Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан (Єлеазар) Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

Ринок і мораль

В Україні виходить переклад нового бестселера історичної економічної школи
6 вересня, 2019 - 10:52

Дискусія між прихильниками класичної та історичної школи політичної економії не припиняється вже 200 років. Головними аргументами критиків класичної школи є те, що теорія, яка створювалася на основі статистичного матеріалу певного періоду історії, в якому були визначені умови не лише господарювання, а й стану суспільства загалом, відформатована математичними узагальненнями, пропонується новим поколінням практиків як істина, що не підлягає сумніву та не потребує доведення. Водночас емпіричний досвід, який пропонується історичною школою, критикується класиками як набір прикладів, що не обов’язково відповідають науковій теорії.

Використання авторами книжки «ПостКапіталізм» методології оцінки підходів до розв’язання економічних проблем не лише на основі християнської етики, що вже використовується в різноманітних публікаціях, а й конкретної історії, що викладена в Старому Заповіті, та інтерпретація різноманітних заходів та інструментів економічної політики з цих позицій наближає два часом антагоністичні підходи один до одного.

Ще понад 100 років тому відомий філософ, історик та політеконом Макс Вебер у «Дусі капіталізму» справедливо зазначив : «Вивільнення прагнення до прибутку і кореспондуюча з ним довіра до «невидимої руки» ринку мають телеологічне підґрунтя, яке дає можливість констатувати, що світ являє собою божественно впорядкований та наповнений певним етичним сенсом космос». За таким природним порядком космосу можна припустити наявність Божого промислу, який організував порядок речей у природі, виходячи з власного плану. Цьому метафізично телеологічному моменту християнського світогляду відповідає розуміння космосу як великого «домогосподарства Бога».

У космічному ойкосі панують задумані Творцем плани, які не завжди властиві розумінню обмеженій людській свідомості. З перенесенням християнсько-натуралістичного телеологічного світогляду (Бог — головний, хто визначає цілі) на ринкову економіку саме питання про цілі осмисленої господарської діяльності було переадресоване вищій інстанції. Саме безособовість і анонімність ринкового механізму сприймалися як знак того, що великі плани Творця спрямовують особистий інтерес людини як господарюючого суб’єкта, в русло реального здійснення, тому що вищі цілі Бога можуть бути лише безособовими. Безособова сутність ринкових сигналів дає змогу інтерпретувати їх як вираз уявної нейтральності ринку. Відтак виходить, що сама законоформуюча структура ринку гарантує те, що господарюючі суб’єкти діють відповідно до непізнаваних цілей Божого блага. Необхідно лише спокійно дозволити цим цілям керувати ними. Тим самим не моральні почуття людини визначають ринок, а ринок визнається полем дії моралі. 

Глобальна фінансова криза 2008 року спровокувала чимало сумнівів щодо ефективності ринкового механізму та раціональності економічних агентів (які є запорукою нейтральності ринку). Так звані провали ринку поставили на порядок денний не лише питання «морального ризику» та випливаючі з цього проблеми позичальників та кредиторів, а й загострили дискусії щодо створення нових механізмів координації міжнародної економічної взаємодії.

Ми вже стаємо свідками поступового переосмислення ступеня допустимості ризику та спекуляції на міжнародному фондовому та кредитному ринках, що уособилося в створенні відповідних методичних рекомендацій у галузі банківського (Базель — ІІІ) та податкового (BEPS) регулювання.

Дедалі більше лунають запити на побудову солідарної економіки, яка базувалася б на трансформації діючої капіталістичної системи шляхом поступового, але неухильного впровадження альтернативних економічних форм, які елімінували б гострі протиріччя та негативні соціально-економічні наслідки глибокого розшарування в суспільстві.

Фетишизація інновацій призвела до сумнівів щодо потрібності та цінності людини, запит на працю якої стає дедалі хиткішим. А асиметрія інформації, дисбаланси заощаджень та інвестицій, здається, не дозволять ліквідувати розрив у доходах на душу населення як усередині країн, так і між різними за рівнем розвитку країнами, незважаючи на безліч пропозицій, включаючи і екзотичний на сьогодні базовий гарантований дохід.

Глобалізація з її зняттям обмежень на рух капіталу, товарів, послуг, робочої сили та інформації сформувала запит на впорядкування економічних принципів на основі певних універсальних принципів людинолюбства. Вони містяться в християнському релігійному ученні і дають можливість використовувати тисячі відомих інструментів на благо людини.

Пропонована авторами книжка дає можливість до сприйняття і читачу, який звик до аналізу на підгрунті історичного підходу. А бажаючим побачити нові інструменти ми радимо звернути увагу на приклади безвідсоткових кредитів та прощення кредитів, що яскраво описані в роботі та пропонується як сучасний інструмент банківської системи.

Володимир ПАНЧЕНКО
Газета: 

Додати коментар

Фото Капча
Введіть символи з картинки

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ