії «Гермес-Трейдинг» (холдинг «АгроВіста») Юрій Скічко.

Під час дискусії обговорювалися: модель управління інфраструктурою внутрішнього водного транспорту; фінансування підприємства, відповідального за утримання інфраструктури внутрішніх водних шляхів; рентна плата за спеціальне водокористування, за розведення ферм мостів, шлюзування; питання зняття або компенсації акцизу на паливо для річкового транспорту; можливість реалізації грунту за результатами днопоглиблювальних робіт; відкриття ринку перевезень внутрішніми водними шляхами для суден під іноземним прапором; впровадження нових реєстрів (суднові журнали, послужні книжки членів палубної команди суден внутрішнього плавання, реєстр об’єктів інфраструктури).

Бізнес каже: слід чітко передбачити відсоток надходжень від акцизного податку з пального, який буде відраховуватися на розвиток внутрішні водні шляхи, чітко визначити період, з якого почне функціонувати відповідний спеціальний фонд, інакше поточна редакція дозволяє продовжувати фінансування ВВШ за рахунок портових зборів без жодних часових обмежень.

У той же час, ЄБА каже, що недопрацьованою лишилися пункти стосовно створення Державного фонду ВВШ у складі спеціального фонду Держбюджету, з якого має фінансуватися утримання річкової інфраструктури. Адже джерела його формування визначені лише у пояснювальній записці до законопроекту. При чому фінансування ВВШ за рахунок портових зборів, що називають як додатковим джерелом, взагалі йду у супереч із «встановленим підходом щодо фінансування ВВШ як самостійної підгалузі зі своїми видатками, доходами, планами розвитку». Головне ж — йде у розріз із Законом України «Про морські порти України», який говорить, що портові збори є цільовими та використовуються для розвитку морських  портів. Власне, і та практика, яка є нині суперечить цьому закону — збори більшою мірою йдуть у загальний державний бюджет «на проїдання», хоч кошти з кожного заходу судна до морського порту мають спрямовуватися відповідно — одні мають йти на утримання та ремонт причалів, інші — на утримання маяків тощо.

Низка положень законопроекту про ВВТ може призвести до зарегулювання ведення бізнесу. Так, створення Реєстру об’єктів інфраструктури ВВТ  стане прихованим дозвільним інструментом з правом забороняти діяльність річковим терміналам. Запроваджується необхідність погодження ще з одним центральним органом виконавчої влади усіх проектів будівництва на ВВШ, відведення земель та водного простору (містобудівне та земельне законодавство й так передбачає порядок будівництва та відведення земель, в тому числі, для об’єктів транспорту та інфраструктури).

«На ринку немає єдиної консолідованої позиції. Одні говорять: «Так, потрібна реалізація і ми це підтримаємо». Фактично ми комунікуємо однаковими тезами абсолютно правильні здорові речі. А хтось з представників бізнесу бачить по-іншому, тому немає консенсусу. У таких випадках держава має ухвалювати рішення і нести відповідальність за те, що понесе за собою це рішення.», — прокоментував у одному із інтерв’ю ситуацію із законопроектом Міністр інфраструктури Владислав Кріклій.

Втім, якщо говорити про відсутність «єдиної консолідованої позиції», то йдеться про те, чи дозволяти, як це передбачає законопроект, вільну роботу іноземного флоту у каботажі (зараз судно під іноземним прапором може тільки забрати вантаж чи доставити його до річкового порту, але тільки якщо пунктом від         правки чи пунктом доставки буде іноземний порт, а не річкові та морські порти України). Тут справді сперечаються ті вантажовідправники, у яких є власний флот та ті, які хочуть більше конкуренції при фрахтуванні чужого флоту. В основному — це зернотрейдери. Щодо іншого таких жорстких протиріч нема, особливо, коли бізнес бачить потенційні пастки у вигляді чиновників, які прийматимуть рішення у ручному режимі. 

В любом случае на рынке ждут окончательного текста законопроекта. И хотят, чтобы его обязательно показали перед следующим рассмотрением - чтобы не было так, что замечания, которые юристы, эксперты компаний делали и присылали к транспортного комитета так и остались исключительно в виде разговоров на недавней встрече.