Історія зобов’язує не лише її знати, але і творити її.
Андрій Коваль, український історик і громадський діяч

Село: розорити чи врятувати?

Спецматеріал — як Вінниччина готується впроваджувати «молочний» стандарт
12 лютого, 2018 - 17:10
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Наприкінці січня цього року жителі кількох сіл Ямпільського району перекрили дорогу і не пустили у свої населені пункти машини молочних заготівельників. Причина — низька, за словами людей, ціна за молоко, яке приймають заводи. Платять, як за продукцію другого сорту по 5,8 грн за літр, не проводячи жодних лабораторних досліджень. А тим часом збувають молоко у сусідню Молдову, як сировину екстракласу. Люди вимагали збільшити вартість молока хоча б до 6 гривень. Аргументують, що утримувати корів, які для багатьох родин є головним джерелом наповнення сімейного бюджету, стає дедалі важче, ба більше — не вигідно, через збільшення вартості електроенергії, води, зерна, макухи тощо.

«Я отримую пенсію майже 1500 гривень, мій дід має не більшу. На старості мусимо тримати господарство, бо це живі гроші. Тримаємо дві корови і телицю. Щодня надоюю не менше 50 літрів молока. А здаємо за безцінь. Пляшка води дорожче коштує, ніж літр молока, коли таке було?! А корову треба нагодувати і запаси на зиму зробити і тепленьке пійло дати, — розповідає жителька села Нечуївки Ямпільского району Надія КОЗЛІНСЬКА. — Коли дізналися, що наш Ямпільський маслосирзавод заготовляє молоко від населення за ціною другого сорту, а потім продає його у Молдову як молоко екстракласу, отримуючи виручку у валюті, то нерви вже не витримали. Нас обманюють, отримуючи надприбутки, але збільшити вартість хоча б на 20 копійок за літр ніхто не хоче. Доведеться вирізати худобу чи здавати на м’ясо — не знаю, бо з роками дедалі важче стає тримати корів. А гроші, як пісок — є в руках і одразу нема».

Не має повноважень зарадити ситуації і влада на місцях. Голова Ямпільської РДА Михайло ВДОВЦОВ каже, якщо ще років 10 тому поголів’я ВРХ в районі складало понад 7000 голів, нині ця цифра удвічі менша. З такими темпами район може взагалі залишитися без домашнього молока. Створювати кооперативи й об’єднуватися з іншими власниками худоби, щоб виробляти молоко належної якості, селяни не поспішають. Переважна більшість із них — пенсіонери, які не хочуть або просто бояться вступати в програми співфінансування.

«У державному бюджеті цього року передбачено 4 мільярди гривень на підтримку молочної галузі. Наразі виробляється механізм використання цих коштів, які будуть зосереджені передусім на будівництво та реконструкцію молокотоварних ферм та придбання необхідного обладнання. В нашому районі створено 19 молокоприймальних пунктів, працюють одиниці, більшість молока вивозиться за межі Ямпільщини. Хоча мало б залишатися в районі», — визнає чиновник.

«КОЛИШНЯ СВИНОФЕРМА ПЕРЕТВОРЮЄТЬСЯ НА МОЛОКОПЕРЕРОБНИЙ КОМПЛЕКС»

Тим часом у сусідньому з Ямполем Томашполі за кошти Євросоюзу та кошти державного й місцевих бюджетів реалізовують масштабний проект «Розвиток можливостей кооперативу для захисту правових і економічних інтересів приватних селянських господарств, а також розширення молочного асортименту продукції соціальної сфери Томашпільського району». Він передбачає створення молочного кооперативу, який за договорами-дорученнями його учасників займатиметься збором молока, його переробкою та збутом. Проект здійснюється  на території чотирьох сільських рад Антонівка, Пеньківка, Пилипи-Борівські та Рожнятівка, але й інші власники корів можуть долучитися до кооперативу.

«У рамках проекту відбувається реконструкція приміщення, яке розташоване на території Антонівської сільської ради, це колишня свиноферма, яка поступово перетворюється у молокопереробний цех, який має холодильні, складські приміщення, душові, роздягальні, пункт прийому молока та видачі готової продукції, лабораторію тощо. Зараз вже оголошений тендер на придбання технологічного обладнання для  виробництва молока, кефіру, йогурту та м’яких сирів, які збуватимуться в заклади соціальної сфери району. Потужність виробництва — три тонни молока за вісім годин, тобто за зміну. Розраховуємо запустити комплекс влітку, до запровадження нових норм, — розповідає експерт проекту Наталія ГИЖКО. — Окрім інвестиційних робіт, ми займаємося питанням покращення кормової бази для власників корів. Спільно з фахівцями з Інституту кормів та сільського господарства Поділля проводили польові роботи з поліпшення громадських пасовищ на площі 100 га в селах Томашпільського району. Підрядною організацією виступило місцеве фермерське господарство «Август», яке здійснило передпосівну підготовку ґрунту, посів травосуміш та внесення мінеральні добрива. Паралельно проводилася потужна інформаційна кампанія з населенням щодо участі в кооперативі, ефективного утримання корів, доводилося пояснювати людям і певні юридичні аспекти. Селяни досі залишаються юридично незахищеними. І це також треба виправляти».

«ЦЕЙ ПОКАЗНИК СВІДЧИТЬ, ЩО ЗМІНИ НЕМИНУЧІ»

Новий стандарт ДСТУ 3662: 2015 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови», який вимагає відмовитися від молока другого сорту, тобто того, що закуповують безпосередньо на селі, буде впроваджено до 1 липня цього року. На Вінниччині, де частка молока, що закуповується, від селян складає 32 %, забили на сполох, бо від сільського молока не готові відмовитися ані заготівельники, ані виробники молочної продукції. Вихід один — створення молочних кооперативів, на які з державного та обласного бюджетів почали виділяти чималі кошти, каже директор департаменту агропромислового розвитку, екології та природніх ресурсів Вінницької ОДА Микола ТКАЧУК. Молокопереробна галузь є однією з найпотужніших галузей харчової та переробної промисловості Вінниччини і займає лідируючі позиції по Україні. Щорічно область переробляє в середньому 600 тисяч тонн молока. За минулий рік молокопереробними підприємствами області було закуплено і перероблено 547 тисяч тонн молока. Закупівля молочної сировини від сільгосппідприємств складає 68,2 %, від індивідуальних господарств населення відповідно — 31,8 %. Надій молока на одну корову сільськогосподарського підприємства становить 6,072 тис. кг на одну корову — це найкращий показник у галузі тваринництва в історії області, підкреслює.

«На сьогодні у всіх категоріях господарства нараховується 157 тисяч голів корів. У сільськогосподарських формуваннях — 32,4 тисячі голів, у господарствах населення — 124,7 тисячі. Заготівля молока від селян здійснюється через стаціонарні заготівельні пункти, яких в області нараховується понад 700 одиниць та понад 900 мініхолодильних установок, що розміщені в сільській місцевості, — коментує Микола Ткачук. — Від загального обсягу молока сільськогосподарських підприємств, що прийнято молокогосподарськими підприємствами області, надійшло 63 % — молоко вищого ґатунку, 20 % — молоко першого ґатунку, відповідно, лише 5,3 % — молоко другого ґатунку. Тоді, коли у населення — 94 % молока другого ґатунку, та лише 5 % — першого класу, базисної жирності. І цей показник свідчить, що зміни неминучі. Для поліпшення якості молока в області три роки діє програма щодо підтримки домогосподарств. Селяни, які утримують три і більше корів, мають право отримати з обласного бюджету компенсацію на придбання доїльних апаратів та холодильного обладнання. Торік по фінансову підтримку звернулося 500 осіб, було виплачено мільйон гривень, на початку 2018 буде профінансовано ще — 800 тисяч гривень. Окрім цього, згідно з чинним законодавством на сьогоднішній день проводиться робота із формування та впровадження Міжнародної системи управління безпекою харчових продуктів (ХАССП). Молочна галузь має високий експортний потенціал, продукція підприємств галузі експортується до понад 50 країн світу. За 2017 рік з області було експортовано понад 20 тисяч тонн молока на суму майже 60 млн дол. США».

«ЩОБ СТАВАЛИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНИМИ НА РИНКУ МОЛОКА»

Новий стандарт передбачає, що все молоко, залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин, поділятиметься на екстра, вищий, перший і другий сорти. Впровадження кожного наступного кроку із зміни вимог до молока буде супроводжуватися аналізом розвитку ринку і ефективності державної підтримки. Кінцева мета, якої планують досягти до завершення перехідного періоду, тобто 2022 року, — це приведення якості молока-сировини до більш високих норм — до так званого стандарту 100/400, який відповідає європейським положенням. Тоді використання молока другого класу буде дозволено лише у виробництві нехарчових продуктів, наприклад, кормів для тварин або казеїну. Тобто закупівля молока у господарств населення триватиме, але якою буде і ціна...

«Селяни, які тримають більше двох корів і зацікавлені у прибутку з молока, мусять зрозуміти, що чим якісніше молоко вони вироблятимуть, тим більше грошей за нього отримають. Але для цього потрібно змінити підхід до утримання корів та виробництва молока, починаючи від банальних, на перший погляд, речей — таких, наприклад, як дотримання гігієнічних норм, — резюмує Наталія Гижко. — Персонал, задіяний у роботі з тваринами, повинен бути в чистому одязі, використовувати чисті рукавички, мити руки з милом або дезінфікувати їх. Для доїння потрібно застосовувати чисті ємності, бажано доїльний апарат або доїльну установку, які необхідно ретельно мити після кожного доїння. І, звичайно, корови повинні підлягати регулярному ветеринарному догляду. Все це і багато чого іншого треба пояснювати людям, бо на сьогодні більшість селян звикли здавати вторинне молоко й отримувати за нього копійки, вони не вірять в можливу альтернативу. Коли починаєш розповідати їм про переваги і пояснюєш, що треба купити доїльний апарат, холодильне обладнання, слідкувати за чистотою в хліві, вакцинувати корову, вони махають рукою і кажуть: «Ех, продам корову, та й по всьому!».

На жаль, так історично сталося, що ми втратили культуру свого фермерства і господарювання. Якщо люди в селах і об’єднуються в кооперації, то це переважно молоді, ті, які більш відкриті до змін. І треба визнати, вони гарно господарюють: набирають за добу 200 літрів молока, мають прямі договори із заготівельником, який спеціально приїздить і забирає у них молоко. Деякі навіть самостійно проводять лабораторні дослідження і вакцинацію корів. Такі приклади треба презентувати усім людям на селі, щоб вони змінювалися і ставали конкурентоспроможними на ринку молока, бо Україна рухається в ЄС, де діють жорсткі вимоги до виробників харчових продуктів. Молокопереробні заводи будуть змушені підвищувати якість своєї продукції, а відповідно будуть потребувати якісної сировини. І ті, хто готовий надавати якісну сировину вже зараз, зможуть отримувати вищу ціну та будуть важливими партнерами».

• Щорічно область переробляє в середньому 600 тисяч тонн молока.

• Частка, яка закуповується в селян, — 32 %.

• Селяни, які утримують три і більше корів, мають право отримати з обласного бюджету компенсацію на придбання доїльних апаратів та холодильного обладнання.

Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниччина
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments